Замість Святого Валентина. Легенда про благовірних князів Петра і Февронію

У православ’ї є свої покровителі сім’ї – святі благовірні князі Петро і Февронія. Їх подружній союз вважається зразком християнського шлюбу. Храм Петра і Февронії в селищі Ковшарівка Куп’янського району з’явився три місяці тому. До речі, він єдиний такий на Харківщині. Будували храм за канонами, які застосовувалися ще 400 років тому. До церкви щодня приходить багато вірян. Хтось молиться про зустріч із другою половинкою, хтось просить злагоди для родини, а хтось мріє про дітей.

– Приблизно однакова кількість жінок і чоловіків ходять до нашої церкви та моляться про про сімейне благополуччя й мудрість, – розповідає настоятель храму святих благовірних князів Петра і Февронії протоієрей Микола. – Нерідко бувають випадки, коли люди здалеку телефонують і просять помолитися за них.

На думку отця Миколи, сьогодні люди часто плутають закоханість і любов. Закоханість через кілька місяців проходить, а духовна любов дуже міцна. Саме таке почуття було у Петра і Февронії. Вони навіть в один день відішли у вічність.

За легендою, за кілька років до князювання Петро вбив вогняного змія, але забруднився його кров’ю і захворів проказою, від якої ніхто не міг його вилікувати. Князю уві сні було відкрито, ніби його може зцілити селянка Февронія. Дівчина як плату за лікування побажала, щоб князь одружився на ній після зцілення. Февронія зцілила Петра, проте він не дотримався свого слова, оскільки дівчина була простолюдинкою. Але у процесі лікування Февронія навмисно не залікувала один струп на тілі князя, через що хвороба поновилася. Дівчина знов вилікувала Петра, і він був змушений одружитися з нею.
Коли Петро успадковував князювання після брата, бояри не захотіли мати княгиню простого звання, заявивши йому: «Або відпусти дружину, яка своїм походженням ображає знатних баринь, або залиш Муром». Князь узяв Февронію, і на двох кораблях вони відплили по Оці.

У Муромі ж почалася смута, війна за престол та міжусобиці. Тоді бояри попросили князя з дружиною повернутися. Подружжя повернулося, і Февронія зуміла заслужити любов городян.
У похилих літах прийнявши чернечий постриг у різних монастирях з іменами Давид і Єфросинія, вони молили Бога, щоб померти в один день, і заповідали тіла їх покласти в одній труні, заздалегідь приготувавши гробницю з одного каменя, з тонкою перегородкою. Померли вони в один день. Визнавши поховання в одній труні несумісним з чернечим званням, їхні тіла поклали в різних обителях, але сталося диво – наступного дня тіла подружжя знову опинилися разом. Відтоді Петро й Февронія є покровителі супружества.

Юлія Шматченко, матеріал з газети "Слобідський край" №19 від 14.02.2015