Одеса: що і скільки напередодні літніх відпусток
А де ще можна знайти таку кількість історичних пам'яток і багатонаціонального колориту? Тільки в Одесі-мамі.
Корінні одесити розповіли мені про ексклюзивні місця, про які ви не знаєте. А тепер будете знати, до чого варто бути готовим, якщо захочете відвідати Одесу. Так що - «ловите ушами моих слов».
Почнемо з проїзду. З Харкова до Одеси можна дістатися двома прямими поїздами. №269 і №059. Обидва вони відправляються з Харкова ввечері і прибувають до Одеси вранці. Дуже зручно, як на мене. Квиток в один кінець в плацкарті обійдеться в 133-145 грн., в купе - 244-263 грн.
З проживанням в місті також проблем не виникне. Орендувати можна кімнату або квартиру, і можна зупинитися в хостелі, яких в останні роки відкривається все більше. Я нарахувала 23 хостели в Одесі. Зараз в них ціни від 100 грн. за місце. Власники обіцяють в літні місяці ціни сильно не піднімати, запевнили, що мінімальна вартість стартуватиме від 150 грн. за ніч за місце.
Можна зупинитися і в міні-готелях, де ціна стартує від 500 грн. за номер або в готелях, де вартість номера коливається від 700 до 1000 грн. за ніч.
І так, я в Одесі. І перше місце, куди варто вирушити, щоб відразу ж зануритися в міське життя і зрозуміти місто - ринок «Привоз». Знаходиться він як раз в п'яти хвилинах від залізничного вокзалу.
Прославлений одеський Привоз - колоритний базар, де «можна купити все», є одним із символів Одеси. Крім покупок мандрівники приходять сюди за позитивними емоціями, адже в кожному ряді чутні анекдоти торговців і розповіді з життя. А якщо ви ще й опинитеся «на одній хвилі» з продавцем, то вам можуть зробити непогану знижку. Торг там доречний. Торговці базару настільки моторні, що дадуть фору туркам, які працюють на головному ринку Стамбула, а тому ви вже й самі будете раді купити те, що не планували.
Одесити кажуть - «на Привозі можна купити все, навіть атомну бомбу», правда, в розібраному стані. Сумки від 150 грн., окуляри від 50 грн., модні кеди від 100 грн, і літні сарафани від 150 грн. «Таки удобно делать базар» - як кажуть в Одесі - пристойно одягнутися і бути наймоднішою «штучкою» можна без напруги для гаманця. Обов'язково варто заглянути в рибний ряд. На одеських прилавках в основному річкова риба - сом, карась, короп, щука, лящ. За словами продавців, вся вона - родом з Дністра і околиць села Маяки (в Біляївському районі Одеської області). Дрібні карасі по 20 грн., тоді як хороший сом коштує не менше 150 грн. за один «хвіст».
В рибному ряді стоїть пам’ятник тьоті Соні, про яку складалися десятки анекдотів. А трохи далі розташувався пам'ятник чистильникові риби дядькові Жорі - справжній зірці екрану, який брав участь у багатьох популярних кінострічках.
Одеса розвивається в п'яти напрямках - «торгівля, транспорт, туризм, технології і траси» - так охарактеризував стратегію розвитку міський голова Геннадій Труханов. П'ять мільйонів туристів відвідало Одеську область в минулому році. І залишили вони там 7,3 млн. грн. Цього року Одеса очікує ще більше мандрівників (приблизно на 15% більше).
Зараз напередодні сезону наводять лад. Чистять прибережні зони і одеську затоку, а також водостоки в місті. Йде реконструкція багатьох історичних пам'яток і будівель, в тому числі Потьомкінських сходів, які обіцяють відкрити до червня. Йде капітальний ремонт доріг, особливо взялися за південний напрямок (на Румунію), і київський напрям. Обіцяють навіть до кінця 2017 року добудувати нову злітно-посадкову смугу Одеського міжнародного аеропорту. До речі, в цьому році ввели в експлуатацію новий термінал аеропорту.
Місто змінюється і перетворюється на краще. І якщо ви були в Одесі два-три роки тому, приїхавши в новому сезоні, вже не впізнаєте її. Причому, стає там і більше місць для оглядів. Тільки за останній рік відкрили два нових музеї - музей футболу і музей баскетболу. З'явилися і незвичайні пам'ятки - скульптура «Крила ангела», що символізує молюска-індикатора чистого Чорного моря, знаходиться вона на набережній Ланжерона. І пам'ятник доктору Айболиту (вул. Корольова), якщо погладити Сову, яка сидить на плечі у доктора, то пройде головний біль, а доторкнувшись до ложки, зникне відчуття голоду, жартують одесити.
А взагалі збираючись в Одесу потрібно запастися картою фестивалів, оскільки вже третій рік поспіль в місті безперервно, один за іншим, змінюючи один одного, ціле літо проходять найрізноманітніші фестивалі. Наприклад, вперше цього року відбудеться фестиваль ютуберов, і конкурс краси Miss Tourism Internftional.
А тим, кому цікаво «копатися в минулому», рекомендую відвідати одеські катакомби - це колишні каменоломні, де добували камінь і ракушняк для будівництва. Протяжність катакомб - 2500 км, в порівняння в Римі - 300 км, в Парижі - 500 км.
Сюди організовують групові екскурсії, вхід виключно з провідником. Вартість 500 грн. з людини або в 150 грн .. з кожного при групі в 10 чоловік. Ви пройдетеся по підземних лабіринтах і послухаєте цікаві історії.
«Під час Другої світової війни тут розташовувався загін словаків антифашистів, - розповідає гід Сергій, завівши мене в один із залів підземелля. - Бачите. На стінах збереглися графіті з тих часів (розібрати в каракулях якісь слова досить складно - Авт.). Всі букви «и» написані як латинською «n». Словаки не вміли писати по-російськи, як у них виходило, так і вийшло». Сергій продовжує: «Коли ми почали пошукові роботи, то в колодязі в центрі зали виявили велику металеву кулю. Коли кулю спробували розбити молотками, побачили, що вона складається з дрібних грошей - словацьких, румунських, німецьких, італійських. Командир загону був дуже забобонною людиною, і бійці, йдучи в бій, кидали монетки в колодязь і загадували бажання. За кількістю монет можна зрозуміти, що на відпочинок часу у них не було».
Скажу, що ця - сама незвичайна легенда, яку я коли-небудь чула про всілякі колодязі та фонтани, які виконують бажання. Але ось що дійсно схоже на правду, так це розповідь про походження води в колодязі.
«Це залишки стародавнього прісного моря, яке колихалося тут 4 мільйони років тому. Цю воду пили свого часу навіть динозаври», - запевнив Сергій.
У катакомбах можна побачити сталактити і сталагміти та білу цвіль Аспергиллу. Зовсім безпечну, тоді як її рідна сестра - чорна Аспергилла - вбила дослідників єгипетських пірамід, варто було їм тільки вдихнути повітря відкритої ними гробниці.
Після такої великої пробіжки по місту і околицям, звичайно ж, захочеться перекусити і навіть повноцінно поїсти. Наприклад, на вул. Дерибасівській, так-так, тієї самої легендарної вулиці, пообідати можна за 30-50 грн. в одній із сучасних кафе-їдальні. І до речі, опинившись на Дерибасівській, багато туристів запитально вигукують: «І все?», ймовірно, чекаючи від цієї вулиці чогось особливого, небаченого. Вулиця вимощена бруківкою, там багато магазинів, банків і салонів - ось як би і вся Дерибасівська. Вона швидше славиться своєю історією, ніж зовнішнім виглядом. Як кажуть самі одесити: «По Дерибасовской не ходят, по Дерибасовской гуляют постепенно».
Марія Манкина.