Що намагаються всучити харків'янам під виглядом косметики

Що намагаються всучити харків'янам під виглядом косметики

Фото: irecommend.ru

На ринку парфюмерно-косметичної продукції працюють десятки підприємств, що пропонують найширший вибір засобів для краси. За даними маркетингових досліджень, асортимент цієї продукції вже значно перевершив попит.

За словами генерального директора ДП «Харківстандартметрологія» Володимира Величка, косметика належить до групи товарів, погана якість яких може бути потенційною загрозою для споживачів. Тому, щоб потрапити на ринок, така продукція повинна перш за все пройти санітарно-гігієнічну експертизу й одержати гігієнічний висновок. Він видається лише за умови, що косметика відповідає встановленим вимогам санітарних правил і норм і є безпечною за складом, мікробіологічними і токсиколого-гігієнічними показниками, споживчим пакуванням і маркуванням.

Для реалізації в роздрібній торговельній мережі шампунів, рідкого мила, гелів для душу на основі синтетичних поверхнево-активних речовин, фарб і засобів для укладання волосся додатково потрібен сертифікат відповідності. Продавець при першій же вимозі покупця зобов'язаний представити копію цього документа, оскільки він підтверджує, що продукція є якісною, безпечною й відповідає вимогам чинних в Україні норм.

Якість і безпека парфюмерно-косметичної продукції, що реалізується на українському ринку, регламентуються низкою національних стандартів - ДСТУ. Наприклад: ДСТУ4315:2004- засоби косметичні для очищення шкіри та волосся, ДСТУ 4093-2002 - на лосьйони й тоніки косметичні, ДСТУ 4763-2007 - на бальзами косметичні, ДСТУ 4764-2007 - на скраби косметичні, ДСТУ 4765-2007 - на креми косметичні, ДСТУ 4766-2007 - на маски косметичні, ДСТУ 4767-2007 - на олії косметичні, ДСТУ 4774-2007 - на вироби косметичні для макіяжу тощо.

Але є й косметична продукція, на яку нормативні документи (технічні умови) розробляють самі виробники.

Також в Україні діють Державні санітарні правила та норми безпеки продукції парфюмерно-косметичної промисловості, які були прийняті ще в 1999 році. Вони містять вимоги до складу, мікробіологічих показників, токсиколого-гігієнічної безпеки, споживчого пакування й маркування.

Цим документом регламентований перелік речовин, заборонених до застосування як косметичної сировини, і вони не повинні входити до складу косметичних засобів. До нього входять 412 компонентів. Водночас у Європейській директиві аналогічний перелік заборонених речовин налічує понад тисячу найменувань. І цей перелік постійно оновлюється, адже стає відомо про нові негативні властивості тих або інших компонентів.

- Щоб не придбати товар сумнівного або невідомого походження, купувати косметичну продукцію треба не на стихійних ринках, а в спеціалізованих фірмових магазинах або супермаркетах. При купівлі товару насамперед, потрібно перевірити його зовнішній вигляд, відсутність дефектів пакування, – радить Володимир Величко. – Особлива увагу варто звернути на маркування. Адже відсутність необхідної, доступної, достовірної й своєчасної інформації про товар є найбільш типовим порушенням при реалізації косметичної продукції. Така інформація обов'язково повинна бути розміщена на упаковці (етикетці, флаконі тощо) товару, незалежно від того, де він вироблений, – в Україні чи за її межами.

Кіра Малєжик

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ