Як живуть діти-сироти у спеціалізованому НВК під Харковом

Діти з особливими потребами в інтернаті не просто проходять шкільну програму, а й серйозно готуються для самостійного життя. Для цього в НВК три роки навчають азам сільськогосподарських професій: овочівника, тваринника, а з цього року вже з’явилися й нові напрями – квітникар і озеленювач. Виробничу практику діти проходять у господарстві на базі інтернату. Юнаки та дівчата навчаються вирощувати квіти, овочі, садити кущі та дерева, доглядати за тваринами.

На третьому курсі учні протягом місяця живуть у кімнатах самостійного проживання. Як розповіли «СК» вихователі, ці кімнати повністю обладнано для самостійного життя. Учні проживають там по троє, тож розподіляють між собою домашні обов'язки. Діти самі готують собі їжу, перуть, прибирають, ходять на роботу (на ферму) та навчаються розподіляти свій бюджет – розплановувати гроші на продукти на цілий місяць.

– Ми розповідаємо, де їм краще купувати продукти. Пояснюємо, що треба спочатку подивитися ціну в кількох місцях, аби знайти дешевшу продукцію, – каже вихователь Валентина Олександрівна. – Звісно, до них навідуються вчителі та медичні працівники, проте, діти добре справляються самі.

За словами вихователів, серед учнів є завзяті господарі, що постійно допитуються, шукають нові рецепти – люблять експериментувати. А щоб потрапити до цих кімнат, за рік записуються в чергу – кожному кортить спробувати пожити самостійно.

Діти у школі ще й вишивають, танцюють, активно грають у футбол і баскетбол. Так, на цьогорічному фестивалі «Харьковская сирень» учениця НВК подарувала Мілен Демонжо картину, на якій власноруч вишила кошеня.

Директор школи розповіла, що після закінчення інтернату вихованці повертаються в міста та села, де мешкали раніше.

– Здебільшого діти працюють за тими спеціальностями, які здобули у стінах нашої школи, – каже Олена Хованова. – Випускники дуже часто навідуються до нас після закінчення школи. Адже, побачивши контраст між опікою в інтернаті та самостійним життям, вони дякують нам за турботу й любов, яку отримали від дбайливих вихователів.

Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" №123 від 13.10.2012