Другий Чорнобиль для Харкова. Згадуємо події 20-річної давнини

10.06.2015 09:42 Суспільство
dozor.kharkov.ua dozor.kharkov.ua
20 років тому в Харкові сталася диканівська аварія, яка призвела до найсерйознішої в історії Харкова екологічної катастрофи.

Початок 29 червня 1995 року в Харкові, здавалося, не віщував біди. Але звичайний літній ранок за кілька годин перетворився на похмурий день. Та навіть коли почав накрапати дощ, ніхто не запідозрив недоброго. І тільки коли линуло як з відра, а проїжджою частиною вулиць понеслися бурхливі ріки, стало зрозуміло: стихія розгулялася не на жарт.

Читайте також: ЯКЩО У ХАРКОВІ НЕ СТАНЕ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ. ЯК ВИЙТИ ІЗ СИТУАЦІЇ
                     У ЛЮДЕЙ БІЛЯ ДОМУ ПОТЕКЛА БІЛА СМЕРДЮЧА РІДИНА ЗАМІСТЬ ВОДИ

Потім харків’яни довго ділилися враженнями: і про те, як у переходах метро вирували справжні Ніагарські водоспади; і про те, як Сумською нісся гірський потік – вода піднялася вище колін, збиваючи з ніг навіть дорослих. На Клочківській, між Бурсацьким спуском і мостом, машини стояли по дах у воді, а їх господарі, поставивши барсетки на даху, курили, чекаючи, поки зійде вода. На Салтівці, на вулиці Героїв Праці, змило й несло, як крижини в льодохід, куски асфальту. Дехто, не в змозі вийти з машини, відсиджувався всередині, забравшись з ногами на сидіння, – вода заповнювала салон саме до цього рівня. Злива тривала менше ніж годину; обійшлося без жертв, але найгірше, як виявилося, було попереду. І це навіть не транспортний колапс: метро, залите водою, частково зупинилося, стояли трамваї і тролейбуси.

Рівно о 17.10 центральний колектор очисних споруд, розташований на Диканівці, припинив роботу: вода, яка в місті заливала станції метро та руйнувала будинки і тротуари, затопила центральний стакан станції. Заглухнули насоси.

Місто залишилося без каналізації, а отже, і без води, а стічні води величезного мегаполіса потрапили в Сіверський Донець – джерело питної води багатьох міст. Екологічна катастрофа прирівнювалася до Чорнобильської аварії. Санітарні лікарі погрожували епідемією холери, а місцеві жителі намагалися виїхати з Харкова. Відновлювали тоді Диканівських станцію усім миром – навіть військовий альянс НАТО прислав унікальний насос.

Ті, хто залишився, брали воду де прийдеться: з джерел або вистоюючи багатогодинні черги до машин. Сморід стояв скрізь: у під’їздах, у громадських установах. Уявіть, як було тим, у кого були немовлята, або тяжко хворим людям: літо, спека, сморід і відсутність води.
Зараз завершено будівництво дублюючого колектора, і це, за твердженнями фахівців, унеможливлює аварію, подібну до аварії 1995 року.

Ірина Мнішек, матеріал з газети "Слобідський край" №68 від 09.07.2015

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта