Рік без Криму. Чи буде справжнє «повернення додому»?

Рік без Криму. Чи буде справжнє «повернення додому»?

espreso.tv

16 березня 2014 року у Криму пройшов так званий референдум про статус регіону та приєднання до РФ.

Рік потому на півострові святкують «возз’єднання» з Росією, а Україна не втрачає надії відновити свою територіальну цілісність, розраховуючи на підтримку світової спільноти.

Під брязкіт зброї

«Референдуму» передувало прийняття 11 березня 2014 р. Верховною Радою Криму та Севастопольською міською радою декларації про незалежність. Призначення «референдуму» відбулося всупереч українському законодавству. Та, незважаючи на указ тодішнього виконуючого обов’язки Президента України Олександра Турчинова про призупинення рішення кримського парламенту, рішення Конституційного Суду України, який визнав оголошення референдуму неконституційним, а також позицію Ради Безпеки ООН, референдум було проведено.

При цьому на нього не було допущено міжнародних спостерігачів – крім тих, що були лояльні до Росії, була присутня велика кількість озброєних «зелених чоловічків». Кримськотатарське населення півострова взагалі бойкотувало «референдум». Утім, за твердженням організаторів «плебісциту», за приєднання Криму до Росії тоді проголосували 96,6 % жителів півострова. Ця подія мала великі наслідки не тільки для України та Росії, а й для всієї Європи. Вона стало каталізатором заворушень на Донбасі, вилились у збройне протистояння, яке триває досі.
Рік потому у Кремлі не намагаються приховувати силовий характер приєднання Криму.

Про подробиці запланованої анексії російський президент Володимир Путін розповів у документальному фільмі «Крим. Шлях на Батьківщину». Зокрема, керманич Кремля розповів, що розглядав можливість застосування ядерної зброї під час анексії Криму в разі збройного протистояння з боку західних країн. За його зізнанням, анексія Криму супроводжувалася військовою операцією – на півострів було спрямовано підрозділи ГРУ.

Зрадники й дезертири

Цей фільм український Уряд має намір надіслати до Гаазького трибуналу як доказ російської агресії. Відповідне доручення Мін’юсту дав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Тим часом українська військова прокуратура визначилася з долею українських військовослужбовців, що залишилися на анексованій території. Як заявив заступник генпрокурора, головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, щодо військових, які не вийшли на континентальну частину України й залишились у Криму (а це понад 5000 осіб усіх видів військ) заведено кримінальні провадження за статтями «державна зрада» і «дезертирство». «Більше ніж 3000 особам оголошено підозри, робота в цьому напрямі триває, вони нестимуть відповідальність за скоєні злочини», – підкреслив прокурор.

Півострів страху

Навіть через рік Європейський Союз не змінює своєї позиції щодо Криму. На сайті організації опубліковано заяву Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федерики Могеріні стосовно річниці анексії півострова. «Через рік після проведення незаконного і нелегітимного «референдуму» й подальшої незаконної анексії Криму та Севастополя Російською Федерацією Європейський Союз, як і раніше, є твердим прихильником суверенітету України та її територіальної цілісності. Європейський Союз не визнає і продовжує засуджувати цей акт порушення міжнародного права», – йдеться в повідомленні. Також ЄС учергове заявив про свою стурбованість стосовно нарощування військового потенціалу і погіршення ситуації з правами людини на півострові.

Цю стурбованість підтвердила також уповноважений ВРУ з прав людини Валерія Лутковська. Під час сесії Комітету з прав людини в Женеві вона заявила, що за рік після анексії Крим перетворився на «півострів страху». «Зараз у Криму люди бояться висловити свою думку, відчувають страх за своє життя і майбутнє, страх сповідувати свою віру та спілкуватися рідною мовою», – сказала омбудсмен.

За її інформацією, у рамках моніторингу дотримання прав людини у Криму було зафіксовано численні факти обмежень і порушень прав кримських татар і етнічних українців. «Фіксуються випадки зникнень і вбивств громадських активістів, які не розслідуються правоохоронними органами належним чином. Закриваються українські школи, також піддаються постійним утискам представники багатьох релігійних громад», – повідомила омбудсмен. Крім того, за словами Валерії Лутковської, у Криму стали поширеними заборони на проведення мирних зібрань і тиск на ЗМІ. А в Міністерстві інформаційної політики України готують доповідь про порушення свободи слова у Криму, яку представлять в ОБСЄ наступного тижня.

Питання української кризи вкотре обговорювали у Брюсселі. У понеділок на засіданні Ради ЄС із закордонних справ європейські дипломати планували ухвалити спільну заяву до річниці окупації Росією Криму.

Тим часом, у самому Криму святкувати «возз’єднання» з Росією планують протягом кількох днів: із концертами, мітингами й виховними уроками у школах.

Христина Островська, матеріал з газети "Слобідський край" №32 від 17.03.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ