Як не захворіти на морі: поради імунолога
Зловживання водними та сонячними ваннами, незвична екзотична їжа, щоденне вживання алкоголю призводять до зниження імунітету. І як результат – нежить, ангіна й кашель. Як зберегти здоров’я в таких умовах, «СК» розповів завідуючий лабораторією імунореабілітології Інституту мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова Андрій Волянський.
Правильна адаптація – запорука здоров’я на відпочинку
За словами Андрія Юрійовича, перед поїздкою на море організм особливої підготовки не потребує, за виключенням випадків особливих кліматичних умов. Тож, якщо ви збираєтеся до Криму чи до Турції, щеплення не потрібні. А от у період адаптації організм перезавантажувати не слід. Аби до кінця відпочинку залишитися здоровим, слід дотримуватися простих, але важливих правил.
- Адаптація потрібна кожному, незалежно від віку, а особливо це стосується дітей і літніх людей. Людина у пошуках свіжих емоцій кидається на фрукти, багато купається в морі, загоряє по кілька годин у найспекотніший час. А це не є корисним, – стверджує імунолог.
Дітей, на його думку, везти до моря менше, ніж на два тижні, взагалі не варто. Тільки-но вони встигнуть звикнути до одних кліматичних умов, як доведеться повертатися в інші. Дуже важливо у перші дні відпочинку обмежувати час перебування на пляжі. У середині дня, коли сонце найбезжальніше, краще відпочити – приміром, поспати. Дітей з дванадцятої до третьої, а в ідеалі – з одинадцятої до четвертої дня теж не варто пускати на пляж. Якщо ж ви таки вирішили залишитися на піщаному березі в найспекотніші години, у жодному разі не знімайте головний убір.
Обмежувати на відпочинку, крім періодів перебування на пляжі, слід і час купання. «Зазвичай діти дуже люблять хлюпатися в морі, і їх буває важко витягти з води. Проте, батькам слід бути наполегливими. Навіть якщо температура води вища за 20 °С, купатися можна не більше ніж 15–20 хвилин під пильним наглядом дорослих», – радить Андрій Юрійович.
Також слід приділити особливу увагу харчуванню. Ні в якому разі не можна їсти все й одразу. Скуштувавши за один день усі місцеві делікатеси, людина ризикує наразитися на проблеми зі шлунком.
«Найголовніше – не перевантажувати свій організм. Корисно дотримуватися принципу розділеного харчування. Я пропоную вживати максимально легку їжу – посидіти трохи на рослинній і кисло-молочній дієті», – радить Андрій Волянський.
На відпочинку не забудьте відпочити
Та незважаючи на всі поради лікарів, застуда на морі – поширене явище. І разом із сувенірами з відпочинку привозять герпес, нежить і кашель. За словами Андрія Юрійовича, після поїздки хворіють, бо переохолоджуються під час купання, вживають без міри спиртні напої. Захисні реакції організму послаблюються через виснаженість, тож необхідно приділяти достатньо часу відпочинку.
Якщо ж людина захворіла ще на морі – краще не вдаватися до самолікування, а звернутися до спеціаліста. Не слід поспішати ковтати жарознижувальні препарати, адже вони можуть закамуфлювати хворобу. Тобто, збивши температуру, людина вважає, що вже одужала, і надалі активно відпочиває. У результаті хвороба з легкої може перетворитися на важку.
«Температура, яка була б на користь організму, допомагала б йому боротися, уже не спрацює, бо її свідомо подавили, – констатує медик. – Якщо людина захворіла, краще припинити їсти, багато пити, за необхідності – здати клінічний аналіз крові. Слід звести до мінімуму сонячні ванни та морські купання. Також людина може бути заслабкою для плавання».
Андрій Волянський розповів, що в аптечку на курорт слід обов’язково з собою взяти абсорбенти – від розладу шлунку, препарати інтерферону (противірусний білок, що завадить розвитку інфекції) – якщо заклало ніс і відчуваєте слабкість. Хворе горло можна лікувати полосканням розчином перекису водню. Ці ліки нешкідливо вживати без консультації лікаря.
Власним прикладом
Від хвороб не застраховані навіть лікарі. Андрій Волянський зізнався кореспондентові «СК», що сам неодноразово застуджувався на курорті. Проте себе лікує не так, як своїх пацієнтів.
«Я намагаюся не вживати хімічні препарати. Якщо вже захворів, то не їм аж до одужання, а от п’ю багато. За таких умов організм зосереджується на боротьбі з інфекцією. На сьогодні зафіксовано максимальний період голодування, безпечний для життя, – 250 днів, тож 2–4 доби без їжі – нічого страшного, звичайна процедура», – вважає Андрій Волянський.
Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" №87 від 21.07.2012