П’ята частина медалей – харківська. Наші земляки завоювали 18 нагород на Дефлімпіаді

03.08.2017 08:15 Спорт
Фото автора Фото автора
30 липня добігла кінця Дефлімпіада, яка стала успішною як для нашої збірної, так і для харків’ян зокрема. Із 99 медалей українських спортсменів на рахунку наших земляків майже п’ята їх частина – 18.

Недорахувалися  в баскетболі та плаванні

Із 18 по 30 липня в турецькому Самсуні пройшли ХХІІІ літні Дефлімпійські ігри. У цих змаганнях взяли участь майже 5 000 осіб з порушеннями слуху з різних куточків планети. Україна була представлена 217 спортсменами, які взяли «бій» у 15 (з 21) видах  спорту.

Усього українські спортсмени завоювали 99 нагород – 21 золоту, 42 срібні і 36 бронзових,  і посіли друге місце в медальному заліку, пропустивши вперед  росіян.

У тому числі харківські спортсмени показали відмінні результати і взяли ряд медалей. Наші атлети (21 особа) представляли Україну в шести видах спорту – баскетбол, грекоримська боротьба, дзюдо, плавання, легка атлетика і спортивне орієнтування.

В останні дні змагань наші земляки поповнили медальний кошик української збірної трьома срібними та двома бронзовими нагородами.

У легкій атлетиці Максим Пендрак посів друге місце разом з іншими українцями у складі чоловічої естафетної команди 4Ч100 м з результатом 41.77 с.

Ще три нагороди харківські дефлімпійці завоювали в спортивному орієнтуванні. Харків’янки Ганна Федосєєва і Тетяна Біда разом з киянкою Яною Мельник стали срібними призерами в жіночій естафеті. Крім того, Ганна Федосєєва стала бронзовим призером у змаганнях на довгій дистанції серед жінок.

На цій же дистанції, але у змаганнях серед чоловіків, харків’янин Дмитро Плахотнік посів також третє місце. А в чоловічій естафеті Діма разом  з киянами Олександром Санькіним і Русланом Ніколаєнком зайняв другу сходинку п’єдесталу.

Доробок харківських спортсменів у загальнокомандну скарбничку склав 18 медалей (чотири золоті, шість срібних і вісім бронзових нагород), що дорівнює майже п’ятій частині від усіх завойованих українцями нагород.

А 1 серпня в Харкові відбулася урочиста зустріч харківських дефлімпійців.

 

– Хочу відзначити всіх спортсменів – тих, хто повернувся з медалями, і тих, хто без. Усі показали свої найкращі результати, – відзначив виконуючий обов’язки начальника КУ «Харківський регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» Дмитро Малафій. – Найбільше очікувань було від нашої баскетбольної збірної, адже вона повністю складається з харківських спортсменів. Думали, що вони завоюють бажані медалі, але на жаль... (У матчі за третє місце вони мінімально поступилися італійкам 52:53, – Авт.). Також у плаванні трошки недобрали.

«Так-так-так!»

А от спортивне орієнтування, зі слів Дмитра Малафія, приємно здивувало. У цьому виді спорту наші спортсмени завоювали вісім медалей. Досить успішно виступив Дмитро Плахотнік, який завоював повний комплект нагород –  по одній золотій, срібній і бронзовій медалі.

Психіатр Олександр Плотніков: «Якби у країні був такий порядок, як у мене у відділенні...»

Дмитро розповів, яка з медалей найцінніша для нього, а яка – найважча.

– Найцінніша, зрозуміло, золота, яку я виборов у міксті. Коли я прийшов до фінішу, то відразу і не зрозумів, що я перший. Потім, коли дізнався про це, відразу зрадів, – згадує тріумфатор. – А найважча – «бронза» в найдовшій дистанції. Було дуже жарко, на шляху зустрічалося дуже багато перешкод – ущелини, колючі рослини тощо. Але я не здавався і дійшов до фінішу, завоювавши бронзу.

У Харкові за Дмитра переживала його сім’я – мама Ірина, дружина Вікторія, донька Мілана і бабуся Валентина.

– Коли він узяв «золото», я кричала: «Так-так-так!» І після кожної медалі відправляла йому вітальні повідомлення. Я ним дуже пишаюся, – з гордістю каже Ірина Парахотіна.

Дружина іншого харків’янина, дзюдоїста Владислава Мозирева (який завоював три «бронзи»), Юлія, каже, що теж завжди підтримує свого чоловіка.

– Як у боротьбі – як на війні, так і тут, одне з найважливіших – тил. Я зі свого боку намагаюся робити все можливе в цьому починанні: всіма силами підтримую і надихаю його. Виграв чи програв, для мене головне, щоб він був щасливий. Він багато працював, він гідний цих медалей, і я дуже рада, що він їх завоював, – з радістю каже Юлія.

Більше фото дивіться ТУТ.

Савелій Мякушко


Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта