Під чесне слово. Україна отримала безвізовий режим без додаткових умов

Під чесне слово. Україна отримала безвізовий режим без додаткових умов

Україна готова до скасування віз.

Такого висновку дійшла Єврокомісія у своєму остаточному звіті про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму (ПДВЛ). Причому звіт Єврокомісії не містить жодних умов чи критеріїв скасування віз для українців.

Цей звіт завершив п’ятирічну епопею з підготовкою України до безвізового режиму. Шлях до позитивного рішення Єврокомісії в нас виявився довшим, ніж у Грузії та Косова, які почали його значно пізніше, а результат отримали одночасно з Україною. Для цього є багато об’єктивних і суб’єктивних причин. Більшість з них пов’язана з вимогами, які висуває Єврокомісія, насамперед для того, щоб забезпечити на своїх кордонах стабільне та передбачуване середовище. Саме такі завдання закладено в ПДВЛ. Діалог України з ЄС про лібералізацію візового режиму почали на Паризькому саміті Україна – ЄС у вересні 2008 року. А перші рекомендації Україна отримала у 2010 році. Там містилися критерії за чотирма блоками: безпека документів, включаючи біометрику;  протидія нелегальній міграції, включаючи реадмісію;  забезпечення громадського порядку та безпеки; забезпечення  основоположних прав і свобод людини.

Тест на «європейськість»
У травні цього року ЄК оприлюднила п’ятий звіт оцінки виконання ПДВЛ та надала понад 50 рекомендацій, частина з яких увійшла до так званого переліку пріоритетів Юнкера. Цього разу рекомендації були більш конкретними: забезпечення створення Агентства з питань повернення активів, створення та початок роботи незалежного Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національної агенції із запобігання корупції. І хоча ці інституції поки не почали повноцінно функціювати, а навколо НАЗК виник скандал через обрання керівника агенції від громадськості, все ж очікувалося, що Єврокомісія оприлюднить фінальний звіт щодо безвізового діалогу 15 грудня. Але в останню мить це оприлюднення було перенесено на пізніший час. Головною перепоною стала невідповідність вимогам Єврокомісії поправок до закону про Нацагенцію з повернення та управління незаконно виведеними активами. Виявилося, що Закон, підписаний Президентом Петром Порошенком 9 грудня, не отримав експертного висновку Єврокомісії.
Тепер урядовці запевняють, що робитимуть усе для повноцінного запуску антикорупційних дій.
– Наступний рік стане вирішальним у налагодженні функціонування НАБУ та Антикорупційної прокуратури, розбудові НАЗК та Агентства з розшуку та повернення активів, створення якого викликало шалену дискусію в парламенті та стало каменем спотикання на фінальній стадії підготовки звіту ЄК, – пише для «Європейської правди» заступник міністра закордонних справ з питань євроінтеграції Олена Зеркаль.

Повірили Президенту
Враховуючи «сирість» виконання Україною «домашнього завдання», багато експертів не виключали, що Єврокомісія може прийняти позитивне рішення щодо скасування віз для українців, але з додатковими умовами, які наша держава буде зобов’язана виконати в першому кварталі 2016 року. Утім, у безвізовому діалозі ключову роль зіграли особливі політичні відносини Києва та Брюсселя.
У середу Президент України Петро Порошенко поїхав на саміт лідерів країн ЄС, який проходив у столиці Бельгії, аби особисто обговорити проблемні питання на шляху до скасування віз із Президентом Європейської Ради Дональдом Туском та Президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером. У цих переговорах Глава Держави мав на меті довести європейським лідерам, що громадяни України вже заплатили високу ціну за безвізовий режим з ЄС і відданість європейським цінностям.
– Українці не становлять жодної міграційної загрози для ЄС. Ми відповідальна нація, і ми це довели. Українці заслужили право на безвізовий режим не тільки реформами. Наш народ довів свою прихильність європейським цінностям своєю кров’ю і кров’ю заплатив за право мати безвізовий режим з ЄС, – підкреслив перед початком саміту Петро Порошенко.
Того ж дня між керівниками ЄС і Президентом України було укладено угоду про подальші кроки в питанні скасування віз.
– Україна нарешті, протягом останніх місяців, досягла значного прогресу у візовій лібералізації, що має дозволити нам перейти до безвізового режиму так швидко, як це можливо, – заявив Президент Європейської Ради Дональд Туск.
Водночас він наголосив, що існує декілька невирішених питань, пов’язаних з виконанням Україною Плану дій візової лібералізації.
– Україна досягла насправді значного прогресу, особливо – у сфері боротьби з корупцією... Я впевнений, що сьогодні вночі ми вирішимо ті складнощі, які лишилися, – додав Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

І от нарешті у п’ятницю, 18 грудня, Європейська Комісія остаточно ухвалила шостий звіт з виконання Україною вимог Плану дії візової лібералізації. «З огляду на підсумки моніторингу та звітування, що проводилося після початку безвізового діалогу в жовтні 2008 року, Комісія вважає, що Україна виконала всі критерії, встановлені по чотирьох блоках другої фази ПДВЛ», – йдеться у висновках «безвізового звіту» ЄК. Зокрема, Україна виконала вимоги щодо таких блоків, як безпека документів (у тому числі біометричних); інтегроване управління кордонами; управління міграцією та надання притулку; громадський порядок і безпека; зовнішні зв’язки та фундаментальні права.
У документі підкреслюється, що надання Україні безвізового режиму стало можливим завдяки особливим політичним відносинам Києва та Брюсселя. І тому документ не містить жодних попередніх умов для України. Водночас у звіті побічно визнається, що Україна ще не завершила виконання деяких пунктів плану в частині боротьби з корупцією. Однак Єврокомісія погодилася запустити процес скасуванні віз, не очікуючи, коли Україна завершить виконання цих пунктів, базуючись на обіцянці української влади завершити цю роботу.

Зокрема, Прем’єр і Президент України надали ЄС гарантії завершення в першому кварталі 2016 року: ефективного запуску Національного антикорупційного бюро; формування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, змінивши Закон «Про прокуратуру»; остаточного створення та початку роботи Національної агенції з питань запобігання корупції; внесення змін до закону про Агенцію з повернення активів, а також законів про спецконфіскацію та арешт майна; внесення змін до Держбюджету, якими буде передбачено фінансування цих органів.
Аби документ повноцінно набув чинності, він має бути схвалений Радою ЄС та Європейським парламентом. Та в Єврокомісії запевнили, що пропозиція про скасування віз надійде до Ради ЄС ще до виконання Україною зобов’язань, які Київ взяв на себе самостійно.

Не для всіх
Але пакувати валізи українцям ще зарано. Безвізовий режим не означає, що абсолютно всі українці зможуть без віз їздити до всіх країн Європи на будь-який строк.
По-перше, безвізовий режим встановлюється не з країнами Шенгенської зони, а з Європейським Союзом, тобто він не поширюватиметься на Велику Британію та Ірландію (які не приєдналися до спільної міграційної політики), але включатимуть Болгарію і Румунію.
По-друге, їздити в Європу без віз зможуть тільки власники біометричних паспортів. Це принципова вимога.
– От, наприклад. візьмемо двох братів-близнюків. Один з них може бути в «чорному списку» ЄС, а інший – не в «чорному списку». І перший може поїхати з паспортом з фотокарткою свого брата, і зможе перетнути кордон на формально правильних засадах, – каже співзасновник видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко.
І навіть якщо ви маєте біометричний паспорт, це не означає, що вас гарантовано пустять у європейську країну. Остаточне рішення щодо впускання людини в певну державу залишають за собою прикордонні служби, і вони можуть зняти людину просто з рейсу в аеропорту.
– Я переконаний, що спочатку в нас буде величезна кількість відмов у в’їзді на кордоні. Зараз схожа ситуація з Ізраїлем: безвізовий режим діє кілька років, але щодня з авіарейсів зсаджують 3–4 осіб. У першу чергу через помилки самих людей. Переважно, людина не може довести на кордоні свій намір повернення до України. Але бувають випадки відмов і без пояснення причин, – каже Сергій Сидоренко.
Експерт наголошує, що безвізовий режим не дає право працювати, навчатися та жити, тобто перебувати у країнах ЄС довгий час. Тобто, не дає право на те, на що у країнах ЄС потрібна національна віза класу D або віза для тривалого перебування. І це погана новина для українських заробітчан, а також для бюджетних туристів. Якщо людина не матиме копії броні готелів та зворотного квитка й не зможе довести прикордоннику свого наміру повернутися до України, імовірність відмови дуже велика. Особливо це буде стосуватися декількох прикордонних пунктів пропуску в деяких аеропортах, наприклад, у польському Катовіце. Але будуть і надійні пункти перепуску, які перетнути імовірніше.

Уже влітку
Безвізовий режим «на повну» запрацює, імовірно, улітку 2016-го. Як повідомив посол ЄС в Україні Ян Томбінський, країни – члени Європейського Союзу почнуть обговорювати перехід України до безвізового режиму із січня 2016 року.Тоді ж Європейська комісія запропонує на розгляд Європарламенту та Європейської Ради законодавчі ініціативи щодо запровадження безвізового режиму. Процес ухвалення рішення забере від трьох до семи місяців.

Тамара Кіч, кореспондент