Цікаві назви селищ та сіл Харківщини. Історія

Цікаві назви селищ та сіл Харківщини. Історія

http://tourist.kharkov.ua/

Якщо поміркувати над походженням назв населених пунктів Харківської області, то можна дійти висновку, що більша частина з них пішла від імен чи то засновників, чи то власників.

Карта буквально рясніє численними Іванівками, Олексіївками, Павлівками, Семеновками та Олександрівками. Але інколи назва вказувала на якусь географічну особливість або пов’язується з народним переказом з незвичайною історією.

Забарине. Село в Зачепилівському районі. Засновано в 1800 році. Населення – 396 осіб.

Колись село Забарине мало назву Бродщина, від прізвища власника – поміщика Бродського, але потім змінило свою назву. Професор Харківського педагогічного університету А. Ярещенко пов’язує назву Забарине з прізвиськом-прізвищем Забара, від якого вона утворилася. Але місцеві жителі розповідають таку легенду: «У церкві села Олександрівка (бродщани були парафіянами саме цього храму) зачитувався якийсь урядовий документ. Мешканці всіх навколишніх сіл схвально поставилися до основних положень даного документа, окрім бродщан.
– Чому, бродщани, не підняли рук? – запитали їх.
– Ми за барина! – відповіли вони.
Спочатку над бродщанами сміялися, називали їх «забарянами», а потім це прізвисько поступово перетворилося на назву населеного пункту».

Горохуватка. Село в Борівському районі. Засновано у 1670 році. Населення 557 осіб.

У Горохуватки давня назва, яка походить від загальнослов’янського іменника зі значенням «щось розтерте». Прикметник «горохуватий» (а саме від нього пішла назва «Горохуватка») мав значення «схожий на горох, зморщений.
Друга версія спирається на історіко-географічні дані. Горохуватка в кінці XVII століття розташовувалася в п’яти великих ярах, біля яких на підвищенні було зведено фортецю. Через такий рельєф слободу було важко помітити, особливо влітку. У давніх письмових джерелах її назва писалася «Гороховатка»; можна припустити, що воно пішло від словосполучення «У горах ховатися». Це припущення має право на життя, тим більше, що там же детально розповідається про те, як місцеві жителі під час набігів татар ховалися в глибоких балках, ярах. Цілком вірогідно, що з часом голосний «о» перейшов в «у» і Гороховатка стала Горохуваткой.

Заброди. Село в Богодухівському районі. Засновано у 1794 році. Населення – 673 особи.

На перший погляд, походження цієї назви досить просте: можна припустити, що хтось колись кудись забрів. Але не варто поспішати з висновками. Якщо поглянути на мапу, то виявиться, що село розташовано на лівому березі річки Мерли, притоки Ворскли. Річка Мерла ніколи не відрізнялася повноводністю, а в районі села її можна було легко перейти вбрід. Звідси й виникла назва села – те, що за бродом. До речі, саме Заброди – батьківщина видатного історика, організатора сучасного краєзнавчого руху, академіка Петра Тронька.

Ірина Мнішек, матеріал з газети "Слобідський край" №13 від 30.01.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ