ЛОМана крива. Чи доб'ються харків'яни закриття пунктів прийому металобрухту

На думку автора, така ініціатива зможе поставити бар'єр напівлегальному бізнесу, який самим своїм існуванням мотивує шахраїв до крадіжок металу в приватному секторі, на дачах, в під'їздах багатоквартирних будинків тощо.

Ініціатива Олександра Ніколенка не нова. Але саме зараз подібні пропозиції отримують найбільший резонанс. Криміногенна обстановка загострюється, що призводить до зростання кількості «мисливців за металом». Від їх небувалої активності страждають не тільки фізичні особи, а й підприємства, а іноді й цілі галузі.

«Крадуть, перш за все, мідний кабель. Крім того крадуть активне мережеве обладнання в будинках. Ну і - традиційно - люки від колодязів кабельної каналізації», - розповідає Олег Стефанюк, директор консалтингової компанії SVConsulting.

Такі втрати в телекомунікаційній сфері харків'яни на власному досвіді «відчули» восени минулого року, коли проблема набула таких масштабів, що навіть міські чиновники не змогли її проігнорувати.

«Потрібно вирішити це питання колективно з міліцією, прокуратурою і СБУ. Щоб пункти прийому кольорових металів не приймали тонкі проводи, щоб міліція працювала на випередження і не відпускала тих, хто здійснює крадіжку. Ми повинні бути рішучими», - заявив тоді Андрій Лесик, депутат міськради.

Втім, з того сасу нічого не змінилося. Більш того, ситуація погіршилася. «Проблема крадіжок кабелю дуже гостра для нас. У 2015-му році зафіксовано понад 15 000 випадків по всій Україні, це в 3,5 раза більше, ніж у 2014 році. Кількість метрів викраденого кабелю більше 1,2 млн», - зазначає Михайло Шуранов, директор з корпоративних комунікацій ПАТ« Укртелеком».

Про складну ситуацію говорять представники й інших компаній телекомунікаційного ринку. «Великі конструкції мобільного зв'язку - вишки, комутатори та ін. - оснащені системами охорони і антивандального захисту. Тому з проблемою розкрадань кольорових металів ми стикаємося в набагато меншій мірі, ніж інші компанії. Однак, така проблема існує, вона дуже чутлива для міського господарства і суспільства в цілому, і з нею треба боротися», - зізнається Алла Лаврентьєва, менеджер зі зв'язків з громадськістю компанії «Київстар».

За словами Олега Стефанюка, на даному ринку практично немає підприємств, які б не стикалися з цією проблемою. «Я не знаю жодного оператора фіксованого, мобільного зв'язку, провайдера Internet або телевізійних послуг, хто не зазнавав би збитків», - підкреслює директор консалтингової компанії SVConsulting. У той же час страждають і інші галузі. Наприклад, енергетика. «У нас постійно крадуть металеві вироби. Металеві опори беруть і прямо пиляють: один шматок, другий шматок.

Якщо десь ремонти йдуть, і шахраї бачать, що відключена електроенергія, крадуть алюмінієві проводи. Коли в нас 2 грудня був колапс (погодний), і були відключені 200-300 сіл, то до включення шахраї вже лізли і прямо обривали дроти», - розповідає Микола Чанцев, директор із захисту активів АК «Харківобленерго».

За його словами, за останній рік кількість крадіжок збільшилася на порядок - компанії іноді навіть не встигають звертатися до органів правопорядку.
Втім, якщо про складну ситуацію не тільки стали говорити підприємства, а й почали писати петиції приватні особи, заперечувати наявність проблеми не має сенсу. Тим більше, що Харківщина за зведеннями крадіжок кольорових металів є одним з лідерів. «Географія вандалізму на мережах зв'язку в останні роки змінюється. Якщо раніше попереду були депресивні регіони, то тепер ситуація змінилася парадоксальним чином.

Тепер страждають, в першу чергу, технологічно розвинені регіони. І першими в цьому списку стають Харківщина і Дніпропетровщина», - підкреслює Олег Стефанюк. Підтверджують цю тенденцію і дані ПАТ «Укртелеком». У період з 1 січня по 15 березня поточного року в самому Харкові зафіксовано 336 випадків крадіжки кабелю, тоді як в першому кварталі 2015 року їх було 326, а в першому кварталі 2014 року - всього 113.

Тож не дивно, що практично всі опитані компанії однозначно підтримали петицію Олександра Ніколенка та висловили готовність поставити власні підписи під таким зверненням до влади.

«Природно, що до такої ініціативи ставлюся позитивно. Ця проблема - величезний нарив, і не тільки для зв'язківців, але і без перебільшення абсолютно всіх: держави і кожного жителя України», - зазначає Олег Стефанюк. Правда, далеко не всі учасники ринку впевнені в тому, що влада на такий крок піде. «Якби була можливість закрити пункти прийому металобрухту, то у нас би припинилися крадіжки. Але я кажу вам, що це неможливо», - вважає Микола Чанцев. У ПАТ «Укртелеком» дотримуються дещо іншої думки, стверджуючи, що консолідована позиція гравців ринку може переломити ситуацію.

«Ми вважаємо, що боротися з цією проблемою потрібно системно. Проблема полягає не тільки в злодіях, а й в тих, хто приймає вкрадений кабель. Пункти прийому кольорових металів не до кінця регулюються на законодавчому рівні. Потрібні нові законодавчі ініціативи та рішення в правовому полі (крім роботи в «полях»). Необхідно поставити додатковий бар'єр для захисту власників телекомунікаційних мереж. Наприклад, в Британії право на здачу різаних телефонних кабелів мають тільки оператори зв'язку, тобто ті, хто ними володіє», - підкреслює Михайло Шуранов.

З ним солідарни й інші оператори. На їхню думку, серйозний шматок цієї роботи повинні взяти на себе правоохоронці. «Альтернативою заборони роздільного збору утильсировини може бути більший контроль - як з боку приймальників металу, так і з боку контролюючих органів», - зазначає Вікторія Павловська, прес-секретар компанії «Vodafone Україна». «На наш погляд, сприяти вирішенню цієї проблеми може посилення оперативності правоохоронних органів », - погоджується Алла Лаврентьєва.

Олег Стефанюк вихід із ситуації також бачить в консолідації зусиль. «Можна і потрібно готувати закони, посилювати взаємодію з силовиками, звертатися з відкритим листом до Прем'єра чи Президента. Проблема давня, системна і економічно - глобальна», - упевнений експерт. Втім, за його словами, державі в цьому випадку, необхідно дати так званий «чарівний пендель», тому як пасивність влади у вирішенні проблеми просто пригнічує. Чи стане харківська петиція таким самим імпульсом для чиновників - поки не відомо. Для початку вона повинна зібрати необхідну кількість голосів. В даний час збір підписів триває - http://petition.city.kharkov.ua/uk/688.html.