Квітник наступного сезону: тюльпани й нарциси

17.05.2017 12:15 Корисно
Фото Зої Голіусової Фото Зої Голіусової
Тюльпаново-нарцисове розмаїття квітів залишається позаду. І постає питання: що роботи, аби ці цибулинні й наступного року милували наше око.

Тюльпани

ФотоЗої Голіусової

У тюльпана короткий вегітаційний період. І вже настав час подбати про майбутні квітучі клумби – викопувати цибулини. Але спочатку слід визначитися, чи робити це взагалі.

Навіщо


Насамперед, щоб забезпечити максимально комфортні умови для квіткових бруньок у молодих цибулинах. У глибині ґрунту на цибулину діють зайва вологість, занизька температура, інфекції. Це заважає утворенню повноцінних заміщуючих цибулин – звідси здрібніння і їх самих, і майбутніх квіток, ослаблення і навіть загибель посадкового матеріалу.
Викопувати й пересаджувати тюльпани потрібно і для того, щоб відбракувати хворі та слабкі цибулини й запобігти накопиченню хвороботворних елементів у ґрунті.
Ще одна причина викопувати ці рослини – для того, щоб уникнути масового подрібнення цибулин, відібрати для подальшого розмноження найбільші, розвинені й сильні. Адже не всі великі цибулини утворюють таку ж велику заміну, дріб’язку краще відразу позбуватися, щоб не засмічувати квітник некондицією. Таке щорічне сортування дозволяє завжди мати кращий посадковий матеріал.
До того ж, залишаючись кілька років на одному місці, у тісноті, цибулини утворюють купу діток, які починають посилено заглиблюються у ґрунт, викопати й позбутися їх з кожним роком усе складніше, вони розповзаються на великі площі й засмічують ділянку.
Ті, хто вже не перший рік займається вирощуванням тюльпанів, вважають, що викопувати їх потрібно щорічно. Але, практика показує, що ті, хто не переймається питанням розведення сортових квітів і готовий за потреби періодично закуповувати новий посадковий матеріал, може без фатальних наслідків залишити цибулини на одному місці роки на 3–4 (але не більше).

Які і коли

Щоб наступного року тюльпан дав великі квіти, а цибулина не розпадалася на дрібні цибульки, слід приділити йому увагу ще на етапі квітнення. Не можна допускати появи насіннєвої коробочки – коли квітка почне в’янути, потрібно відразу її видалити (краще обривати руками, а не зрізати ножем). При цьому слід обов’язково залишити на стеблі не менше ніж два листки, за їх рахунок харчуватимуться майбутня квітка й цибулина. Після цвітіння листя засихає, цибулини вступають у період відносного спокою, але спокій цей тільки зовнішній: у материнській цибулині саме формується нова квітка.
Тепер залишилося визначитися, чи чекати до останнього, поки стебла тюльпанів зовсім не висохнуть, або ж одразу видаляти рослини, що відцвіли, щоб вони не псували вигляд клумби. Правильно буде починати викопування тоді, коли надземна частина тюльпанів уже пожовкла, але ще не засохла, інакше гнізда розпадатимуться, і деякі цибулини можуть так і залишитися в землі непоміченими.
Щоб не плутатися в календарних термінах для різних кліматичних поясів, варто орієнтуватися на стан листя тюльпанів: сигналом готовності до викопування цибулин є пожовтіння листя. Найкраще це робити, коли листки пожовтіють приблизно на 2/3 довжини. До цього часу молоді цибулини вже досить зміцніли й визріли, а дітки ще міцно тримаються за них. Не варто очікувати повного відмирання наземної частини. По-перше, цибулини без листя важче знайти у ґрунті. По-друге, достиглі цибулини, які тривалий час перебувають у землі, наражаються на небезпеку ураження інфекціями, і чим довше – тим більше. По-третє, до цього моменту гнізда розпадуться, дітки від цибулини вже відокремляться і під час викопування просто загубляться в землі.
Деякі джерела рекомендують викопувати цибулини відразу ж після відцвітання. Але такий варіант більше підходить при промислового розведенні тюльпанів, коли потрібно швидко звільняти ділянку під іншу культуру.
Щодо погоди, за якої слід викопувати цибулини, – має бути сухо.

Зберігаємо

Щоб захистити посадковий матеріал від хвороб і шкідників, викопані цибулини перед просушуванням слід продезінфікувати. Їх потрібно промити у проточній воді й витримати півгодини у 3–4 %-му розчині карбофосу або опустіть цибулини на 10 хвилин у гарячу (50 ºC) воду. Можна також витримати їх півгодини в теплому розчині марганцівки. Після протруєння насіннєвий матеріал варто розібрати за сортами й розмірами, а потім розкласти цибулини в один шар у затіненому сухому приміщенні з доброю вентиляцією і температурою 25–30 ºС (прямі сонячні промені активно протипоказані!) і просушити їх там 3–5 днів перед тим, як покласти на зберігання.
Зберігають цибулини при температурі 23–25 °С і помірній вологості (близько 70 %), для цього підійде провітрювана комора або балкон (але не на південному боці й без прямих сонячних променів). Приміщення обов’язково має бути провітрюваним, щоб вологі цибулинки не підгнивали.
Із серпня температуру слід поступово знижувати: спочатку до 20 °С, а потім – до 15 °С. На цей час цибулини варто помістити в підвальне приміщення або льох. Там їх і тримати до висаджування в середині вересня – на початку жовтня.

Нарциси

Нарциси менше потерпають від весняних примх природи. Навіть цьогорічний квітневий снігопад не зміг заподіяти їм фатальної шкоди, подивіться на одні й ти самі кущі під снігом, а далі – за тиждень.

Фото Зої Голіусової

Фото Зої Голіусової


Тому варто розмножити цю культуру на власній ділянці. Зазвичай фахівці радять доглядати за нарцисами так само, як і за тюльпанами. Але це все ж таки різні рослини, і відмінності між ними зумовлюють розбіжності в сезонних роботах.

Коли


Однією з відмітних властивостей нарцисів є їх найкоротший (порівняно з іншими цибулинними) період спокою – уже в серпні в цибулин з’являються молоді корінці, які починають відростати іноді навіть у період зберігання. Це обмежує терміни пересаджування нарцисів: серпень, у крайньому разі – середина вересня.
З іншого боку, практики вважають, що пересаджувати нарциси можна о будь-якій порі року, навіть під час цвітіння. І розсаджувати кущики нарцисів можна протягом усього сезону, навіть у серпні, за умови, що вся операція не триватиме довше за добу. Тобто, потрібно викопати рослину, розібрати на цибулини й одразу висадити їх на нове місце. Якщо з якихось причин викопування і пересаджування в один день неможливі, то  цибулини нарцисів не можна зберігати довго: загальний час легкого просушування для відокремлювання діток і сортування за розмірами (сортами) має становити не більше тижня, щоб корінці не втратили еластичності.

Ділянка

Визначаючи місце для висаджування нарцисів, слід орієнтуватися на видові й сортові особливості, але це має бути сонячне місце або півтінь. Видові екземпляри, які ростуть у природі в гірській місцевості, потребують хорошого дренажу та оптимально підходять для кам’янистих гірок. Цикламеноподібні, жонкілі й тацети краще за інших піддаються натуралізації, їх переважно використовують у неформальних садах, у півтіні дерев. Нарциси не страждають від застою весняних талих вод, як інші цибулинні, і це спрощує вибір місця на ділянці, але в низинах рекомендується висаджувати тільки «найстійкіші» – поетичні нарциси. Висаджуючи нарциси у квітниках, потрібно враховувати, що відмічені для пересаджування нарциси після відцвітання не можна сильно поливати, отже, не варто обирати їм у сусіди однорічники, які потребують рясного зрошення.

Ґрунт

Місце, обране для нарцисів, потрібно попередньо (за місяць) підготувати: перекопати на глибину штика й під час перекопування внести на кожний квадратний метр площі суперфосфат (50 г), калійну сіль (30 г) і розкласти перегній (НЕ свіжий гній!) або компостну землю (20 кг). Якщо при цьому кислотність ґрунту підвищується, потрібно додати ще 300–400 г вапна, щоб ґрунт був нейтральним. Власно кажучи,нарциси до складу ґрунту не надто вимогливі, і навіть якщо їх не підживлювати, квіти ростимуть і цвістимуть. Але при пересаджуванні буде чимало виснажених і дрібних цибулинок. Тож якщо хочете мати і рясне цвітіння, і хороший посадковий матеріал, не полінуйтеся внести добрива на обрану для нарцисів ділянку.

Ширина і глибина

Як і для інших цибулинних, глибина посадки нарцисів залежить від типу ґрунту і від розмірів цибулин: на легких ґрунтах вона дорівнює трьом розмірам висоти цибулини (рахуючи від денця), а на важких і глинистих – двом. У натуральних садах, де рослини без пересаджування вирощують не менше п’яти років, нарциси висаджують глибше, щоб придушити процес їх швидкого вегетативного розмноження. Для зручності, саджаючи квіти, бажано користуватися вузькою довгою лопаткою із сантиметровими позначками-насічками.
Ширину посадок визначають залежно від того, коли рослини знову пересаджуватимуть. Оптимальний варіант – 2-річна культура – дає можливість отримати і багато квітів, і достатню кількість посадкового матеріалу. Якщо необхідно швидко розмножити рідкісний сорт (отримати за рік багато діток), нарциси висаджують рядовим способом з відстанню 15–20 см між рослинами. При щільному висаджуванні (10–12 см) діток утворюється менше, але самі цибулини ростуть великими, тому таку посадку застосовують для елітних нарцисів, які пересаджують щорічно. У групові посадки цибулини приблизно однакового розміру (діаметром не менше 3–5 см) висаджують щільно «колом», щоб створити композицію у вигляді квітучого букета.
Увечері після висаджування ґрунт на ділянці рясно поливають, і якщо дощів не буде, надалі проводять періодичні поливи. Пізньої осені, коли встановлюються стабільні заморозки, ділянки з нарцисами (надто якщо вони не зимостійкі, махрові, тацетові) мульчують шаром (5–10 см) перегною або торфу, а в безсніжні зими на легких ґрунтах додатково вкривають ялиновим гіллям або шаром листя завтовшки близько 20 см, які прибирають навесні після сходу снігу.
Слід також пам’ятати, що цибулини нарцисів містять рослинні отрути (алкалоїди), здатні викликати дерматити, розлад травлення і серцеву аритмію. Тому всі роботи з їх викопування, сортування і висаджування слід виконувати в рукавичках, виключивши таким чином можливий контакт зі шкірою.

Зоя Голіусова

Джерело: SLK
Автор: Зоя Голіусова