Перший новорічний ранок у СРСР відбувся у Харкові 80 років тому. Спогади очевидців

До цього протягом 18 років ціле покоління радянських дітей навіть уявити собі не могло ані Діда Мороза, ані прикрашеної ялинки.

Причиною, з якої Харків перетворився на новатора новорічного святкування, була подія не з приємних. У далекому 1934 році, коли місто позбавили статусу столиці України й уряд переїхав до Києва, звільнився шикарний особняк у центрі – Будинок уряду на площі Тевелєва (зараз – площа Конституції).

До революції 1917 року палац належав Дворянському зібранню. У 1934 році одну з найкращих будівель міста за розпорядженням секретаря ЦК КП(б)У Павла Постишева віддали юним харків’янам. Комуністи керувалися гаслом «Усе краще – дітям!», тому зважили на всі побажання юних «замовників». Недитячу за масштабами реконструкцію було проведено лишень за 14 місяців. 6 вересня 1935 року маленькі харків’яни отримали Палац, де навіть ручки дверей було спеціально зроблено для них.

– Тими осінніми днями було дуже тепло й сонячно, тож ми цілою колоною піонерів ішли від Парка ім. Горького вниз, до нинішньої площі Конституції, на відкриття Палацу, – розповідає професор кафедри театрознавства ХНУМ ім. І. П. Котляревського Ніна Логвінова, яка брала участь у відкритті Палацу піонерів. – Ми підійшли до будівлі Палацу, і мені було надано право висловити подяку на трибуні.

Тоді Ніна Логвінова та інші піонери були, безумовно, вражені новим закладом.
– Коли ми ввійшли в будівлю, то просто завмерли від тієї розкоші, яку побачили всередині. Ми боялися йти по тій підлозі, що блищала, по тих нових килимах. Повернув до реальності нас спів пташок, який лунав із зимового саду, – ділиться спогадами Ніна Романівна.
За словами Ніни Логвінової «знайомилися» з новим Палацом його перші відвідувачі до вечора. І це не дивно, адже в будівлі було більше ніж 230 кімнат. Тут були майстерні, кімнати для ігор і відпочинку, студії, велика актова зала, навіть зимовий сад і басейн. Авіамодельну лабораторію була стилізовано під салон дирижабля.

Поява першого Палацу піонерів та жовтенят ім. Постишева викликала створення багатьох харківських клубів і організацій, що, звісно ж, мали префікс «най». Наприклад, було відкрито найбільшу дитячу бібліотеку України з фондом у 50 тисяч примірників, найперший у країні клуб дослідників Арктики, члени якого на чолі з  дитячим письменником Миколою Трублаїні здійснювали експедиції за Полярне коло. Перший клуб помічників пожежників, перші геологічні гуртки. У власній друкарні піонери видавали газету. Навіть Мала Південна залізниця спочатку належала Палацу.

Катерина Терещенко, матеріал з газети "Слобідський край" № 156 від 30.12.2014