Де водяться гроші. Криза пожвавлює ринок праці

Де водяться гроші. Криза пожвавлює ринок праці

Фото із соцмережі

Зубожіння населення цікаво сформувало ринок праці в країні в минулому році. Закінчився 2015-й зростанням безробіття. Про реальні перевтілення у сфері працевлаштування, де галузь перенасичена, та кого зараз шукають працедавці, дізнавався кореспондент «СК».

Ще не 90-ті

Минулий 2015 рік видався не з легких. І не тільки через те, що на Сході країни військові дії, гривня знецінюється, а ціни зростають... Непереливки видалося й українській економіці. Падіння ВВП за підсумками 2015-го склало близько 11,5 %, а інфляція за 11 місяців перевищила 42 %. З’явилися побоювання зростання безробіття, про що, власне, у грудні й повідомила Державна служба статистики України. Так, рівень зареєстрованого безробіття в Україні підвищився порівняно з листопадом на 0,3 п.п. (процентного пункта), до 1,9 %. Станом на 1 січня 2016 року кількість безробітних становила 490,8 тисячі осіб, повідомили у Держстаті.
Таке відносне підвищення рівня безробіття, як виявилося, не є критичним. А в нашому регіоні й зовсім не відчутне, якщо не навпаки – навіть зменшилося.
– На початок 2016 року безробітних в області критично не побільшало. На обліку в службі зайнятості перебувало 29,3 тис. безробітних громадян, що на 622 особи менше, ніж на відповідну дату 2015 року. А рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, на кінець грудня становив 1,71 %, – повідомили в Харківському обласному центрі зайнятості.
До прикладу, п’ять років тому цей показник дорівнював 1,93 %, на кінець 2005 року – 2,61 %. Найвищий же рівень безробіття було зафіксовано в Харківській області наприкінці 1999 року – 3,79 %.
У Головному управлінні статистики в Харківській області роз’яснили, що в області, за останніми даними вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, рівень безробіття нашого населення у віці 15–70 років, за методологією Міжнародної організації праці, зменшився з 7,6 % за 9 місяців 2014 року до 6,9 % за 9 місяців 2015 року і залишається нижчим, ніж у цілому по Україні, де 9,0 %. Щоправда, свіжішої інформації, наприклад, за грудень, поки немає. Єдине, що констатували у Держстаті, – у грудні показники свідчили про зростання безробіття.

Більше вакансій, менше резюме
На одному із харківських порталів з пошуку роботи «СК» розповіли, що у цілому в 2015 році ринок праці Харкова дещо пожвавився порівняно з минулим роком.
– Якщо для 2014-го було характерне зниження кількості вакансій і значне зростання числа претендентів, то в 2015 році ситуація змінилася кардинально. Кількість вакансій за рік збільшилася на 20 %. При цьому кількість резюме в 2015 році скоротилося на 21 %, – повідомила PR-менеджер порталу «Робота в Харкові» Марія Сухіна.
Як розповіли фахівці, економічна криза, що розпочалася в 2008 році, мала значні наслідки в 2009-му. Тоді на вакансію припадало 1,96 кандидата. Далі ситуація на ринку праці стала поступово поліпшуватися, і в 2011–2012 роках був навіть невеликий дефіцит робочої сили. У 2013 –2014 роках ситуація знову стала погіршуватися, і кількість претендентів на одну вакансію стало зростати. Але в 2015-му ринок праці поступово стабілізувався – робочої сили знову не вистачає, а на одну вакансію припадає 0,63 кандидата.
Найбільше зростання кількості вакансій минулоріч спостерігалося за такими напрямами, як робота за кордоном (на 134 %), робота з нерухомістю (на 48 %), перекладачі та освіта (на 46 %), а також телекомунікації та зв’язок (на 42 %). Також значно збільшилася потреба у працівниках ресторанів і кафе (на 35 %), робітничих фахах (на 37 %), у сфері закупівель і логістики (на 34 %). Що стосується популярної IT-сфери, то на відміну від 2014 року, кількість вакансій почала зростати. Галузь поступово набирає обертів.
Найчастіше у 2015-му жителі Харкова та області шукали собі роботу офіс-менеджерами, секретарями, адміністраторами, працівниками торгівлі, бухгалтерами, економістами, а також офіціантами.
– Охочих знайти роботу тестувальником у галузі ІТ цьогоріч стало більше на 31 %, резюме програмістів побільшало на 4 %, а фахівців IT – на 7 %. А от менше стало охочих працювати в галузі туризму  – на 48 %, оптових продажів – на 37 %, фінансів і банківської справи – на 36 %, закупівель і логістики – на 32 %, – продовжує Марія Сухіна.
Відповідно, найбільша конкуренція на вакансію спостерігається саме серед тестувальників у сфері інтернет-технологій, а також серед юристів та адвокатів. Разом із тим ринок спеціалістів-новачків в ІТ-сфері перенасичений.

Розквіт під час кризи
Попри негаразди з економікою, є види бізнесу, які у кризу не тільки не постраждали, але навіть розквітли. Наприклад, за останній рік українські компанії активно працювали над проектами із заміщення імпорту вітчизняними аналогами. Деякі підприємства навіть з нуля налагодили виробництво.
Піднялися фірми, що займаються мікрокредитуванням, і ломбарди. Незважаючи на загальне падіння роздрібних продажів, фахівці відзначають попит на товари під власними торговими марками супермаркетів, адже вони відчутно дешевші за відомі бренди.
Актуальними стали підприємства, які проводять роботи з термомодернізації багатоквартирних будинків.
Усеукраїнське видання «Фокус» у листопаді відібрало п’ять таких прикладів бізнесу, яким кризові часи допомагають розвиватися. Серед них – місцеві виробники, які пропонують продукти порівнянної якості за більш доступними цінами. Наприклад, кондитерські фабрики, які виготовляють аналог французького печива, чи виробники одягу, які цілком можуть скласти конкуренцію бутикам брендового одягу.
У цій п’ятірці також – ломбарди, які кредитують «до зарплати». Ці контори навіть нарощують клієнтів. Зростання комунальних тарифів провокує економію, а та у свою чергу оживила будівельний бізнес: затребувані роботи з утеплення фасадів будинків, будівництва котелень на біопаливі, альтернативні джерела енергії.
Жвавіше стало і в освітній сфері. Люди, яких не влаштовує матеріальний рівень, шукають нові можливості для більшого заробітку. Для цього вкладаються в отримання нових знань і опанування нових професії. Дедалі популярнішими стають курси іноземних мов, зокрема англійської та польської, а ще айтішні курси.
Ну і за кризи зросли статки компаній прямих продажів: косметика, побутова хімія тощо. У пошуках додаткового доходу все більше українців стають дистриб’юторами.
У Харківському регіоні поки що, за словами очільника Асоціації приватних підприємців Олександра Чумака, цього року нових підприємств відкрилося мало, хіба що в рамках проекту «Новий відлік», який покликаний допомогти розпочати свою справу переселенцям.
– Таких підприємців, які б 2015-го розширилися, я не знаю. Усі намагалися зберегти те, що мають, – сказав Олександр Чумак.

Традиційно найбільший рівень безробіття зберігається у сфері сільського господарства, переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі. У 50 % випадків причинами звільнення громадяни назвали за згодою сторін, 22% – у зв’язку із закінченням строку договору і 12 % – за власним бажанням.
Середньомісячний розмір допомоги по безробіттю у 2015 році в Харківській області становив 1315 грн, що на 142 грн більше, ніж у 2014 році. Мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб складає 1102,4 грн, для незастрахованих осіб – 544 грн.
Максимальний розмір допомоги по безробіттю має бути не більше чотирикратного розміру прожиткового мінімуму.

ТОП-професії
На регіональному ринку праці сьогодні потрібні такі фахівці:
фрезерувальник
токар
слюсар
ремонтник
оператор верстатів з програмним керуванням
електромонтер
налагоджувальник верстатів
маніпулятор із програмним керуванням
водій трамваїв, тролейбусів
продавці, кухарі, офіціанти, перукарі
робітник фермерського господарства: тваринник, дояр, овочівник
робітник на лісокультурних роботах
фармацевт, провізор, сестра медична

Тетяна ВАСИЛЕЦЬ, власний кореспондент