Служитель церкви, енергетик, менеджер та підприємець об'єдналися у байкерський клуб (ФОТО)

Служитель церкви, енергетик, менеджер та підприємець об'єдналися у байкерський клуб (ФОТО)

Фото Тамари Кіч

Байк-клуб Black Smoke («Чорний дим») існує в Первомайському трохи більше п’яти років.

Базуються на окремо виділеній території за містом, де є галявина для проведення мотозльотів і фестивалів, приміщення для зборів і репетицій однойменного музичного гурту. І хоча там нема євроремонту, у приміщенні затишно від взаєморозуміння та змістовних розмов із поважними людьми.

Президент клубу Юрій «Воланд» Дружинець (прізвища не прийняті у цьому середовищі, тому частіше послуговуються прізвиськами) розповідає, що все починалося з невеликого колективу однодумців – друзів, що багато років спілкувалися, їздили на мотозльоти і слухали улюблений рок. Коли вирішили організувати в Первомайському певний рух, для цього треба було об’єднатися і зареєструватися.


– Назвали себе «Чорним димом», бо їздимо на перероблених «шедеврах» радянського мотопрому, які зазвичай сильно димлять, – жартує головний байкер. – А взагалі, обирали назву, яка б добре виголошувалася й запам’ятовувалася. За ці п’ять років дисциплінувалися, стали більш організованими.

Так сталося, що байк-клуб об’єднав 20 чоловік різного віку, професій, смаків і поглядів. От, скажімо, президент клубу – «на цивілці» енергетик, працює в системі енергозбуту; його син Юрій «Левіафан», гітарист групи й музичний організатор – механік, начальник цеху; Сергій «Вовк», віце-президент клубу – підприємець; Іван, скарбничий клубу – менеджер; солістка групи Настя Тимченко – студентка, майбутній юрист, а водій клубу Денис Перлов служить у церкві. До речі, усі вони мають досить цивільний зовнішній вигляд, і якби не клубне екіпірування, ніхто б і не запідозрив їх у приналежності до байкерської спільноти.


Цілі й завдання клубу, прописані у статуті, були досить серйозні: розвиток моторуху, організація і проведення змагань, участь у громадських заходах. Окрім власних тусовок, первомайські байкери регулярно беруть участь у міських і районних святах: їздять на покладання квітів по місцях бойової слави на 9 Травня і День міста (16 вересня). А одного разу колона байкерів навіть прикрасила вінчання. Щоразу це робиться безкоштовно, від душі.

– У нас нема ідеї якомога далі поширити байк-культуру. Значно важливіше жити активним життям у рідному місті, щоб відчувати віддачу: подарувати радість людям, покатати і сфотографуватися з дітьми, – ділиться баченням спільної справи Денис Перлов.

– Коли я бачу щасливі обличчя людей, то розумію, що ми недаремно цим займаємося, – додає Юрій «Воланд».

Тамара Кіч, матеріал з газети "Слобідський край" №137 від 16.11.2013

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ