Швачки, перукарі, репетитори... До податків – готуйсь!

Швачки, перукарі, репетитори... До податків – готуйсь!

Мінфін презентував громадськості свій проект податкової реформи. У новому документі з’явилося багато нового, а головне те, що роздрібні торговці, народні майстри та репетитори можуть стати підприємцями без реєстрації відповідної фірми.

Працюєш на себе – плати

Нові положення урядового документа покликані, насамперед, зменшити тиск на бізнес, вивести деякі його види з тіні та покращити інвестклімат у державі. Але у відомстві зазначили, що проект має бути схвалений громадськістю, тому до обговорення запросили бізнес, експертів та всіх охочих. Закликають урядовці також надсилати свої питання й бачення нововведень. У свою чергу обіцяють відповідати на всі запитання та робити роз’яснення, щоб нововведення були максимально зрозумілими для платників податків.

Отже, планують ввести нову ставку податку на доходи фізосіб (ПДФО) у розмірі 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, тобто 147 грн. Під фізособами мають на увазі тих, хто сьогодні займається індивідуальною діяльністю без реєстрації підприємцем.

При чому їх річний дохід не повинен перевищувати 250 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, тобто 350 тис. грн.

Під цю категорію підпадають усі види сучасних ремесел, до яких сьогодні призвичаїлися люди, аби заробити додаткову копійку. У першу чергу це стосується роздрібної торгівлі, яка сьогодні процвітає завдяки електронним ресурсам та Інтернету.
За новим проектом, платити доведеться і тим, хто надає побутові послуги населенню, наприклад, ремонт взуття, одягу, трикотажних виробів, реставрації шкіряних і галантерейних виробів. Сюди віднесли і усіляких майстрів, які займаються поновленням меблів, ремонтом автомобілів та інших транспортних засобів, а також радіотелевізійної та іншої аудіо– та відеоапаратури.

Буде це електропобутова техніка, годинники чи музичні інструменти, а може предмети особистого користування, домашнього вжитку – все одно доведеться платити податки.
Планують оподатковувати і перукарські та косметологічні послуги, послуги з манікюру та педикюру, татуювання. Сюди додаються і послуги, пов’язані із сільським та лісовим господарством, а також зайняття традиційними народними промислами. До речі, щодо останнього, то перелік видів традиційних народних промислів установлюється сільськими, селищними та міськими радами за місцем постійного проживання (податкової адреси) таких платників податку.
Нова категорія платників податку не оминула і таких професій, як гувернер, репетитор, догляд за хворими або немічними особами.

Палка на два кінці
За даними Головного управління статистики у Харківській області, станом на початок серпня 2016 року кількість зареєстрованих підприємців у регіоні сягає майже 70 тис. осіб.
Законопроект покликаний послабити тиск на бізнес, а також дати поштовх «індивідуальникам» вийти з тіні та робити свої внески в економіку держави.

Як розповідає президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак, спроби вивести з тіні діяльність таких підприємців, уже були.
– Особливості оподаткування такої діяльності (без необхідності реєстрації підприємцем, але з обліком у ДФС) пропонується прописати у нових змінах до ст. 177/1 Податкового Кодексу України, – розповідає Олександр Чумак. – Це буде такий собі аналог колишнього фіксованого податку, з тією різницею, що діяльність не обмежується територією ринку. Ставку оподаткування у розмірі 10 % від мінімальної зарплати для них планують установити в п. 167.6 ПКУ.
На думку юристів, проект має й значні недопрацювання, і може виявитися палкою на два кінці.

– На нашу думку, подібна законодавча ініціатива є досить позитивним явищем. По-перше, це можливість особам, які здійснюють таку «індивідуальну діяльність», увійти в правове поле без реєстрації ФОП, – розповів експерт податкового журналу "Taxlink" Ігор Бєліцький. – З іншого боку – надається можливість податковим органам обліковувати та контролювати таких осіб. І, звичайно, держава отримає додаткові податкові надходження до бюджету.
Юрист зазначив, що сама ідея позитивна, але щоб втілити її у життя – необхідно добре попрацювати. Наприклад, головний мінус статті 177-1, запропонованої Мінфіном, – це відсутність комплексного підходу до змін.

На думку експерта, нове поняття «індивідуальна діяльність», якою може займатися кожен без реєстрації та статусу підприємця, згідно з іншими нормативно-правових актами, і надалі вважатиметься підприємницькою. Звідси може виникнути обов’язок, який усе ж таки змусить таку людину зареєструватися ФОПом, а така неузгодженість може надати контролюючим органам поле для маніпуляцій.
Також виникає питання доцільності існування першої групи платників єдиного податку, яка взагалі може зникнути.

– Наприклад, людина надає послуги з ремонту взуття, не використовує працю найманих осіб та отримує дохід у розмірі 200 000 гривень на рік, може бути як платником ПДФО з доходу від індивідуальної діяльності, так і платником єдиного податку першої групи, – розповів Ігор Бєліцький. – Проте, платникам єдиного податку необхідно попередньо зареєструватися фізичною особою – підприємцем, та вести податковий облік. Вибір особи в даній ситуації очевидний, і він не на користь реєстрації підприємцем – платником єдиного податку.
У законопроекті не передбачили строки, у межах яких контролюючий орган зобов’язаний взяти фізичну особу на облік або відмовити їй. Таким чином, якщо контролюючий орган загубить заяву фізичної особи чи не буде ставити на облік з інших причин, виникає багато питань, на які немає відповідей. Тому фактично реєстрація заявочним способом із плюсу законопроекту перетворюється на великий мінус.

– Окремо виділимо проблему контролю за такими особами, які не стануть на облік, але фактично займатимуться індивідуальною діяльністю, – зазначив експерт. – Адже законопроект не передбачає подання особами, які стають на облік, документів, які б засвідчили законність їхньої діяльності.
Так, правоохоронці не зможуть достовірно встановити законність «на місці», а фізичні особи отримають шанс далі працювати, не заплативши податок. Одним із варіантів такого посвідчення законності діяльності може стати патент, – припускає Олександр Чумак.

Усі – підприємці
Та якщо в новому законопроекті держава бачить багато плюсів, то в людей, які займаються додатковим заробітком, щодо нововведень своя думка. Наприклад, харків’янин Юрій Голубєв продає автомобільні деталі, які виробляє власноруч. Працює через Інтернет: подає оголошення, і люди відкликаються, адже ціна нижче від ринкової, а якість продукції однакова.

– На мою думку, така система запрацює, якщо контроль буде відповідний, – говорить чоловік. – Але поки що незрозуміло, як у державі розрізнятимуть добросовісного платника і людину, яка не виявить бажання віддавати свій заробіток, хоч і невеликий.
Чоловік має дохід близько 4–5 тис. грн щомісячно, але він не є стабільним, бо продати продукцію не завжди вдається. А головне те, на думку продавця, як без будь-якої звітності можна контролювати щорічний дохід, який не повинен перевищувати 350 тис. грн. А якщо перевищить? Тобто, на думку чоловіка, у державі сподіваються на добросовісність людей і не більше.
Виникає така собі нерівність – той, хто заробляє менше, і той хто більше, – все одно платитимуть 10 %, тобто 145 грн щомісячно.
Окрім роздрібної торгівлі популярним сьогодні видом діяльності, який приносить додаткові гроші, є репетиторство. Протягом семи років основним заробітком харків’янки Анни Голінської є праця з дітьми. Вона займається репетиторством із учнями початкових класів, викладає англійську та німецьку мови, а її щомісячний дохід становить 5–6 тис. грн.

– 147 гривень – це не такі великі гроші, які б людина не могла заплатити, – розповіла репетитор. – Тому, якщо це позитивно вплине на економіку держави, я думаю, що віддавати такі гроші можна. Причому позитивним є те, що можна стати підприємцем і не реєструватися, тобто уникнути всіх затяжних процесів і тяганини з документами.
Жінка розповіла, що працювати на себе і одночасно на законних підставах вона хоче, тому ставиться до таких змін у законодавстві позитивно.

Марина Проценко, спеціальний кореспондент