Чи є правда у новинах. Медіаексперт радить, як розпізнати підміну
ЗМІ показують подію, що насправді відбувалася, але подають її під певним ракурсом. І саме цей ракурс може суттєво відкоригувати подію та вплинути на відношення людей до неї.
– Коли ви сам на сам з новиною, особливо якщо ви дивитися її по каналу, до якого звикли, буває складно зрозуміти, що вона брехлива. Адже ви вже довіряєте їй. Але є навички, які дозволяють включити критичне мислення, – каже кандидат філософських наук, доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Дмитро Петренко. – Перш за все, треба порівняти кілька джерел інформації. Адже якщо людина складає думку про подію лише на основі одного джерела, виникає велика ймовірність того, що погляд може скластися помилковий. Навіть якщо це джерело інформації заслуговує особливої довіри.
Читайте також: Медіаатака на наші мізки. Як знайти правдиві новини
Зокрема, почувши підозрілу новину по телевізору, її можна перевірити у випусках інших каналів, у газетах чи в інтернет-виданнях. Так, ознайомившись зі змістом події із чотирьох-п’яти джерел, людина може зіставити різні позиції і скласти власну думку.
Є очевидні ознаки, які видають маніпулятивність. Наприклад, надлишкова емоційність у висловлюваннях. Також досить поширеною є технологія представлення суспільної думки. Наприклад, кілька представників якоїсь спільноти висловлюють свою точку зору з того чи іншого питання. Потім журналіст підводить глядача до висновку, що так вважає вся спільнота.
– Видавати позицію однієї людини за позицію більшості – це вже певна підміна, яка і є одним із інструментом маніпуляції в чиїхось інтересах, – пояснив Дмитро Петренко.
Поширений спосіб нав’язування потрібної думки – це залучення експертів (політологів, економістів, екологів тощо). Адже, дивлячись по телевізору виступи тих чи інших маловідомих фахівців, люди не завжди розуміють, наскільки експерт компетентний, науково підкований, авторитетний у своєму середовищі. Тому краще перевірити особистість експерта, якщо у вас щось викликало сумнів.
– Дотримання критичних установок дозволять людині дотримуватися принципу, який свого часу добре визначив німецький філософ Іммануїл Кант: «Іноді треба набратися сміливості й користуватися власним розумом», – каже фахівець.
Для маніпулятивних цілей медіа успішно застосовують відео- та фотоматеріали. Так, за допомогою монтажу можна поєднати в одній картинці чи відео два об’єкти, які між собою не пов’язані, але глядач сприйматиме їх уже як одне ціле. Також підпис до картинки нав’язує людині певне бачення події. Візуальне зображення використовують ще й для посилення необхідного ефекту від прочитання матеріалу.
– Ми часто зустрічаємо негативні статті, орієнтовані на критичне ставлення до героя публікації. До таких матеріалів зазвичай додається фотографія, на якій ця людина виглядає не найкращим чином. Читач, ще не ознайомившись зі змістом матеріалу, бачить уже викривлений образ людини. Формується попередня негативна думка до героя статті ще перед прочитанням, – пояснює Дмитро Петренко. – Це маніпуляція, якій треба вчитися протистояти.
Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" № 86 від 19.07.2014