Молоді харків'яни виїжджають з міста, аби вести господарство у селі

Молоді харків'яни виїжджають з міста, аби вести господарство у селі

Ритм великого міста вимагає від його мешканців чим далі, тим більших витрат - енергетичних, духовних і фінансових.

Лишатися на плаву і при цьому бути в гармонії із собою і зовнішнім світом для багатьох стає непосильним завданням. Тому деякі «діти асфальту» оселяються подалі від цивілізації.

Вони прагнуть жити, як предки: ходити пішки, пити воду з колодязя, збирати екологічний урожай на власному городі й виховувати дітей на свіжому повітрі. Харків’янин Олег майже 10 років активно займався приватним бізнесом, але з появою сім’ї усерйоз задумався про необхідність змін. На сімейній нараді з дружиною Іриною вирішили придбати ділянку землі в Печенігах і звести там будиночок за саманною технологією.

ЦІКАВА СТАТТЯ? ЧИТАЙТЕ ЇЇ ПОВНІСТЮ, КУПИВШИ ГАЗЕТУ "СК" ОНЛАЙН

Молодята зійшлися на тому, що жити в Харкові, у тісній квартирі з батьками, важкувато, й домовилися почекати рік і підготуватися до переїзду. За цей час глава сім’ї перевів бізнес у віддалений режим управління і зайнявся будівництвом нового житла.

Придбати ділянку зі старим будинком на околицях Печеніг труднощів не склало. Продавши власну гостинку в Харкові й додавши деякі накопичені гроші, з’ясували, що наявної суми (близько 20 тис. доларів) має вистачити на будівництво і внутрішнє облаштування будиночку. Оформивши документи на будівництво, господар найняв робітників, які розібрали стару хату й за рік звели пристойний чотирикімнатний екологічний будинок.

З електрикою проблем в екопоселенців не виникло. Обігрівати будинок взимку вирішили за допомогою звичайної грубки на дровах. Майже через рік усе було готово, і можна було перебиратися. У травні 2013 року, подолавши вмовляння батьків залишитися в їх оселі, молода сім’я завантажила пожитки й вирушила назустріч новому життю.

Ті, хто вважає, що життя віддалік від цивілізації сповнене нудьги, на думку Олега, глибоко помиляються.

– Виїхавши з мегаполіса, ми з дружиною не почали менше спілкуватися із зовнішнім світом – друзі часто приїжджають погостювати й відпочити на природі. Також ми підвели Інтернет, щодня телефонуємо батьками, регулярно навідуємося до них один-два рази на тиждень. Заодно поповнюємо запаси продуктів, – розповідає чоловік.

За словами Олега, вирощуючи на власному городі овочі та фрукти, вдається непогано заощаджувати – надлишки врожаю зберігаються у погребі протягом усього року. Але вирощує власні овочі зовсім не з економії, а для того, аби вживати натуральні, якісні продукти. Саме з цієї причини він планує найближчим часом розводити кроликів. Дружина Ірина тим часом працює перекладачем, має змогу самостійно встановлювати свій графік і обсяг роботи. Окрім того, вона із задоволення порається по господарству.

Христина Островська, Роман Шупенко, матеріал з газети "Слобідський край" №40 від 04.04.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ