Музейний комплекс відроджують під Харковом місцеві жителі (ФОТО)

Музейний комплекс відроджують під Харковом місцеві жителі (ФОТО)

фото Інни Можейко

Верхній Салтів – не просто звичайне сільце, яких багато в Україні. На його честь – салтівською – названо цілу археологічну культуру, відкриту в 1900 році місцевим шкільним учителем.

Таким чином, назва села «прославилася» на всю Європу. Фахівці кажуть, що саме ця культура є знаковою, еталонною для Харківщини – тобто саме її речі найкрасивіші, найяскравіші.

У Верхньому Салтові було розташоване велике місто-фортеця з населенням близько 10 тисяч осіб, форпост Хазарського каганату, де збирали данину і організовували оборону рубежів – в першу чергу, від слов’ян. Тут була і власне цитадель, і неукріплене місто – посад, і порт, і селища, і величезний могильник – тобто цілий археологічний комплекс. Зараз тут організовано історико-археологічний заповідник; у нього – свої проблеми, насамперед – проблема незаконної забудови і грабіжницьких розкопок. А в місцевому клубі років зо двадцять тому організували музей, проте справжня господиня, яка вболіває за нього душею, з’явилася тут два роки тому.

«Мені всі допомагають. Часто буває – ведеш екскурсію, а потім до мене підходять і запитують: чим вам допомогти? І допомагають: хтось фарбу привезе, хтось цемент – ґанок відремонтувати, – розповідає директор музею-заповідника «Верхній Салтів» Любов Письменюк. – І з транспортом люди допомагають, і волонтери озелененням займаються. І, що найважливіше, наші селяни теж зацікавилися музеєм. Ось – самі бачите, приходять, допомагають. Раніше вони сюди навіть і не заходили. А тепер зрозуміли, що, якщо тут працюватиме музей, приїжджатимуть люди – отже, і у них буде робота».


Є в Україні хороший приклад того, як музей може перетворити життя – Золочівський замок у Львівській області. Його відновлювали, що називається, всім світом: і діаспора, і місцеві жителі, і ентузіасти – любителі історії. Зараз це – туристична перлина Львівщини, а це, значить, – і робочі місця, і заробіток. От і у Верхньому Салтові можна було б і музей під відкритим небом організувати – залишити розчищене і законсервоване поховання-катакомбу для огляду, і реконструкцію житла зробити, а там, дивись, у когось руки до організації садиб зеленого туризму дійдуть; хтось, дивись, кафе відкриє, хтось – кінні прогулянки організує, хтось човни здаватиме в оренду. А якщо ще й пляж опорядкувати – люди приїжджатимуть сюди з усієї України. От тільки дорогу б ще відремонтувати…

Інна Можейко, матеріал з газети "Слобідський край" № 52-53 від 03.05.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ