Омріяна децентралізація. Кому вона потрібна?
Ідеальний варіант
13 травня у Харкові пройшло засідання круглого столу щодо децентралізації влади в Україні та реформи самоврядування. Дискусії точилися навколо двох основних тематичних блоків: можливі шляхи зміцнення потенціалу, соціальної активності жителів громад та затвердження фінансової самостійності і економічної самодостатності громад. До слова, подібні «перетирання» цієї теми точаться ще з 2009 року, і як ми знаємо, поки що результату не дали. Але саме зараз країна перебуває у критичній ситуації, і та сама децентралізація влади, яка зараз у всіх на вустах, чим по суті і є реформа місцевого самоврядування, може не просто врятувати її, а й дати добрячого «стусана» нашій економіці. З іншого боку, цей шанс може виявитись останнім.
– Це правда, що центральний уряд, а такий уряд діє і в Україні, фіксований на великі інфраструктурні проекти, – розповідає перший віце-президент Національної академії державного управління при Президентові України Костянтин Ващенко. – Наприклад, погляньмо на Киргизстан, де є золотий рудник «Кумтор» – найбільший у світі. Це гігант, але цей гігант обслуговується тільки двома тисячами людей. Хоча він і дає 5 % киргизького бюджету. І киргизький уряд думає тільки про ці шахти. Але коли ми звернемо увагу на скромний швейний сектор, то побачимо, що в ньому працює більше 100 тисяч людей по малих містах. І вони відіграють колосальну роль у боротьбі із бідністю. Треба збагнути, що і Україна є централізованою і бідною країною. Валовий національний дохід у 2013 році в Україні склав 6,400 доларів. У Тунісі ця цифра була 8,103 долара, у Польщі – 18,000 доларів. Цифри за 2013 рік свідчать, що за порогом бідності (а це означає доход менше п’яти доларів на день) живе 68 % українського населення (через ухилення від податків реальний дохід громадян складно вирахувати, і він може бути більшим. – Авт.). Це жахливі цифри.
При цьому, за словами віце-президента, якщо подивитися на створення нових робочих міст у світі, то найбільше їх створюється малим та середнім бізнесом, а не великими підприємствами. 2012 року в США 65 % нових робочих міст було створено завдяки саме цій ланці. Крім того, половина високотехнологічних підприємств в Америці – це теж малі і середні підприємства. Саме в цьому, на думку віце-президента, секрет феноменального успіху Європи, де малий бізнес надзвичайно поширений. Наприклад, в Італії у малому та середньому бізнесі задіяно 78 % працездатного населення, у Польщі – 63 %. І в цьому ж причина занедбаності та депресивності багатьох малих міст в Україні, адже тут у малому та середньому бізнесі задіяно тільки 31 % українців. Хоча в теорії, сектор малого та середнього бізнесу має бути домінуючим в економіці. – Світовий банк у 2014 році провів дослідження щодо сприятливості атмосфери для розвитку малого та середнього бізнесу. Із 189 країн світу Україна на 112 місці. Це є нижче хаотичного та корумпованого Пакистану, повідомив віце-президент.
І на його думку, щоб перетворити Україну із того, що є зараз, на успішну країну, необхідна децентралізація влади, обережна дерегуляція бізнесу, та реформа місцевого самоврядування, адже за думкою експерта, більшість перепон для розвитку малого та середнього бізнесу створюється саме на місцях, а не в Києві.
При цьому, на думку Костянтина Ващенка, Україна має унікальний потенціал людського ресурсу, адже у нас 90 % молодого населення – з вищою освітою. Такого відсотка не мають навіть деякі європейські країни.
Чи треба поспішати?
Як не дивно, загальні концепції реформування розроблено вже давно, і здавалося б, треба просто зробити це – і рибка в сітці. Але підступ криється в деталях. Досі йдуть дебати навколо того, яким чином держава буде здійснювати контроль за діяльністю місцевих органів самоврядування. Адже без контролю, як вважають фахівці, потужна сила корупції переповзе з одних кабінетів до інших. Також важливо не переборщити з реформуванням і зберегти та укріпити цілісність України, аби не утворилося різноманітних народних республік. Так що на ділі, змінити структуру влади, не нашкодивши країні – то справа складна, тонка й делікатна.
Проблеми, з якими українці дуже скоро зіткнуться при проведенні реформи, назвала професор кафедри регіонального розвитку та місцевого самоврядування Харківського регіонального інституту державного управління Валентина Мамонова: недосконалість законодавства, територіальні та організаційні проблеми, відсутність чіткого розділення повноважень між гілками влади на місцях та центру, відсутність фінансової основи та надмірна централізація фінансів, низька активність членів територіальної громади, недостатня дієздатність територіальної громади.
Політична загроза світлому майбутньому
Усі надії на підвищення рівня життя, зростання відповідальності громад за ситуацію в їх містах можуть і не відбутися з ще одної причини. На думку голови Харківської обласної ради Сергія Чернова, суттєвою проблемою є відсутність єдиної, чи навіть просто узгодженої позиції серед парламентарів щодо конституційних змін.
– Для початку реформи наявність конституційної більшості в парламенті не обов’язкова, оскільки є такі важливі законопроекти, проголосувати які можливо простою більшістю, – вважає голова облради. – Якомога швидше треба прийняти закони про засади державної регіональної політики, про співробітництво громад та про право громад на об’єднання. Набуття цими законами чинності має стати першим кроком у реалізації реформи та створить засади для її подальшої реалізації.
Його підтримав колега з Полтавщини, голова Полтавської облради Петро Ворона, який вважає, для того, щоб провести цю реформу, ми повинні мати політичну волю вищої політичної еліти.
– Адже хто з державних чиновників буде добровільно відмовлятися, вибачте, від сидіння на грошових потоках? По суті, на цих потоках і зростає найбільша корупція. Хоча, у свою чергу, з громад також не можна знімати відповідальність за успіх справи.
Артем Богдан, матеріал з газети "Слобідський край" №58 від 12.05.2014