«Лелеки» з різних країн

12.08.2016 10:41 Суспільство
Марічка та Софія – дівчинки, що народилися майже одночасно, тільки в різних країнах. Від Харкова до Гюстрова (північ Німеччини) понад 2000 км – і різні підходи державної підтримки при народженні дитини.

Українська «благодійність»

Марічка з’явилася на світ в одному з пологових будинків Харкова. У її матусі Тетяни перебіг вагітності був нормальним – на зберіганні не лежала і додаткових вітамінів ніяких не приймала. Народжувала самостійно, проте заздалегідь домовлялася з лікаркою – тож вагітність і пологи обійшлися молодій мамі в кілька тисяч гривень.

– Ціна на договірні пологи зараз по Харкову різниться. До стрибка долара була 300 у. е. за природні пологи, 500 – кесарів, – розповідає Тетяна. – Зараз лікарі називають або меншу суму, або взагалі не називають, а ти платиш, як вважаєш за потрібне. Моя лікарка брала 300 доларів. Ще треба було заплатити благодійний внесок 1000 грн (це для харків’янок, які народжують за домовленістю без направлення) та купити ліків на 1500 грн. Після пологів ще близько 500 грн витратила на різні медикаменти та подяку персоналу.
У пологовому будинку, де народжувала Тетяна, палати були безкоштовні, але в інших подібних закладах «окремі апартаменти» обійдуться в 100–200 грн за добу. Жінка каже, якщо не домовлятися заздалегідь, то «швидка» привезе породіллю до пологового будинку за місцем проживання. Але все одно благодійний внесок треба буде сплатити (у кожному пологовому він різний) та придбати необхідні медикаменти за списком.
Вагітність з усіма аналізами (з безкоштовних тільки аналіз крові, УЗД та флюорографія) обійшлася Тетяні приблизно в 3 000 грн. За пологи родина жінки заплатила майже 10 000 грн. А ще потрібно було здати донорську кров або сплатити 150 грн.

– В принципі, грошей у мене ніхто нахабно не вимагав. З іншого боку, надмірною турботою теж не оточували. Вночі дитина кричала, не могла заспокоїтися, а на посту всі спали. Розбудити можна, але прийдуть до тебе хвилин через 40, – згадує молода мама.

Ще, за словами жінки, у харківських пологових будинках практикують нав’язування урочистої виписки. Малюка і батьків фотографують і знімають на відео, а потім за чималу суму продають фото– та відеоматеріал родині.
Наразі в Україні розмір допомоги при народженні дитини (незалежно, яка вона за рахунком – перша чи третя) складає 41 280 грн. Відразу сплачується 10 320 грн, а потім протягом трьох років щомісяця по 860 грн. Однак молоді батьки кажуть, що потрібно понад місяць чекати на те, щоб здати документи на оформлення цієї допомоги в управління соцзахисту.

Щодо декретної відпустки, то 126 днів оплачує соцстрах, виходячи із зарплати породіллі за останній рік. Потім можна подовжити декрет до трьох років, без виплат, але зі збереженням місця роботи.

Правило «рівних шансів»
Родина Софійки проживає на півночі Німеччини у місті Гюстров, що неподалік Балтійського моря. Батьки маленької родом з Донбасу, переїхали до Німеччини наприкінці 2014 року, а влітку 2015-го на світ уже з’явилася Софійка.
– Ніхто з нас і копійки за пологи не взяв, – розповідає пані Надія. – Для всіх, хто має медичну страховку, пологи безкоштовні. Медична палата була схожа на готельний номер з усіма зручностями. Спеціалізовані меблі, подушки для вагітних, триразове харчування. Не платила я й за аналізи. Як то кажуть, «все враховано».

Перед пологами жінка отримала допомогу в розмірі 600 євро від Червоного Хреста. На ці кошти родина купила дитяче ліжечко, візочок та інші речі, які потрібні немовляті. Німкені також отримують допомогу від цієї організації, але частіше за все потрібними речами. Приходять туди зі списком того, що бракує, і їм видають. А під час виписки з пологового будинку всім батькам дарують «альбом малюка». Якщо родина немовля не проти, то фото розміщуються на сайті медичного закладу.

У Німеччині діє правило «рівних шансів» для новонароджених – всі немовлята, незалежно від доходів батьків, повинні отримувати необхідний мінімум. Надія щомісяця на доньку отримує близько 180 євро. Також їх родина отримує соціальну допомогу в 300 євро.
– У мене, як і у всіх матусь, що проживають на території Німеччини, є муттерпаспорт (Документ, в якому реєструють результати медичних обстежень, обов’язкових для вагітної жінки, і народженої дитини. Без такого паспорта жінка не має права на одержання допомоги з фондів соціального захисту. – Авт.). Неважливо, корінний ти житель чи біженець – тут соціальні права рівні у всіх дітей, – каже молода мама.

Кіндергельд (дитячі гроші) сплачують до 18 років, в окремих випадках і до 25 років. За ці виплати відповідає фемілікаса (сімейна каса), яка входить у структуру Федерального Кадрового Агентства. Кіндергельд сплачують лише одному з батьків. Якщо ж батьки розлучені, то дитячі гроші отримуватиме той, з ким постійно живе дитина. Не громадяни Німеччини отримуватимуть дитячі гроші, доки у когось з батьків є дозвіл на проживання у країні.
На момент інтерв’ю з «СК» родина Надії була у статусі тих, що просять притулку. Чоловік жінки офіційно працевлаштований. Держава надала сім’ї українців житло з усім необхідним. За квартиру родина щомісяця сплачує 370 євро, комунальні послуги поки що на себе бере держава.
– Якщо наш фінансовий стан зміниться – наприклад, почну ще і я працювати, то соціальні виплати скасують. Спеціальні служби роблять усі перерахунки і стежать, щоб коштів на найнеобхідніше вистачало. І якщо ми самостійно не зможемо впоратися, то держава знову частину витрат візьме на себе, – пояснює пані Надія.

З вересня Надія планує йти вчитися, а доньку доглядатиме тагесмуттер (денна мама). У Німеччині існує така альтернатива звичним для нас дитячим садочкам. Тагесмуттер – жінка або чоловік, що пройшли відповідне навчання в Агентстві по догляду за дітьми, мають довідку про стан свого здоров’я і несудимість. Діяльність тагесмуттер – під контролем держави. Денна мама одночасно може доглядати тільки п’ятьох дітей.

– Неподалік від нашого будинку я знайшла чудову тагесмуттер. Такий «садочок» коштуватиме нам 180 євро на місяць, плюс 4,5 євро на день – оплата їжі, – розповідає молода мама.

У Німеччині кожна дитина з малого віку знає номер спеціальної «гарячої лінії», куди можна зателефонувати і поскаржитися, якщо тебе хтось ображає – чи то батьки, чи вчителі тощо. Зателефонувати в таку службу із захисту дітей можуть і батьки, і сусіди. Кожна заява розслідується спеціальною комісією.

– У моєї знайомої був інцидент з хебаммой (Так У Німеччині називається професія, котра поєднує в собі акушерку і патронажну сестру, хебамма супроводжує вагітність, пологи і перші тижні життя малюка. – Авт). Знайома залишила свою дитину біля під’їзду на руках у хебамми і за чимось піднялася додому. Аж раптом почула плач дитини, швидко повернулася, у малюка була шишка на лобі. Швидше за все, малюка упустили, – розповідає про німецькі стандарти українка. – Знайома відразу ж викликала службу захисту дітей. Через 15 хвилин приїхала експертна комісія, було проведено огляд дитини і виписано акт. Суд позбавив цю жінку практики і виписав величезний штраф.

Мирослава Кольцова, кореспондент

Автор: Администратор сайта