Крисине та Щурівка. Звірячі назви поселень Харківщини

Крисине та Щурівка. Звірячі назви поселень Харківщини

http://www.segodnya.ua/

«Звіриних» назв на карті Харківщини чимало.

Тут і Куньє, і Леб’яже, і Кіцевка, і Кочеток, і Щурівка, і Гракове, і Вовчанськ, і Зміїв. Сьогодні ми розповімо про історію виникнення тільки деяких з них.

Кочеток

Селище міського типу в Чугуївському районі. Засноване в 1641 році. Населення – 3 600 чоловік.

Перше, що спадає на думку, коли чуєш цю назву – веселий, трохи задерикуватий півник, що зустрічає дзвінким «ку-ку-рі-ку!» перші проміні сонця. До речі, саме такий півник, зроблений з дерева, зручно влаштувався на стовпі біля в’їзду до селища. Але це не єдина версія походження назви. Словник Даля дає такі значення російського слова «кочет»: півень, кілочок на човні, на який настромляли весло; слово «кочетник» означає «перевізник». «Річкова» версія походження виглядає достатньо достовірно, тому що неподалік від селища протікав Сіверський Донець, і щоб потрапити на інший берег, був потрібен перевізник – кочетник. Але в самому Кочетку можна почути й інше тлумачення.

Місцева легенда розповідає, що в давні часи на березі Дінця у лісах жив утікач на прізвище Кочетков. Донець тоді був суднохідним, от Кочетков і підібрав собі ватагу лихих чолов’яг і почав розбійничати. Коли дозорец-розбійник бачив купецьку баржу, він повідомляв про це товаришам умовним сигналом, голосно вигукуючи: «Ку-ка-ре-ку!». Цікаво, що думали собі купці, коли чули цей спів одразу після заходу сонця, коли кожний поважний півень укладався спати?

А ось ще одна версія походження назви селища, яку найчастіше наводять самі кочетокці: «Якщо дивитися в бік Кочетка з Чугуєва, з Рєпінської гори, то місцевість, покрита лісом та розрізана великим яром, нагадує голову і хвіст півня, тобто, російською мовою, кочета».

Крисине

Село в Богодухівському районі. Засноване в 1764 році. Населення – 1000 чоловік.

Скажемо відразу: як і Щурівка Балаклійського району, жодного відношення до щурів це село не має. Але якщо Щурівка названа так тому, що в її околицях водилося багато зеленої пташки щурки, то у назви Крисиного цілком «людське» походження.
Достеменно відомо, що в 1864 році сюди з Правобережної України прибув загін переселенців із 1204 осіб. Очолював його отаман Тимофій Криса. Спочатку на честь отамана було названо Крисин яр, а потім цю назву «успадкувало» й поселення.

Ірина Мнішек, матеріал з газети "Слобідський край" №7 від 16.01.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ