«Ми падаємо. Допоможіть!». Найгучніші авіакатастрофи в світі спорту

Фінал напередодні фіналу

27 листопада середняк бразильської Серії А, скромна команда «Шапекоенсе» програє на виїзді «Палмейрасу», що дозволяє приймаючій стороні з екс-гравцем «Металіста» Клейтоном Шав’єром у складі достроково оформити чемпіонство. Але ця поразка не надто засмутила переможених футболістів. Бо всі їхні думки були про фінал Копа Судамерікана (південноамериканський аналог Ліги Європи), який мав відбутися в колумбійському Медельїні в останній день осені. Але, на жаль, бразильська команда так і не дісталася пункту призначення: 29 листопада лайнер розбився в 50 кілометрах від Медельїна.

Фото: newstes.ru

Начальник служби авіаційної безпеки цивільної авіації Колумбії Фредді Бонілья заявив, що причиною аварії стала нестача палива.

«Ми побачили після огляду, що в літака не було палива, – повідомив Бонілья. – Ми провели розслідування, щоб установити причину нестачі палива. За міжнародними стандартами, у лайнера мав бути додатковий запас палива ще на 30 хвилин польоту. На жаль, у літака не було пального для форс-мажору».

Про це говорив і пілот злощасного літака Мігель Кіргна. Він почав повідомлення про критичну ситуацію з фрази «у нас немає пального», а потім кричав «Допоможіть!» і «Ми падаємо!».

«GPS не працює, я не знаю, що сталося. У нас повністю відмовила електроніка. Дайте координати для приземлення! Тепер у мене немає зв’язку з радаром. Дайте координати для приземлення! Ми падаємо. Допоможіть! Дайте нам координати злітної смуги! Координати злітної смуги! Ми на 1000 футів», – останні фрази, які пілот говорив за секунди перед тим, як літак почав падати. Після цих слів зв’язок обірвався.

Фото: newstes.ru

На борту літака було 77 осіб: футбольний клуб, журналісти і члени екіпажу. Вдалося уціліти шістьом: чотирьом гравцям, журналісту і стюардесі. Але через деякий час кількість жертв цієї трагедії зросла до 72: голкіпер «Шапекоенсе» Маркос Данило, що вижив в аварії, від отриманих травм помер у лікарні.

Фото: newstes.ru

Іншому голкіперу команди, якому вдалося вціліти, Джексону Фольманну, ампутували ногу.

Ще два футболісти, що вижили, – захисники Алан Рушел і Еліо Нето. Першого допоміг урятувати десятирічний хлопчик, який живе неподалік місця трагедії, він привів до потерпілого футболіста допомогу. А батько другого бека розповів, що його син успішно переніс операцію на нозі і після реабілітації знову зможе займатися улюбленою справою.

Загиблих могло бути більше, однак дев’ять футболістів з різних причин не полетіли на цей матч.

Колумбійський клуб «Атлетіко Насьональ», який мав грати з «Шапокоенсе», запропонував Південноамериканській конфедерації футболу (КОНМЕБОЛ) оголосити бразильський клуб переможцем кубка. І футбольні чиновники вирішили прислухатися до «Атлетіко»: відповідне рішення має бути затвердженим 21 грудня

Інші клуби планети теж пішли на подібні вчинки. Бразильський «Греміо» запропонував учасникам чемпіонату Бразилії безкоштовно надати гравців «Шапекоенсе». «Корінтіанс» направив офіційний запит у бразильську конфедерацію футболу з пропозицією звільнити «Шапекоенсе» від боротьби за виживання на наступні три сезони Серії А. Лондонський «Арсенал» пожертвував 30 млн фунтів для «Шапекоенсе», а французький «ПСЖ» – 40 млн євро. Кріштіану Роналду на допомогу родичам загиблих відправив на рахунок клубу 3 млн євро.

Легендарні південноамериканські футболісти також висловили бажання допомогти команді. Колишній півзахисник збірної Бразилії Роналдіньо і екс-хавбек збірної Аргентини Хуан Роман Рікельме, які завершили кар’єру, можуть відновити її заради виступу за «Шапекоенсе».

Колишній гравець «Металіста» і збірної України Едмар розповів, що вся Бразилія шокована.

– Люди, які навіть не пов’язані з футболом, починають обговорювати ці моменти. Уся

країна взагалі шокована. Це у Бразилії сталося вперше за всю історію, тому відчуття не дуже здорові. Усі телеканали говорять тільки про це. Усі бачили, як «Шапекоенсе» потрапив у вищу лігу з третього дивізіону. Вони показували красивий футбол, усе їм симпатизували, – розповідає колишній півзахисник «жовто-синіх».

Від смерті врятував будильник

Ця жахлива авіакатастрофа геть не перша у світі спорту. У травні 1949 року в небі над Туріном у повному складі загинула італійська команда «Торіно» – на той момент найсильніша на Апеннінах. У повоєнні роки «бики» тричі вигравали чемпіонат країни, а на момент трагедії випереджали найближчих переслідувачів у таблиці на чотири очки.

Фото: comments.ua

Літак «Фіат G-212CP» італійських авіаліній віз команду з Лісабона, де «Торіно» провів товариський матч з місцевою «Бенфікою». Через похмуру погоду літак мав слідувати в Мілан, куди ще зранку направили клубний автобус. Проте екіпаж лайнера ухвалив рішення здійснити посадку в Турині: пілота не зупинили ні погана видимість, ні дощ, ні поривчастий вітер.

У підсумку все це далося взнаки: літак збився з курсу, зачепив лівим крилом стіну, що оточувала католицьку базиліку Суперга. «Фіат» завертіло в повітрі, а потім на великій швидкості кинуло об землю. Від такого удару всі пасажири загинули. Серед них були 18 гравців «Торіно», керівники клубу та обслуговуючий персонал. Зараз на високому пагорбі, де стоїть Суперга, розташовано клубний музей.

У тому ж 1949-му в авіакатастрофі над Ла-Маншем загинули шість хокеїстів збірної Чехословаччини. А через рік, у 1950-му, таке ж лихо спіткало хокейну команду з СРСР – в авіакатастрофі над Свердловськом (нинішній Єкатеринбург) загинули 11 гравців команди ВПС. Легендарний хокеїст і футболіст Всеволод Бобров запізнився на цей рейс (за його словами, уперше не задзвонив заведений на четверту ранку справний будильник, і він проспав). Виліт було затримано, але врешті-решт команда полетіла без Боброва і загинула. Сам хокеїст поїхав на челябінському поїзді й залишився живим.

Мюнхенська трагедія

6 лютого 1958 року небо знову забарвилося в чорні кольори. Злітаючи, у Мюнхені розбився Airspeed AS.57 Ambassador, що перевозив футболістів і персонал англійської команди «Манчестер Юнайтед». Спортсмени поверталися з Белграда, де проходив матч чвертьфіналу Кубка європейських чемпіонів з «Црвеною Зіркою». Команди зіграли 3:3, і хлопці з «Манчестера» впевнено пройшли до півфіналу.

Літак зробив зупинку в Мюнхені для дозаправки, після чого через негоду довго не міг злетіти. З третього разу екіпаж таки вирішив піднятися в повітря, але, розігнавшись, не зміг виплутатися зі сніжної сльоти в кінці посадочної смуги, врізався в огорожу аеродрому, а потім у невеликий будинок і дерев’яний ангар.

Фото: devilpage.cz

Із 44 пасажирів на борту загинули 23, серед них – вісім гравців і два тренери. Дев’ять футболістів і головний тренер Метт Басбі вижили. Згодом легендою «червоних дияволів» став один з щасливчиків – сер Боббі Чарльтон. У пам’ять про той страшний день на стадіоні «Олд Траффорд» установили меморіальну дошку і «Мюнхенський годинник».

Понад 33 роки тому – 11 серпня 1979 року – в Україні загинула інша футбольна команда. У небі над Дніпродзержинськом (нинішня назва Кам’янське) зіштовхнулися два лайнери, які через помилки авіадиспетчерів опинилися в одному повітряному коридорі. Рейсом Ташкент – Донецьк – Мінськ (на борту літака були 83 особи) летіли футболісти і тренери команди «Пахтакор». Усі вони, як і інші пасажири зустрічного рейсу Кишинів – Воронеж (89 осіб), загинули.

А одна з останніх подібних катастроф сталася трохи більше ніж п’ять років тому. 7 вересня 2011 року під час польоту до Мінська на першу гру сезону практично вся команда ярославського ХК «Локомотив» загинула в авіакатастрофі. Літак Як-42 розбився через лічені секунди після вильоту з ярославського аеропорту «Туношна». Одним із зіркових гравців команди був Олександр Галімов, який залишився живим під час аварії, але помер у лікарні через п’ять днів. Інші гравці, а також тренери і технічний склад команди. загинули на місці, як і інші пасажири та члени екіпажу, за винятком інженера Олександра Сізова. Причиною катастрофи було визнано помилку екіпажу, який, як з’ясувалося, не був достатньо підготовленим для польотів на машинах цього типу.

Фото: foxyhome.ru

Олександр Гаркавець, власний кореспондент