Ціна питання. На що пішла Україна заради грошей МВФ

Ціна питання. На що пішла Україна заради грошей МВФ

Урізали пенсії працюючим пенсіонерам, вирішили саджати банкірів-банкрутів і підвищили ренту за видобуток газу.

На першому весняному позачерговому засіданні 2 березня українські депутати прийняли закони, без котрих не бачити нам траншу від Міжнародного валютного фонду.

Із пакетом 17 законопроектів, напрацьованим Кабміном, надвечір понеділка виступив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

– Ухвалення цього пакету законопроектів і прийняття рішення Міжнародним валютним фондом дасть можливість нам отримувати не просто кредити на погашення зовнішніх заборгованостей чи поповнення золотовалютних резервів. Це дасть нам змогу розблокувати в поточному році 3,5 мільярда доларів прямих інвестицій в економіку України, – пообіцяв Арсеній Яценюк.

А ще розповів, що новий пакет від МВФ передбачає фінансову допомогу протягом чотирьох років. Це декілька траншів, загальний обсяг грошей становитиме 25 млрд доларів США. Із них 17,5 млрд доларів – це безпосередньо кредити від МВФ за дуже низькою процентною ставкою і тривалі у використанні. Додатково 7,5 млрд доларів дадуть країни «Великої сімки» та низки інших країн.

Отримані Україною кредити планують направити не на «споживання», а на погашення зовнішньої заборгованості та на поповнення золотовалютних резервів Нацбанку. Це має стабілізувати гривню. Тож на збільшення пенсій і зарплат, інших соціальних виплат чи пільг поки годі чекати. Разом з тим, зазначені вище кошти у вигляді розблокованих 3,5 млрд доларів прямих інвестицій мають надійти від Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку та інших міжнародних фінансових інститутів. Гроші звідти, обіцяє голова Уряду, підуть на будівництво доріг, модернізацію української ГТС, станцію аерації у столиці, об’єкти ЖКГ, заходи з енергоефективності у країні.

– Вони (рішення. – Авт.) дадуть можливість стабілізувати ситуацію у країні і поступово вийти на економічне зростання у 2016 році. Усвідомлюємо, що низка цих законів мають складне сприйняття в суспільстві. Але витримка і правильні кроки дадуть можливість нам протягом року вийти як на поступову стабілізацію, так і економічне зростання і збільшення як кількості робочих місць, так і заробітних плат, – сказав Арсеній Яценюк.

Робота проти пенсії

Послухавши Прем’єр-міністра, парламентарії взялися до роботи і таки прийняли купу законів. Щонайперше депутати внесли зміни до статей 165-ї та 252-ї Податкового кодексу України. Прийнятий за основу і в цілому відповідний законопроект збільшив ставки рентної плати за природний газ, видобутий з покладів до 5000 м – із 20 % до 70 %. Таким чином поступово мають лібералізуватися тарифи, зменшитися перехресне субсидування. А ще з’явиться пряма бюджетна підтримка уразливих верств населення. Очікується, що додаткова частина прибутку газовидобувних підприємств, яка надійде в бюджет, піде на пряму підтримку домогосподарств з низькими доходами і подальший розвиток газовидобувної галузі.

Крім того, норми цього законопроекту звільнили від обкладення податком на доходи фізичних осіб благодійну допомогу для переселенців із зони АТО та АР Крим. Перелік таких організацій установить Кабмін.

Підкорегували депутати зміни до Бюджетного кодексу України, змінивши порядок проведення субвенцій в освіті та медицині. Так, Кабмін отримує право фактично в ручному режимі розподіляти й перерозподіляти між місцевими бюджетами загальні обсяги субвенцій на ці сфери. Передбачено, що в разі, якщо з районного бюджету передається відповідна субвенція на фінансування сіл, селищ і міст районного значення, то така субвенція повинна бути не менше, ніж у попередньому році.

Найбільш суперечливим цього дня для народних обранців уже вкотре стало пенсійне питання. Лише з п’ятої спроби проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» отримав достатню кількість голосів. А до того голосувати за нього відмовлялися фракції «Батьківщина», «Самопоміч» і Радикальна партія.

Згідно із прийнятим законом, зменшуються на 15 % пенсії працюючим пенсіонерам. Нововведення не токнуться пенсіонерів, які отримують менше 1423 грн, а також військовослужбовців – осіб рядового і начальницького складу та співробітників Міністерства оборони, головного управління розвідки, Міністерства внутрішніх справ і всіх силових структур, які сьогодні залучені до проведення антитерористичної операції. Також документ підвищує страховий стаж для осіб, які мають право на пільгову пенсію, та ліквідує спецпенсії народним депутатам, держслужбовцям, суддям, прокурорам... Обіцяють, що «підрізають» пенсії тимчасово, до 2016 року, коли має покращитися економічна ситуація в країні. Окрім того пенсій і одноразових виплат депутати позбавили податківців і митників.

Натомість депутати вирішили щомісяця виділяти держдопомогу в розмірі 250 грн для дітей до трьох років з малозабезпечених сімей.

Держбюджет підтягнули

Депутатам довелося пристати і на запропоновані Кабміном зміни до Держбюджету-2015. Новим його варіантом збільшено майже всі основні показники – доходи, витрати, дефіцит, держборг. Середньорічний валютний курс заклали на рівні 21,7 грн за долар, інфляція за прогнозами становитиме 26 %, а реальний прогноз падіння ВВП погіршено з 4,3 % до 5,5 %.

– Законопроектом пропонується збільшити на 22 211 459,3 тис. грн доходну та на 35 612 269,8 тис. грн видаткову частини Держбюджету на 2015 рік, а також одночасно збільшити на 12 630 400,0 тис. грн обсяг дефіциту. Крім того, у проекті пропонується збільшити на 218 370 462,9 тис. грн граничний обсяг державного боргу, – сказала міністр фінансів Наталія Яресько, яка представляла депутатам цей законопроект.
Додаткові бюджетні доходи, за її словами, пропонується отримати за рахунок збільшення надходжень, зокрема, від податку на прибуток підприємств – 2,262 млрд грн; рентної плати та плати за використання природних ресурсів – 9,058 млрд грн; податку на додану вартість з імпорту – 8,887 млрд грн тощо.

Витрати держбюджету збільшили на 34,7 млрд грн заради трьох головних потреб: на прямі субсидії на газ і комунальні послуги для населення; на допомогу для майже 1 млн громадян – вимушених переселенців: для обслуговування державного боргу через девальвацію гривні. Обіцяють, що з державної скарбнички знайдуть і 600 млн грн на державні програми щодо закупівлі медпрепартів, і 400 млн грн на гемодіаліз та мамографи. Для аграріїв Кабмін передбачив 300 млн грн на компенсацію процентної ставки по кредитам.

Довів до банкрутства – за ґрати

Погіршили життя олігархам народні обранці, підтримавши президентський законопроект про посилення відповідальності власників банків. Адже законом вводиться кримінальна відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності. Покарання – обмеження волі на строк до п’яти років для керівника банку, його кінцевого бенефіціара або інших власників, якщо їхні дії завдали шкоди державі чи кредитору на суму понад 170 тис. грн.
У першому читанні також прийнято урядовий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів». Ним, зокрема, вводиться інститут «незалежних директорів», що представляють інтереси міноритарних акціонерів у публічних акціонерних товариствах.

Верховна Рада прийняла за основу та в цілому законопроект «Про внесення змін до розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)». Щоб вивести зарплати з тіні, змінено механізм сплати (ЄСВ). Вводиться вимога підвищення бази нарахування ЄСВ на 20 % порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014-й на одну застраховану особу. Це має дозволити бізнесу легалізувати заробітні плати своїх працівників, вийти у 2016 році на зниження ЄСВ, а можливо, й на скасування ЄСВ та сплату виключно податку на доходи фізичних осіб.

За результатами повторного розгляду у другому читанні прийнято в цілому законопроект «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», що стосується, зокрема, електрогенерації, теплогенерації, передачі електроенергії та іншого.

Бійцівський клуб

Робота ж у вівторок, 3 березня, у Верховній Раді не склалася. Засідання було зірване через бійку головного радикала країни Олега Ляшка та його колишнього однопартійця, засновника батальйону «Айдар» Сергія Мельничука. Той цього дня перейшов до депутатської групи «Воля народу» Ігоря Єремеєва. Тим самим Сергій Мельничук урятував групу, основу якої складають колишні регіонали, від розпуску.

Чубилися депутати двічі: по обіді, через що спікер змушений був закритий ранкове засідання, і о 16.00, коли мало відкритися вечірнє. Оскільки депутати не вгамувалися, Володимир Гройсман відпустив народних обранців.

Як написало видання РБК-Україна, за словами очевидців, це була чи не найбільша бійка за всю історію українського парламентаризму.

Наступного ж дня, у середу, 4 березня, депутати вирішили покарати одного з учасників бійки і, на думку регламентного комітету, ініціатора сутички. Сергія Мельничука позбавили права брати участь у п’яти пленарних засіданнях.

Окрім рішення про покарання, депутати прийняли постанови про надання згоди на затримання та взяття під варту суддів Печерського районного суду міста Києва Сергія Вовка, Віктора Кицюка та Оксани Царевич. Нагадаємо, вони причетні до справ про засудження Юлії Тимошенко та Юрія Луценка, а також до справ щодо учасників Автомайдану. Цих суддів підозрюють у прийнятті неправосудних рішень.
«Дотиснули» депутати і внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо валютного регулювання та валютного контролю», який у вівторок представляла міністр фінансів Наталія Яресько. Тоді його не проголосували, учора ж – проект Закону прийняли за основу.

– Ми пропонуємо скоротити граничні терміни зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках і відстрочення поставки при здійсненні імпортних операцій зі 180 до 90 днів, – сказала Наталія Яресько, представляючи цей законопроект, – Пропонується також скасувати законодавчу норму, що дозволяє на необмежений термін призупинити повернення валютної виручки.
Звернулися депутати й до потреб фермерів. У першому читанні схвалено законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств». Документ передбачає створення умов для забезпечення спрощеного порядку перетворення особистих селянських господарств у сімейні фермерські. Для них передбачено спрощення реєстрації та організації господарської діяльності. Такі сімейні ферми отримають статус сільгосптоваровиробника без створення юридичної особи.

Тетяна Василець, матеріал з газети "Слобідський край" №27 від 05.03.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ