Життя харківського генерала рятує спорт та вирощування троянд

У начальника управління організації участі у кримінальному впровадженні в суді прокуратури Харківської області Андрія Гончаренка своє, особливе ставлення до спорту та занять фізичною культурою.

 Адже колись захоплення легкою атлетикою, футболом і хокеєм врятувало йому життя.

Державний радник юстиції 3 класу (що відповідає військовому званню генерал-майор) Андрій Гончаренко з дитинства мріяв стати правоохоронцем. Прикладом для хлопця були старші брати, які вже боролися зі злочинністю, коли він закінчував школу. Однак проблеми зі здоров’ям ледь не поставили хрест на мріях про майбутнє.

Після закінчення школи Андрій вирішив вступати у Військовий інститут МО СРСР у Москві, але медична комісія виявила у хлопця серйозне захворювання нирок і рекомендувала забути про кар’єру правоохоронця. Однак Андрій Гончаренко, попри поради медиків, від своєї мрії дитинства не відмовився. Він вступив у Чернігівський юридичний технікум і там опанував усі тонкощі права. А ще завзято зайнявся спортом і навіть виграв спринтерський чемпіонат області на дистанції 100 метрів.

– Це вже потім мені розповіли, що моє здоров’я було, м’яко кажучи, слабким, і я це відчував, – розповідає Андрій Гончаренко. – Тому в мене не було іншого виходу, аніж серйозно зайнятися спортом, адже на кону стояло власне життя. І саме це мене врятувало. Тренування до сьомого поту привели до того, що вже через рік сам себе не впізнавав, бо став справжнім спортсменом.

З тих пір Андрій Гончаренко постійно займається спортом. І навіть зараз, коли робота на такій високій посаді відбирає надзвичайно багато часу, йому вдається знайти годинку, щоб стати на ковзани і пограти за свою улюблену хокейну команду «Яструби».

– У нас любительський колектив, але вже помітні успіхи, адже разом ми – сила, – каже Андрій Гончаренко. – А ще мені подобається риболовля, я можу годинами сидіти з вудкою на ставку. І річ не в улові, а в тому, щоб відпочити в тиші. Хоча одного разу і вдалося витягти солідного коропа десь під три кіло.

І хоча тільки-но починається зима, Андрій Гончаренко вже з нетерпінням очікує весни, щоб вирушити на дачу. Там за ним «закріплено» особливу ділянку, на якій, зокрема, ростуть його улюблені троянди. Ними він може милуватися годинами, згадуючи дитинство та найприємніші миті життя.

Ігор Тесло, матеріал з газети "Слобідський край" №144 від 01.12.2012

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ