Жінки-пасічники: медовий родинний бізнес

29.10.2012 15:42 Культура
фото Ірини Гудзь фото Ірини Гудзь
Родина Волкових із Дергачів займається бджолярством уже багато років.

Секрети виготовлення медовухи, бджолиного хлібу перги, медових масок для волосся та обличчя передаються в цій сім’ї із покоління в покоління. Проте найбільшою «родзинкою» династії пасічників є те, що за бджолами в них ходять лише жінки.

«Дочки лазять у вулики без жодного страху...»

– У нас три великі пасіки: у Дергачах, Пархомівці й Червоному Куті. Найменша налічує 70 вуликів, найбільша – 130. Це родинний бізнес. Нас три сестри, і всі ми пасічники. Чоловіки нам не допомагають. Абсолютно всю роботу на пасіці виконують жінки й дівчата, – розповідає голова родини, пасічник Зоя Волкова. – Зазвичай на пасіках чоловіки лише качають мед. Жінки ж збирають маточне молоко, прополіс, виготовляють медовуху, пергу тощо. А все тому, що жінка – ніжніша, з більшою увагою ставиться до бджіл. У нас же на пасіках усе роблять виключно жінки.


У Зої Анатоліївни дві доньки, 21-річна Аліна і 24-річна Вероніка. Обидві дівчини також вирішили пов’язати своє життя із бджолами і з дитинства працюються на родинній пасіці.
– Мої дівчата лазять у вулики без жодного страху, – запевняє Зоя Волкова. – Вероніка – пасічник від народження. Вона живе бджолами. Навіть якщо я зроблю щось не так, вона одразу ж помічає недоліки, вимагає уважніше ставитися до роботи. Бджолу, приміром, придавити неможливо. Але коли я піднімаю рамку, Вероніка кричить: «Тихше-тихше, там бджілка», – й одразу пальчиком двигає комашку. Аліна ж – більше економіст. Вона займається рекламою, оформленням етикеток. Проте молодша дочка також любить бджіл, допомагає нам на пасіці.

Волкови – династія пасічників, і секрети майстерності в них передаються від діда-прадіда.

– Мої бабуся з дідусем, батьки – усі були пасічниками. А коли я зустріла свого майбутнього чоловіка, то виявилося, що і його сім’я займається бджолами. Після закінчення університету в Харкові я зрозуміла, що не хочу жити у великому місті й повернулася додому, на пасіку, – згадує Зоя Волкова.

Секрет краси й молодості – у роботі з бджолами

За словами жінки, робота на пасіці не лише приємна, а й корисна для здоров’я. Так, жінка запевняє, що всі, хто працюють із бджолами, мають вигляд на 10–15 років молодших за свій вік.

– Наступного року ми плануємо звести будиночки для відвідувачів. Щоб люди могли відпочити на природі, подивитися на вулики, подихати свіжим сільським повітрям. Адже бджоли дуже добре впливають на біополе людини. Якщо побути біля вулику одну годину, то можна повністю очиститися. Хвороби відступають, людина відчуває себе щасливішою, здоровішою, – ділиться планами на майбутній рік Зоя Анатоліївна.
Секрет свого пахучого меду Волкови не втаємничують: головний інгредієнт успіху – натуральні трави, свіже повітря та праця.

– У нас дуже здорові бджоли. Ніякої хімії. Так, ми навіть вулики від кліщів обробляємо натуральними травами: тютюном, полином, – пояснює Зоя Анатоліївна. – Ми виготовляємо всі продукти бджолярства – від маточного молока до медових масок для волосся і обличчя. А медовуху нашу виготовлено за класичним рецептом: чистий мед, хміль і духмяні трави. Бродить вона дев’ять місяців.

Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" №129 від 27.10.2012

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта