Рік Змії. Бережемося від отрути та шукаємо мудрість

Рік Змії. Бережемося від отрути та шукаємо мудрість

http://www.prazdnuem.ru

За китайським календарем 10 лютого розпочнеться новий (4711) рік – рік Чорної Водяної Змії.

Астрологи чекають від покровительки року справедливості й неспішності життя, мудрості і в той же час неочікуваних поворотів подій. Чому змії приписують саме ці якості і як насправді поводиться ця рептилія у природі і в неволі з людиною – дізнавався кореспондент «СК».

Смертельна загроза й мудрість

Багато народів поклоняються цим істотам, вважають їх священними й навіть будують храми на честь змій. Давні елліни й римляни вважали змію символом мудрості, а давні греки визнали її символом лікування. Більшість надзвичайних якостей змії приписано міфологією та казками. Але деякі ознаки «мудрості» та «помірності» рептилії все ж виявляють у природі. Таких висновків після довгих років спостережень за зміями дійшла завідувач відділу амфібій і рептилій Харківського зоопарку Ольга Калиновська.

– Змії, і взагалі рептилії, – це істоти-одинаки, вони не живуть зграями й парами. Вони можуть жити групою в комфортному місці, але спілкування для життя їм не потрібне, – розповідає зоолог. – При цьому вони дуже обережні: якщо людина зустрічається їм у природі, вони намагаються раніше її почути і сховатися. Крім того, отрута в отруйних змій – не стільки знаряддя вбивства, скільки фермент для травного процесу. Змії заради забавки або злоби вбивати нікого не будуть, тільки для захисту або для їжі. Звісно, трапляються випадки укусів людей на природі, але для змії це відбувається тільки тоді, коли людина випадково наступила на неї або схопила рукою. Тож, якщо ви зустріли змію на стежці, слід просто оминути її – вона не поженеться за вами й не стрибне.

Свої особливості характеру притаманні й різним видам змій. Наприклад, тигрові пітони та імператорські удави вирізняються байдужістю і піддатливістю, тому ці види часто використовують фотографи для фотосесій. Ці змії можуть звикнути до недбалого поводження, а інші їхні родичі не потерплять, щоб їх тягали, і чинитимуть опір до останнього.

При цьому всі змії запам’ятовують господаря, але не від любові (яка характерна для домашніх собак і кішок). Господар для них завжди асоціюється з їжею, і якщо голодні змії чують прихід людини, то обов’язково виявляють активність. Якщо господар проводить якісь маніпуляції з тваринами, вони почуваються спокійно, не бояться, що їх образять. А якщо стороння людина намагається торкнутися рептилій, вони одразу починають нервувати, кусаються і намагаються сховатися.

– Мені складно пояснити, як вони розрізняють людей, адже мають слабкий нюх.
Швидше за все, вони відчувають якісь випромінювання або чують кроки, – припускає Ольга Олександрівна. – От крокодили точно впізнають людей по кроках і одразу ховаються. Гримучі змії ніколи не загримлять, якщо заходить хтось із персоналу зоопарку, нехай що ти з ними робитимеш. А якщо в кімнату зайде стороння людина, вони починають гриміти, таким чином попереджаючи: «Не підходь, не чіпай, ми смертельно отруйні». Я багато разів переконувалася, що вони добре запам’ятовують господарів і довго їх пам’ятають – протягом року.

Як розпізнати отруйну

Приручити змію можна, але тільки декілька видів. Наприклад, маїсового полоза, бо він дуже зручний в утримуванні: може довго не їсти, і йому не потрібно багато світла. Господарі можуть вимкнути світло і спокійно поїхати у відпустку, у цей час змія охолоджується, у неї наступає період зимівлі, для неї це навіть корисно.

Теплих почуттів від змії чекати годі, адже вона живе сама по собі. Тварина може лише бути екзотичною прикрасою оселі.

Та перш ніж заводити будь-яку тварину, треба добре все обміркувати, наголошує Ольга Калиновська. Дуже багато людей тримають удома отруйних змій і не розуміють, що це наче заряджена рушниця, яка може вистрілити в будь-який момент, і не обов’язково в господаря. Погано зачинені дверцята або розбите скло тераріуму призводять до того, що змія може уповзти й до сусідів.

Оскільки змії – не товариські тварини, вони не реагують на зміни в колективі, зате чутливі до зміни приміщення. Якщо вони потрапляють у нове приміщення, вони нервують і намагаються все обстежити. Але через кілька днів – це вже їхній дім, а все навкруги – щось страшне. І зовсім не обов’язково, якщо ви відкриєте тераріум, змія одразу почне втікати. Навпаки – це її будиночок, і вона намагатиметься забитися подалі від дверцят. Та більше за все змії до вподоби постійна температура +10–15 ºС і вологе повітря. Саме тому вони знаходять такі місця у природі й обирають їх для зимівлі: частіше це коріння дерев, нори або льохи на дачах. Щоб легше було зберігати тепло взимку, змії збираються в кубло.

– Коли настає весна й люди повертаються на дачі, вони часто потрапляють на зміїне кубло. Але через деякий час змії перебираються в ліс, адже вони не люблять шуму, який створюють люди. Особливо до цього чутливі гадюки. Поряд з людьми можуть уживатися неотруйні змії, вони більш байдужі, – розповідає Ольга Калиновська.

Щоб не отримати зміїного укусу на власній земельній ділянці, експерт радить триматися подалі від заростей, або перш ніж увійти, чимось пошарудіти в них. Крім того, слід пам’ятати, що в наших краях водиться лише одна отруйна змія – гадюка Нікольського. Відрізнити її від інших дуже легко – вона чистого чорного кольору без жодної цяточки. Усі інші змії – неотруйні: мідянка, вуж звичайний, вуж водяний. До речі, всупереч популярному уявленню, останній вид змій не має жовтих цяточок, а колір може мати від оливкового до сірого.

Ласка змії ні до чого

Рептилії в Харківському зоопарку мешкають майже із самого його заснування. Сучасна колекція нараховує близько 20 видів змій, приблизно 60 особин, причому це тільки екзотичні тропічні види. Ольга Калиновська розповідає, що вони дуже складні в утриманні. Тропічні змії звикли до тепла, а в нас або холодно, або спекотно, тому проблеми виникають із їхньою зимівлею. Але все ж харківська колекція вважається однією з найкращих в Україні. Між іншим – завдяки наявності кубинського удава. Цей вид занесено до міжнародної Червоної книги.

– Оскільки уряд Куби дуже ретельно охороняє свій природний фонд, звідти практично неможливо вивезти якихось тварин, – розповідає завідувач відділу амфібій і рептилій. – Ці змії розводяться в колекціях, а через їхній поганий характер приватні власники їх не утримують, тільки в зоопарках. Ці змії – деревні, вони харчуються птицями, кажанами, у них дуже сильні зуби, вони агресивні, приручити їх дуже важко. До нас кубинський удав потрапив із приватної колекції шляхом обміну на наш приплід.

Європейські комісії і асоціації зоопарків і акваріумів намагаються вести облік кожної особини такого виду. Експерти відбирають у неї слину, яку потім зберігають у спеціальному банку, тому підмінити тварину у злочинних цілях просто неможливо.

Є в харківській колекції й отруйні змії – дві самиці техаського гримучника, але вони перебувають у лабораторії під замками, їх не переносять у виставковий зал. Співробітники відділу працюють з цими особинами виключно без особистого контакту. До речі, багато зоопарків відмовились від розведення отруйних змій, тому що для цього потрібні особливі умови: дверцята тераріуму мають відкриватися не в оглядову залу, а в окрему кімнату без меблів і щілин, у якій може бути тільки холодильник із сироватками. Сироватки дуже дорогі, і строк їх зберігання невеликий. Крім того, для роботи з отруйними зміями необхідно пройти курси й отримати відповідний сертифікат Євразійської асоціації, що базується в Москві.

Усю роботу, яка пов’язана із безпосереднім контактом зі зміями, у відділі рептилій і амфібій завідувач виконує сама. Ольга Олександрівна сама пересаджує змій на час, коли робітники прибирають у клітці, зсаджує рептилій на час спарювання, а потім розсаджує, забирає у самиць яйця в інкубатор. При цьому враховуються особливості виду й характеру особини.

– Треба поводитися спокійно, то й змії будуть теж спокійні. Якщо люди бояться або притискають їх сильніше, у них починається паніка, – каже Ольга Калиновська. – Спокійну змію можна трохи погладжувати, але їй це не приносить задоволення.

Вони чутливі до температури, для них комфортна +28 –30 °С, а в людини температура 36,6 °С, це їй уже неприємно. Потім часто лусочки можуть травмуватися, і від мікротравм заводиться грибки. У фотографів змії дуже страждають – у них пошкоджуються черевні щитки, там заводяться грибки й багато всіляких мікробів. Тобто, це не ті тварини, які отримують задоволення від погладжування.

«Красу павича бачить кожний, а ти побач красу змії», – писав колись Конфуцій. Звісно, змії важко позбутися образливих прізвиськ типу «гарпія», «єхидна», «змія підколодна», «гадина». Але й ці істоти мають своє призначення на Землі, свій характер і своє неповторне обличчя. Треба тільки вміти його розгледіти й навчитися співіснувати.

Тамара Кіч, матеріал з газети "Слобідський край" №18 від 09.02.2013

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ