Святкові новорічні ранки почалися у Харкові 80 років тому. Як проходив перший бал

Перший радянський новорічний ранок відбувся в 1935 році, у Харкові.

До цього протягом 18 років ціле покоління радянських дітей навіть уявити собі не могло ані Діда Мороза, ані прикрашеної ялинки.

Причиною, з якої Харків перетворився на новатора новорічного святкування, була подія не з приємних. У далекому 1934 році, коли місто позбавили статусу столиці України й уряд переїхав до Києва, звільнився шикарний особняк у центрі – Будинок уряду на площі Тевелєва (зараз – площа Конституції).

Спогадами про перше свято ділиться професор кафедри театрознавства ХНУМ ім. І. П. Котляревського Ніна Логвінова, яка брала участь у відкритті Палацу піонерів, де саме і проходила подія. 

– І от нам сказали, що буде ялинка. Ну, ялинка – то ялинка, ну, принесуть та поставлять це дерево, ну, пригостять нас подарунками. Ми тоді поставились до цих слів дуже спокійно, поки нас не почали, у прямому сенсі, дресувати, – розповідає професор Ніна Логвінова.

Павло Постишев якимсь чином переконав Сталіна, що новорічна ялинка – не релігійний атрибут, вона сповна може стати світським святом для дітей. Через газету «Правда» від 28 грудня 1935 року Постишев звернувся із закликом: «Давайте організуємо на Новий рік гарну ялинку!»

– Тоді, у 1935 році, я був завідуючим театральним сектором обласного Палацу піонерів і за сумісництвом директором Театру ляльок,– згадував події того року людина-легенда, режисер дитячих театрів Петро Слонім. - Пам’ятаю, як терміново скликав представників усіх відділів директор і зачитав нам цю телеграму Постишева.

У Палаці було оголошено мало не воєнний стан. Петру Слоніму доручили написати сценарій свята і режисерувати концерт. Почалися безсонні ночі. До палацу привезли три ялинки: для актової та спортивної зал, а також дещо менше деревце, щоб прикрасити вхід. Найбільша з ялинок була заввишки вісім метрів. Саме біля неї 30 грудня зібралися на бал-маскарад дітлахи. Святковий марафон тривав шість годин. Учасниками були школярі середніх і старших класів – як правило, відмінники. Усі — в піонерських галстуках.
Це вже подальші новорічні святкування стали костюмованими. На ялинку приходили революційні матроси, рекордсмени-стаханівці, мужні полярники, герої громадянської війни тощо.

Але повернемось до найпершої харківської ялинки. Звичайно ж, окрасою програми були Дід Мороз і Снігуронька. На роль сивого чарівника Петро Слонім призначив молодого актора одного з харківських театрів, а на роль його казкової онучки – дівчинку зі своєї театральної студії.

Після того як піонери виступили зі своїми промовами, виїхали сани з трійкою білих коней, і почали повільно крутитися довкола ялинки. У санях були Дід Мороз, Снігуронька й маленький помічник казкової пари. Коли сани зупинилися, маленька Ніна Логвінова змахнула чарівною паличкою й виголосила: «Перша ялинка в  РСР, запалися!»
– Що почалося в залі! Діти кричали від захвату. Ялинка мінилася різноколірними вогнями, неначе рухалася. Це було щось незвичайне. Але на ній не було іграшок, а лише ліхтарі і якісь пакетики, – з посмішкою згадує очевидець тих подій. – Дід Мороз був молодий і гарний. А перші слова до дітей у нього були такі: «Діти, я не старий, я молодий. Хоч борода в мене штучна, сьогодні ви повинні мене приймати за старого, тому що я привіз вам подарунки».

Після цього почалася святкова програма, на якій Дід Мороз разом з дітлахами співав і танцював, відповідав на всі їхні запитання. А потім перед дітьми виступали актори, ансамбль народного танцю та оперні співаки.

– Це був захват і свято, які забути не можна, – додає Ніна Романівна. – На завершення Дід Мороз сказав, що зустрінеться з нами іншим разом.

На першій ялинці в Радянському Союзі побували тоді близько 1200 дітей, а 1 січня 1936 року в палаці веселилися вже понад 2500 маленьких харків’ян. Слідом за ялинкою-піонеркою новорічні красуні почали з’являтися і в інших містах СРСР.

Катерина Терещенко, матеріал з газети "Слобідський край" №156 від 30.12.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ