Інший погляд на енергію. Де взяти гроші на утеплення домівки

Інший погляд на енергію. Де взяти гроші на утеплення домівки

Фото:www.kremenets.pp.ua

Невдовзі побудувати або купити-придбати житло не можна буде без його енергоаудиту, а в «теплих кредитів» з’явиться альтернатива.

Кореспондент «СК» дізнався, що слід робити жителям Харківської області, аби бачити менші цифри у своїх платіжках, та яку нову можливість зекономити на «комуналці» нам готують.

Світові тенденції  з енергоефективності

Енергоефективність стає елементом державної політики провідних країн світу. Дійшли вони до цього після того, як збільшення викидів вуглекислого газу в атмосферу спричинило зміни клімату. За цим – природні катастрофи, що несуть як людські жертви, так і багатомільйонні збитки економікам. Згадаймо хоча б цьогорічні урагани «Харві», «Ірма», «Марія», які принес­ли США та країнам Латинської Америки мільйонні збитки. Та й інші катаклізми, як от надмірні зливи із буревіями та нищівним градом,  не тільки десь там, за кордоном, завдають лиха людям і економіці нашої країни. Усе гучнішими  стають заклики про те, що, якщо нам не змінити енергетичну політику, то у майбутньому можна взагалі поставити під сумнів саме існування людської цивілізації.

Два роки тому у світі відбулася знакова подія – у Франції 175 країн у рамках конвенції ООН про зміну клімату погодили текст Паризької угоди. Цей документ передбачає з 2020 року контрольоване зменшення викидів СО2. Усе заради того, щоб стримати потепління на нашій планеті.

Тобто, якщо раніше були декларація і дискусія між вченими щодо того, чи взагалі відбувається глобальне потепління, то зараз це вже стало елементом державної політики провідних країн світу, відзначають експерти.

Під час Міжнародного економічного форуму цього вересня у Харкові Президент Всеукраїн­ської громадської організації «Вища рада енергоаудиторів та енерегоменеджерів України», радник голови Держагентства з енергоефективності та енерго­збереження Вадим Улида розповів, що майбутні інвестиції в сектор постачання та споживання енергії, зокрема в Україну і в наш регіон, будуть спрямовані на розвиток відновлюваної енергетики і сектор передачі та розподілення енергії. При цьому частка відновлюваної енергетики буде збільшуватися за рахунок зменшення інвестицій у викопне паливо.

– Щорічний обсяг інвестицій у світі прогнозується на рівні 1,5 трлн дол. США до 2050 року. Паралельно здійснюватимуться надзвичайно великі інвестиції в сектор споживання енергії: із 200 млрд дол. у 2015 році до 2,5 трлн дол. щорічних інвестицій  у 2050-му, – наводить цифри Вадим Улида.

За його словами, основні інвестиції спрямують на розвиток енергоефективності, популяризацію електромобілів, транспорту на альтернативному паливі і становлення відновлюваної енергетики, як-от сонячних батарей, на окремих будівлях.

Експерти з енергетики, та й сам Вадим Улида, говорять, що загалом зараз відбувається чергова енергетична революція. І вона вже отримала свою назву – Енергетичний перехід (Energy transition), що означає перехід кількох країн до сталих економік шляхом відновлюваної енергетики, енергоефективності та сталого розвитку. А кінцевою метою його є відмова від використання вугілля та інших невідновлюваних енергоресурсів.

– Ця революція відбувається на межі трьох сфер. Це енерго­ефективність, відновлювана енергетика і сучасні інформаційні технології, – коментує Вадим Улида.

Проблеми чи можливості

Крім того, що Україна має йти у ногу зі світовими тенденціями, ми також маємо зважати і на наші зобов’язання перед Європейським Союзом. До слова, в енергетичній політиці країн Євросоюзу передбачено зменшення на 40 % споживання традиційних джерел енергії до 2050 року і зростання частки відновлюваної енергії у загальному споживанні до 35 % уже до 2020 року.

Видики парникових газів у 1990-2012 роках (т СО2-екв), цілі України у 2020-2030 роках та пропонована ціль на 2050 рік

 

* - згідно з Паризькою угодою і пропорційним розподіленням між країнами додаткових зобов'язань (сценарій утримання температури в межах 2°С)/ www.epravda.com.ua

Тим часом, відповідно до даних інформаційної кампанії  EU-навігатор, що показує, скільки нормативів ЄС по галузях необхідно впровадити в україн­ське законодавство для виконання Угоди про асоціацію, в енергетиці ми повинні прийняти 30 нормативів. Поки що прийняли – два, частково – п’ять, не виконано – 11.

Серед ключових викликів і факторів в енергетиці Украї­ни Вадим Улида називає знач­ну частку викопного палива та атомної енергії у структурі загального забезпечення країни енергоресурсами. При цьому ми критично залежимо від імпорту газу, нафти, нафтопродуктів, ядерного палива і останнім часом –  вугілля антрацитової групи.

Ще однією проблемою, яку називає експерт,  є низькотехнологічне виробництво відновлюваних джерел та відсутність технологій для того, аби самим виробляти ядерне паливо. Наступні фактори – критична зношеність енергетичної інфраструктури, великий рівень шкідливих викидів  теплових електростанцій, інвестування переважно у зелену енергетику,  що працює зараз за окремим тарифом, і скорочення транзиту газу найближчими роками, яке взагалі може поставити під сумнів існування нашої ГТС.

– Також проблемним фактором є залежність роботи енергосистеми України від сусідки Росії унаслідок того, що наша система синхронно працює з нею та краї­нами СНД. На додаток до всього, є несприятливі умови через сьогоднішню ситуацію у країні і відповідно – висока вартість капіталу та ризики країн-інвесторів. Маємо надзвичайно низький рівень енергоефективності, і це у той час, коли загальноукраїнська енергетична мережа працює з високими витратами, – перелічує Вадим Улида.

Разом з тим, на думку фахівця, усі ці негативні фактори містять у собі й можливості, створюють колосальний потенціал для розвитку.

– Уся інфраструктура, яка зараз забезпечує нашу енергетику, побудована за радянських часів, і її потрібно докорінно модернізувати. У нас є можливість використовувати сучасні технології. Ключову роль тут відіграють вітчизняні підприємства, які можуть бути драйверами розвитку не тільки енергетики, а й економіки країни, – додає він.

Ще одна можливість

Долучитися до глобальних тенденцій та масштабних завдань з енергоефективності можна вже, починаючи з власного житла. «Платити менше за комуналку не можна, поки не витратишся на енергоефективність», – істина, яку не втомлюються повторювати експерти галузі. Певний час українці термовдосконавлювали свої будівлі за допомогою державної програми «теплих кредитів». І, за даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, за 2,5 року дії Урядової програми допомоги на енергоефективність, зокрема ОСББ та ЖБК, отримали понад 200 млн грн.

Та, як ще влітку наголошував «СК» консультант проекту IFC «Енергоефективність у житловому секторі України» у Харківській області Олег Масленніков, «теплі кредити» – це програма стимулювання, час дії якої обмежено. Натомість на поле виходить новий гравець – Фонд енергоефективності. Перед житловим фондом країни та й Харківщини з’являється нова можливість.

Нагадаємо, у липні Президент Петро Порошенко підписав низку законів в енергоефективній сфері країни. Серед них – «Про енергетичну ефективність будівель», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і «Про Фонд енерго­ефективності». Про перші два ми вже розповідали у попередніх номерах «СК». На останньому зупинимося детальніше.

Фонд енергоефективності покликаний надати можливість системно підійти до термомодернізації багатоквартирних житлових будинків. За даними експертів інформаційного проекту «Путівник по реформах», близько 90 % багатоповерхівок в Україні потребують термомодернізації, яка, за приблизними оцінками, може коштувати понад 300 млрд грн. Фактичний рівень кредитування (утеплення будинку або квартири та заміна газових котлів на твердо­паливні) з боку держбанків залишається недостатнім (більш ніж 120 тис. кредитів на утеплення на суму понад 2 млрд грн). Робота фонду ж дозволить щорічно економити 1,5 млрд куб. м газу.

До цього проекту буде залучено не лише державні кошти, а й кошти Євросоюзу та уряду Німеччини. Так, ще наприкінці літа Єврокомісар з політики сусідства та розширення Йоганнес Ган, керівник групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та голова Євроради Дональд Туск запропонували Україні 100 млн євро, аби напов­нити Фонд енергоефективності.

– Наші  європейські партнери готові профінансувати Фонд з метою компенсації громадянам витрат на енергоефективність. Перша частина коштів, які надійдуть у Фонд енергоефективності, – це 50 млн євро. Наприкінці цього року в Європейському Союзі мають прийняти відповідне рішення. А вже на початку наступного року кошти мають надійти. Також ЄС готовий створити в Україні мережу з 25 регіональних центрів з енерго­ефективності для безкоштовних консультацій громадян, – заявив наприкінці серпня віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Він наголосив, що «Уряд дуже уважно прораховує перспективи Фонду і ретельно готується  до його старту». За даними, якими поділилася наприкінці вересня віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, зараз ведеться робота і діалог з європейськими партнерами стосовно того, у який спосіб ті гроші, які були обіцяні від Європейського Сою­зу через банки, Європейського Інвестиційного Банку, від країнпартнерів, як-от Німеччини, можуть бути залучені до Фонду енергоефективності.

– Зараз ми на тому етапі, коли йдеться про організацію взагалі цього процесу, – прокоментувала Іванна Климпуш-Цинцадзе і додала, що поки не йдеться про те, як розподілятиметься співпраця з регіонами. – Я переконана, ми будемо робити все для того, щоб це був один з ефективних і швидких інструментів для того, щоби на місцях люди могли ним скористатися і щоб це стало аналогією позитивних інструментів, на кшталт тих же «теплих кредитів», якими користуються окремі громадяни.

 

Мільярди на десять років

Окрім європейської допомоги, українські урядовці шукають можливості, як самій країні фінансувати програми Фонду. Багато­мільйонні вливання з бюджету на субсидії та «теплі кредити» потребують корекції бюджетних пріоритетів країни, наголошують урядовці. За даними «Путівника по реформах», зараз середній показник питомого енергоспоживання в Україні у два-три рази вищий, ніж у середньому у світі, і у п’ять-шість – ніж у країнах ЄС.  Досягнення європейських показників означатиме економію енерго­ресурсів, у тому числі газу. Зниження витрат у житловому секторі призведе до зменшення витрат на пільги та субсидії, на які в Державному бюджеті в 2017 році вже виділено 47,1 млрд грн, а до кінця року ця цифра, ймовірно, зросте ще не менш ніж на третину. Складнощі з оплатою послуг у майже половини населення країни. Так, цього березня субсидії отримували 43,6 % домогосподарств. Загальна заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги складає більше 18,8 млрд грн (за даними Держстату за І квартал 2017 року). У І кварталі цього року обсяг субсидій на оплату житлово-комунальних послуг збільшився порівняно з аналогічним періодом 2016 року на 14,6 % – до 2 млрд грн.

І це у той час, коли, за оцінками Геннадія Зубка, Україні для модернізації та реновації будівель потрібно 30 млрд євро на наступні десять років.

За його словами, для повно­цінної роботи Фонду енергоефективності потрібно підготувати ще близько 40 різних нормативних актів, створити бази будинків, аудиторів, сертифікатів, методику моніторингу. Фонд ще не зареєстровано. Керуватиме ним наглядова рада, а співробітників Фонду обиратимуть за конкурсом. Хто очолить Фонд, поки що невідомо.

Під час засідання Європейської Бізнес Асоціації 19 вересня стало відомо, що, за очікуваннями, Фонд енергоефективності має запрацювати з 1 лютого 2018-го. Перші ж проекти можуть бути реалізовані під опалювальний сезон 2018/2019 року.

Закладений потенціал

Виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста Украї­ни» Андрій Кирчів пояснив,  що, хоч у законі прописані можливості для бюджетних установ та приватних будинків, у першу чергу робота Фонду енергоефективності стосується модернізації житлових багатоквартирних будинків.

– Зараз вітчизняний житловий фонд старий. І мова не тільки про будинки, зведені у радянський період. Навіть сьогодні з’являються нові багатоповерхівки, які будуються за старими стандартами, – каже Андрій Кирчів.

За його підрахунками, житловий фонд має до 60 % потенціалу для енергоефективності України.

– Якщо вдасться модернізувати його, то ми вийдемо на такі показники потреб енергії, які дозволять забезпечувати себе самих, не купуючи енергоресурси ні у кого. А якщо ще й застосовувати відновлювані джерела енергії – здатність забезпечити самих себе буде 100 %, – певний експерт.

Як пояснив Андрій Кирчів, доступ до грошей Фонду, зокрема, для ОСББ, стане можливим завдяки написанню відповідних заявок. Отримати гроші вони зможуть на заходи з термомодернізації, удосконалення теплових мереж, утеплення, заміну застарілого обладнання, вікон, вентиляції тощо.

Поки що чітких правил гри немає, але їх уже чекають ОСББ і нашої області.

– Другий рік ми чуємо про цей фонд. Однак досі чітко не розуміємо, як працювати з ним, бракує інформації, – каже голова ОСББ «Ельдорадо 126» із Чугуєва Юрій Скоробагатько. – Разом з тим, чекаємо на роз’яснення, бо, набивши руку на «теплих кредитах», готові скористатися і цією можливістю.

Цієї ж осені мала розпочатися інформаційна кампанія по містах України щодо того, яким чином функціонуватиме Фонд, як від нього можна буде отримати гроші та інше.

Аудит скоро

Отримати гроші з Фонду без попереднього енергоаудиту будинку, зокрема для ОСББ, не вдасться. Україна має відповідні зобов’язання перед ЄС, і тому має виконати одну з директив ЄС, згідно з якою наступного року має запрацювати обов’язкова сертифікація будівель.

– Енергетичне обстеження будинку – це не просто огляд будівлі, – пояснює  Андрій Кирчів. – Енергоаудитор має надати не тільки блок порад щодо заходів, що змінять ситуацію на краще, а й бюджет цих заходів. На заході і в ЄС ви не продасте і не купите нерухомість, яка не матиме «енергопаспорта».

Без «Сертифіката енергетичного функціонування» неможливо буде ні продати, ні купити, ні здати помешкання в оренду. Енергетичний паспорт показує, наскільки будинок добре утеплений, які встановлено вікна, якою є вентиляція, яка система опалення тощо.

– Відповідно до Закону «Про енергетичну ефективність будівель», яким передбачено введення сертифікатів енергоефективності, ці документи не суттєво відрізнятимуться від тих сертифікатів, які ми звикли бачити на побутовій техніці. Щось подібне буде зроблено і для будинків, – пояснює Олег Масленніков. – Крім цього, Кабмін  і профільні відомства мають ще розробити відповідні нормативні документи, згідно з якими має бути розроблено методику проведення цього енергоаудиту, визначити, хто має акредитувати  енергоаудиторів (це мають бути або виші, або професійні спільноти). Поки що цієї нормативної бази нема.

Як уточнив Олег Масленніков, цей сертифікат буде необхідний для всіх новобудов, для старих же – не обов’язково, законом встановлено норму, що покупець лише вправі вимагати цей документ.

– Зараз я б не рекомендував власникам квартир та будинків щось терміново роботи, кудись бігти. Треба дочекатися відповідної нормативної бази з чіткими правилами. Є висока імовірність, що якщо ви проведете енерго­аудит свого будинку зараз, при виході нових нормативів його не буде допущено до розгляду Фондом, – радить експерт. – А от на місці голів ОСББ я б спрямував свої зусилля на підготовку мешканців, на роз’яснення людям необхідності проведення такої процедури, як енергоаудит.

Він також додав, що цього разу законодавці підстрахувалися, і перехід від «теплих кредитів» до Фонду енерго­ефективності буде плавним. На наступний рік заплановано паралельну роботу програми «теплих кредитів» і запуск Фонду.

– Усі розуміють, що на початку багато зусиль піде на відточування процедур і механізмів, передбачених Фондом. Імовірно, «теплі кредити» працюватимуть не повний рік, а вже згодом Фонд прийме цю естафету, – пояснив фахівець і додав, що Фонд енерго­ефективності також не виключає місцеві програми підтримки заходів з енергоефективності.

Загалом, наскільки суттєвим є відставання України від європейських темпів  енерго­ощадності, показують плани  країн ЄС. Згідно зі стандартами ЄС, із січня 2021-го там зводитимуть будинки, в яких втрати енергії будуть «близькі до нуля». Тобто це буде нове покоління споруд з дуже якісними вікнами, стінами з низьким коефіцієнтом втрат тепла. Українцям є до чого прямувати.

Цікаво знати

В Європі існує класифікація будівель  за їх енергоощадністю:

«Старі будівлі» (зведені до 1970-х років) – потребують для свого опалення, як правило, близько 300 кВт•год/м2 на рік.

«Нові будівлі» (ті, що будувалися до 2000 року) – 150 кВт•год/м2 на рік.

«Будівля низького споживання енергії» – 60 кВт•год/м2 на рік.  До слова, з 2002 року не можна будувати нові будівлі за нижчим стандартом .

«Пасивна будівля» – 15 кВт•год/м2 на рік.

«Будівля нульової енергії». Вона зовсім не потребує додаткової, крім тієї, що сама виробляє, енергії на опалення – 0 кВт•год/м2 на рік.

«Будівля плюсової енергії», тобто така, що виробляє за допомогою встановлених на ній сонячних батарей, колекторів, рекуператорів, теплових помп тощо більше енергії, ніж сама потребує.

Директива енергетичних показників у будівництві (Energy Performance of Buildings Directive), що її було прийнято країнами Євросоюзу в грудні 2009 року, вимагає з 1 січня 2020 року наближення всіх нових будівель до енергетичної нейтральності, тобто будівництва як мінімум пасивних будівель.

 

До речі

У 2016 році Україна ратифікувала Паризьку угоду, взявши на себе зобов’язання з 2021 до 2030 року скоротити викиди парникових газів на 40 % від рівня 1990 року. Заміщення традиційної генерації відновлюваними джерелами має вийти на рівень 25 % до 2035 року (відповідно до проекту нової Енергетичної стратегії України).

Тетяна Василець

Автор: Менеджер сайта