Буремний 2014. ТОП-10 політичних подій Харкова

Буремний 2014. ТОП-10 політичних подій Харкова

fotofact.net

«СК» публікує ТОП-10 найважливіших та найрезонансніших, на наш погляд, подій 2014 року.

На жаль, цього разу замість масштабних будівництв, відкриттів і свят, згадуємо, як захоплювали Будинок рад, міняли владу, валили пам’ятники та стріляли. Та попри всі негаразди, зуміли зібрати добрий урожай.

1. Трагедія на ювелірній фабриці

Новина про вибух на «Харківській ювелірній фабриці», що розташована на території ПАТ «ХАРТРОН» сколихнула всю область першого ж робочого дня після новорічних свят. Сталася трагедія зранку 8 січня. Вогонь охопив четвертий і п’ятий поверхи будівлі на площі 250 квадратних метрів. Тоді загинуло вісім працівників фабрики. Ще семеро потрапили до лікарні. Наймолодшому загиблому було всього 27 років, найстаршому – 39. Причина вибуху – загоряння хімічних речовин, необхідних для виробництва. Як з’ясувалося, на підприємстві використовували більш дешеві й небезпечні речовини, аніж рекомендував виробник обладнання. Наразі справу передано до суду. Вирок мають винести протягом місяця-півтора. Обвинувачують трьох людей – інженера, директора фабрики та відповідального за дотримання правил пожежної безпеки на підприємстві.

2. Інша влада

Після зникнення з країни 22 лютого екс-президента України Віктора Януковича, призначення нового виконуючого обов’язки глави держави Олександра Турчинова, та «перезавантаження» Уряду, в лічені дні змінилася влада і у регіонах. Першим з колишніх віце-губернаторів ще 19 лютого своє крісло за власним бажанням покинув Ігор Шурма. Потім, після штурму Будинку рад та його захоплення (про це далі), пішов у відставку губернатор Михайло Добкін. А вже 2 березня нова центральна влада призначила головою Харківської облдержадміністрації Ігоря Балуту, який і донині на цій посаді. З початку губернаторства вже двічі оновився склад його заступників. Деякий час у команді Ігоря Балути працював Василь Хома – єдиний із заступників Михайла Добкіна, який втримався на посаді після Євромайдану. Він подав у відставку на початку листопада.

3. Будинок рад у полоні

За час революційних подій у державі, двічі захоплювали харківській Будинок рад. Першого разу це сталося 22 лютого. Тоді будівлю віддали євромайданівцям без опору. Близько тижня люди в масках днювали та ночували в адміністрації. А вже 1 березня мітингарів вигнали звідти інші активісти, противники революції. Але тут не обійшлося без крові. Більше ста чоловік після штурму потрапили до лікарні. Міліція виводила із будинку рад людей із травмами голови, забоями та ранами.

Не встигли будівлю адміністрації привести до ладу, як її захопили знову. На фоні перших проросійських мітингів, що прокотилися Донецьком і Луганськом після анексії Криму, були намагання дестабілізувати ситуацію і в Першій столиці. Супроводжувалися вони проросійськими мітингами, побиттям євромайданівців, спробами проголосити Харківську народну республіку, обрати губернатора та врешті захопити Будинок рад. Тож адміністрацію вони взяли штурмом в ніч проти 8 квітня, влаштувавши там усередині справжній погром та пожежу. Уже на ранок захопників вигнали. Було завдано збитків на близько 10 млн грн.

4. Замах на мера

Однією з найрезонансніших подій року стало поранення мера Харкова Геннадія Кернеса. У міського голову стріляли під час пробіжки. Сталося це 28 квітня на Бєлгородському шосе. Поранення досить важке – куля зачепила внутрішні органи та хребет. Геннадія Кернеса спочатку оперували в Харкові, а вже наступного дня він поїхав лікуватися до ізраїльської клініки. Там переніс ще кілька операцій та пройшов курс реабілітації. До Першої столиці мер повернувся 17 червня. Нині він на своєму робочому місці, але досі в інвалідному візку. Прокуратура розглядала чотири основні версії замаху на життя міського голови. Перша пов’язана з його професійною діяльністю, друга – з діяльністю в комерційній сфері, третя – з особистими неприязними відносинами, четверта – з протистоянням із проросійськи налаштованими активістами. Винного досі не знайшли. Мер неодноразово скаржився, що розслідування справи ведеться непрофесійно.

5. Мекка для переселенців

Харківщина стала тимчасовим притулком для тисяч жителів Донбасу, які змушені були кинути свої домівки й тікати від бойових дій. Першими офіційними переселенцями в Харківській області були мешканці ще захопленого Слов’янська. Близько двохсот чоловік прибуло до нас 1 та 2 червня. Їх тоді розмістили у дитячому таборі «Прометей», що в Куп’янському районі. Та, якщо ці люди уже давно повернулися до своїх домівок після звільнення міста, то на їхні місця прибули інші. Усього з часу проведення АТО на Донбасі із зони конфлікту виїхало понад 700 тис. мирних громадян. Принаймні, станом на 22 грудня органами соціального захисту населення взято на облік 736 169 переселенців з Донбасу та Криму. Найбільше переселенців прийняла саме Харківська область. Зо офіційними даними – близько 120 тис. За неофіційними – близько 250 тис. Найбільше їх зараз проживає саме в місті Харкові.

6. «Швидка» сотня

3 липня на Харківщину нарешті прибули одразу 97 нових карет екстреної медичної допомоги. Їх мали передати регіону ще у березні, але через події в країні поставки автомобілів затрималися. 57 автомобілів лишилися в Харкові, решта обслуговує населення районів і міст обласного значення. Усього із держбюджету на придбання «швидких» для Харківщини було виділено 65 млн грн. Медикаментами та витратними матеріалами «швидкі» укомплектували за рахунок коштів із обласного бюджету. Деякі із нових карет використовують у зоні АТО.

7. Проводжали додому жертв збитого «Боїнгу»

Трагедією усього світу стало падіння 17 липня Boeing 777 авіакомпанії «Малазійські авіалінії», що виконував рейсовий політ за маршрутом Амстердам (Нідерланди) – Куала Лумпур (Малайзія) через Україну. На борту літака було 298 осіб. На висоті понад 10 тис. метрів, над Донецькою областю, неподалік від міста Торез «Боїнг» було збито, і всі люди, що перебували на борту, загинули.

Саме в Харкові 21 липня зібралося перше засідання для організації роботи міжнародної комісії щодо розслідування причин падіння Боїнга. А вже наступного дня в спеціально обладнане приміщенні на заводі імені Малишева, почали привозити тіла загиблих, аби потім відправляти їх на Батьківщину. Останні шість трун із людськими останками відправили із Харкова до Нідерландів 28 листопада. 8 грудня до Нідерландів виїхали останні вантажівки із уламками літака.

8. Обстріляна Харківщина

Хоча бойові дії нашої області не торкнулися, утім обстрілів та вибухів, які могли б дестабілізувати ситуацію, в регіоні було достатньо. Першим у ніч з 2 на 3 серпня з вогнемета обстріляли Харківський бронетанковий завод. А наступної ночі з вогнемету «Джміль», а також чергою з автомата – Харківський обласний військкомат. На щастя, ніхто не постраждав. Обійшлося без жертв і під час наступного обстрілу військкомату Орджонікідзевського та Фрунзенського районів Харкова 8 вересня, який правоохоронці кваліфікувати як теракт. Одним з найрезонансніших став вибух у пабі «Рокс Паб Стіна» 9 листопада. Було зруйновано вікна, вхідні двері закладу, а також пошкоджено приміщення всередині. Постраждало 11 відвідувачів кафе. Найсвіжіший вибух стався буквально днями – в ніч на 25 грудня. На тій же вулиці Римарській, де розташована «Стіна», підірвали меблевий магазин «Ажур». Постраждалих не було.

9. Падіння головного Леніна

Хвиля ленінопадів, що прокотилася країною ще узимку та навесні, до головного вождя Харкова дісталася аж восени. Знесли найбільший в Україні пам’ятник Володимиру Леніну, що понад півстоліття простояв на найбільшій площі Європи, 28 вересня. Тепер на постаменті замість фігури радянського вождя – лише бронзові чоботи та прапор України в оточенні будівельних лісів.

Того дня у Першій столиці зібрався мітинг, який проходив під гаслом «Харків – це Україна». Захід ініціювали проукраїнські громадські організації та підтримали в облдержадміністрації. Спочатку молоді люди у балаклавах, які зібралися на монументі, підключили через дизельний генератор перфоратор і висвердлили напис «Слава Україні!». Потім за допомогою драбини залізли на постамент, відпиляли «болгаркою» ноги пам’ятнику, та прив’язали до монумента мотузку. Повалити вождя вдалося лише з другої спроби.

На щастя, під час знесення «Ілліча» не було ушкоджене метро. Один чоловік отримав травму ока внаслідок того, що обірвався трос, яким пам’ятник намагалися стягнути з постаменту. Міська влада планує наступного року відновити монумент.

10. Знову рекордний урожай

Уже два роки поспіль Харківщина завершує аграрний рік з рекордним урожаєм. Цього року аграрії області зібрали понад 4,5 млн тонн зернових. Для прикладу: минулого року, який теж ознаменувався рекордним урожаєм, ця цифра була дещо меншою і сягала 4 млн 200 тис. тонн. Тож, урожай збільшився майже на 10 %. У збиранні ранніх зернових (озима пшениця, ярий ячмінь, овес) лідерами стали Чугуївський, Вовчанський, Балаклійський райони.

Цього року Харківська область отримала найбільший валовий збір озимої пшениці по Україні – понад 2 млн тонн. У цілому з валового виробництва зернових ми треті в Україні, а от з вирощування соняшнику також перші.

Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" №156 від 30.12.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ