Україна мала змогу стати членом НАТО ще у 2008 році

Проте й запевнив, що країна ще не готова до Альянсу. Що ж треба зробити, аби стати повноправним членом, що це дасть нашій державі та чому ми ще не там?

Тема НАТО для нас не нова. Історія взаємин України з Альянсом непроста і тягнеться ще з часу розпаду Радянського Союзу. Тоді країни-члени заявили, що вітають вступ до НАТО держав Центрально-Східної Європи, у тому числі й України.

Читайте також: СЕПАРАТИСТИ ТА РОСІЙСЬКІ АГЕНТИ У ХАРКОВІ ЗБИРАЮТЬ ДАНІ ПРО СОЦІАЛЬНІ ПОДРАЗНИКИ
                     ХАРКІВСЬКИМ ВИШАМ ПРОПОНУЮТЬ СТВОРИТИ КАФЕДРИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Уперше реальну можливість стати членом Альянсу ми упустили в 1994 році. Тоді Україна підписала Будапештський меморандум, відмовившись від ядерної зброї та заручившись гарантіями країн-учасниць про недоторканність і захист її кордонів. Нині ж одна з країн, яка була в числі гарантів, порушує норми Меморандуму.

Інший переломний момент трапився у 2006 році. Але згадаймо, які цьому передували події. У 1994 році Україна стала першою країною, яка не є членом НАТО, але вступила до програми «Партнерство заради миру» і з цього часу активно співпрацювала з Альянсом аж до 2002 року. Тоді було прийнято Закон України «Про національні засади оборони», де було прописано, що ми маємо стати повноправним членом НАТО у 2007–2008 роках.

– Після Помаранчевої революції, у 2005 році, у Вільнюсі ми підписали документ, що знаменував початок інтенсифікованого діалогу. Це одна з процедур перед отриманням плану дій щодо членства (ПДЧ). Усе йшло до того, що на Бухарестському саміті ми і його підпишемо. Але тодішній Прем’єр-міністр Віктор Янукович заявив, що ми не готові. НАТО зрозумів, що ми нестабільна країна, в якій президент і прем’єр говорять різні речі, – коментує президент Молодіжного центру Атлантичної ради України Оксана Григор’єва.
Після цього партнерство з Альянсом ще тривало, але в 2010 році Україна стала позаблоковою державою. Тоді ліквідували інституції, які займалися питанням інтеграції в НАТО, зокрема Національний центр Євроатлантичної інтеграції. Також призупинили всі державні програми.

– З 2010 року ми нікуди не йдемо. На це не виділяються кошти із бюджету і фактично ніяка робота не ведеться. Хоча військові навчання на основі партнерства продовжувалися, – розповіла експерт.
До речі, до 2009 року Україна співпрацювала з НАТО у 23 різних програмах, 19 з яких носили невійськовий характер.

– Це сфера науки, допомога у разі виникнення природних катаклізмів тощо, – розповіла Оксана Григор’єва.

Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" № 143 від 29.11.2014