Йому перший подає руку Андрій Шевченко, а вона започаткувала 20-річну традицію мадридського "Атлетіко"

Йому перший подає руку Андрій Шевченко, а вона започаткувала 20-річну традицію мадридського

Фото із соцмереж

У кожного футбольного клубу є фанати поважного віку, які підтримують свою рідну команду практично протягом усього життя.

«Так ти азартний, Парамоша»

В Україні один з найбільш відомих таких футбольних уболівальників проживає в Києві. Це 61-річний Сергій Заборовський, який у певних колах відомий як Парамон. Протягом понад 40 років Сергій не пропускає жодного домашнього матчу свого улюбленого столичного «Динамо». У 1997 році один з працівників прес-служби київського «Динамо» запропонував Парамону посаду суперфана. І саме в куртці з таким написом шановного фаната можна зустріти на вулицях Києва, та й усієї країни.
Уперше Парамон відвідав футбол у 16-річному віці, то був матч «Динамо» проти «Селтіка» у 1967 році, і відтоді без футболу суперфан не може прожити й тижня. А цікава історія з Парамоном сталася вісім років потому.


Суперфан київського "Динамо" Сергій Заборовський ("Парамон")

У жовтні 1975 року в Києві мав відбутися матч за Суперкубок УЄФА між київським «Динамо» і німецькою «Баварією». Ажіотаж навколо цього протистояння здійнявся божевільний: тільки заявок на квитки було подано 800 тисяч. Тодішнім уболівальникам доводилося ночувати біля кас, щоб стати щасливим володарем бажаного квитка. І от у ніч перед грою неподалік «Республіканського» патрульний наряд Московського РВВС «упакував» підозрілого 24-річного юнака, який мирно перераховував грошову дрібницю під світлом ліхтаря. Тоді часто обкрадали телефонні автомати і газетні кіоски, тож правоохоронці вирішили виявити пильність. Але коли з’ясувалося, що Сергій (а це був саме він) «чистим», його відпустили. Заборовський щодуху помчав до стадіону, щоб не пропустити свою чергу.

Одного з наступних днів визнаний авторитет Брехалівки (ми вже розповідали про це зібрання фанів) Ніл Іконников дізнався про історію з міліцією і вибухнув булгаковським «Так ти азартний, Парамоша!». Ці слова знаменитого літературного персонажа й дали прізвисько Сергію Заборовському – «Парамон». Суперфан «Динамо» знайомий з багатьма видатними тренерами та футболістами. Приміром, Валерій Лобановський завжди звертався до Парамона виключно по імені та по батькові. А інший легендарний динамовець, Андрій Шевченко, зустрічаючись із Парамоном, завжди першим подає йому руку.

Завдяки своїй шаленій любові до команди Сергій побував у багатьох європейських містах, адже на зарплату двірника, яким він працює в київському аеропорті, особливо не розгуляєшся. Зараз, як і завжди, Парамон відвідує матчі рідного клубу і проводить при цьому свій ритуал.
– На матчах я намагаюся стояти за воротами суперників «Динамо», прошу Бога, щоб він допоміг нашим хлопцям, але не завжди мої молитви доходять до неба. Тричі молився в день матчу «Динамо» – «Барселона». Не допомогло. Хтось молився більше, – каже Сергій Заборовський.

Засновниця 20-річної традиції

У мадридського «Атлетіко» є 69-річна вболівальниця Маргарита Луенго. Вона свого часу зародила традицію, яка триває і до сьогодні. 28 січня 1996-го звичайна вболівальниця «Атлетіко» Маргарита перед грою відпочивала в одному з місцевих барів. Вона помітила на вікні величезний букет гвоздик і крикнула адміністратору: «Друже, дай чотири квітки – ми сьогодні стільки заб’ємо «Атлетику»!» Хтось у натовпі зааплодував, а менеджер радо висмикнув з вази потрібну кількість гвоздик.
Після кожного гола Маргарита кидала квітку на поле. «Матрацники» виграли 4:1, тож уболівальниця викинула всі. А два з чотирьох голів «Атлетико» забив після кутових Пантіча, тоді іспанка кидала гвоздики до кутового прапорця.


Уболівальниця «Атлетіко» Маргарита Луенго

Готуючись до чергового кутового, Пантіч викинув квітку, що йому заважала. Тоді Маргарита надряпала на клаптику паперу маленьке послання («Не кидайте так гвоздики, адже вони для вас») і передала його гравцеві через працівника команди.
Отримавши папірець, Пантіч так розчулився, що попросив дістати для нього номер домашнього телефону цієї вболівальниці. Через кілька днів він дійсно зателефонував і вибачився. Навіть подарував їй футболку після наступного домашнього матчу.

І от відтоді на кожному домашньому матчі «Атлетіко» біля кутового прапорця лежить букет з 24 гвоздик – 12 червоних і 12 білих, що відповідає клубним кольорам. Цій традиції вже 20 років, і Маргариті давно не треба кидати квіти через огорожі. Її шанобливо пускають до поля перед матчем.
Цей церемоніал став для «Вісенте Кальдерона» особливою цінністю. Одного разу легенда мадридського «Реала» Роберто Карлос нервово кинув букет, вважаючи його чимось стороннім, і трибуни так люто засвистіли, що бразильцю довелося підняти руку на знак вибачення.

Не дійшов до чергового матчу

У грудні минулого року пішов з життя один з найбільш «дорослих» англійських фанатів, 90-річний Ерні Крауча, який підтримував лондонський «Арсенал».
Він потрапив під автобус, коли йшов на матч 15-го туру чемпіонату Англії із «Сандерлендом» (3:1). Після сильного пориву вітру чоловік утратив рівновагу й опинився на дорозі. Водій не встиг загальмувати та скоїв наїзд на Крауча. Від отриманих травм уболівальник помер. Ерні підтримував лондонський клуб зі свого першого відвідування матчу команди в 1934 році. Його називали «приголомшливим і відданим уболівальником». Після трагедії на наступний матч гравці столичного «Арсеналу» вийшли на матч Ліги чемпіонів з «Олімпіакосом» з чорними пов’язками.


Фанат лондонського "Арсеналу" Ерні Крауч

Минулого року помер ще один легендарний футбольний прихильник. Кловіс Акоста Фернандеш, відомий як Гаучо та Копа, був уболівальником збірної Бразилії. За своє життя популярний фанат відвідав понад 150 матчів зцієї команди та побував у 60 країнах світу. Причиною смерті бразильця стало онкологічне захворювання, з яким він боровся останні дев’ять років.


Кловіс Акоста Фернандеш був уболівальником збірної Бразилії.

А найстаршою вболівальницею всіх часів вважалася 113-річна італійка Марія Радаеллі, яка померла у 2013 році у власному будинку в містечку Новате-Міланезе. Вона вболівала за міланський «Інтер» з моменту його заснування в 1908 році, тобто більше ніж 100 років. А коли ця шановна жінка відзначала 113-й день народження, мер міста Лоренцо Гуццелоні і сам президент «Інтера» Массімо Моратті вручили вболівальниці майку з її ім’ям і номером 113.

Прихильниця міналського "Інтера" Марія Радаелі


Олександр Гаркавець, власний кореспондент