Скільки коштує енергоаудит у Харкові

10.08.2017 12:45 Суспільство
Фото з соцмережи Фото з соцмережи
Як позначуться на гаманці громадян “комунальні” закони.

Наприкінці липня Президент України Петро Порошенко підписав закони «Про енергетичну ефективність будівель» і «Про Фонд енергоефективності». Згідно з ними в Україні вже незабаром почнуть працювати професійні аудитори, які оцінюватимуть стан будівель та радитимуть, як позбавитися тепловтрат.

Так, відповідно до Закону «Про енергетичну ефективність будівель», сертифікат енергоефективності повинні отримати: новобудови, будівлі місцевої та державної влади, бюджетні установи, якщо проводиться модернізація. Платити за енергоаудит і сертифікат будуть власники будівлі. Отриманий сертифікат буде дійсним упродовж десяти років.

Новобудови в Україні вже чітко регламентовані, їм видаються енергопаспорти, в яких вже занесено всі розрахункові дані. Коли приходить комісія ГАСКу, вона перевіряє відповідність паспортних даних до реальних технічних, – розповідає експерт з енергоефективності, викладач фізико-енергетичного факультету Національного університету ім. В. Н. Каразіна Віталій Филенко. – Були побоювання, що це вплине на подорожчання будівель на первинному ринку, але насправді аж ніяк не вплинуло. Бо коли чітко прописано всі процедури, менше грошей йде на відкати і сплату штрафів від різних перевіряючих органів, які раніше чіплялися за недосконалість законодавства.

Зазвичай великі теплові втрати є в будинках масової серії, які зводилися у 50–80-ті роки. Тоді ніхто не рахував, скільки коштуватиме обігрів житла, бо недорогих енегоресурсів було вдосталь. Термовдосконалити свої будівлі можна за допомогою державної програми «теплих кредитів». Експерти зазначають: якщо в перший рік дії програми охочих ними скористатися було мало, то сьогодні таких дуже багато.

Держава компенсує мінімум 40 % від вартості обладнання та матеріалів. Чим більше в будинку проживає субсидіантів, тим більшою буде компенсація від держави. Наприклад, у будинку 50 квартир, десять з них користуються субсидією, у такому разі держава компенсуватиме не 40, а 44 %. Разом з державною допомогою свою частку компенсує область – 20 %, і ще 20 % – Харківська міська рада. Закладені гроші на компенсацію й у багатьох місцевих бюджетах у Харківській області. Якщо ОСББ вирішило скористатися програмою, подало заявку в банк, той її прийняв, то ОСББ вже може бути впевнене, що отримає компенсацію у повному обсязі. Банк перед тим, як видати кредит, обов’язково перевіряє у своїх резервах наявність відповідної суми грошей для цього конкретного будинку.

Потрібно пам’ятати, що «теплі кредити» – це програма стимулювання, і час її дії обмежений. І з прийняттям Закону про Фонд енергоефективності ймовірно «теплих кредитів» вже не буде, – наголошує консультант проекту IFC «Енергоефективність у житловому секторі України» у Харківській області Олег Масленніков. – Фонд енергоефективності працюватиме тільки з ОСББ (згідно із законом «Про Фонд енергоефективності»). Однією з умов участі в програмах фонду буде наявність енерго­аудиту. А «теплі кредити» не вимагають робити енергоаудит.

Групу телефонних шахраїв викрили на Харківщині

За словами фахівця, на вартість енергоаудиту впливає складність проведених робіт, і для кожного будинку буде своя ціна.

Якщо це буде енергоаудит усіх систем з проведенням інструментальних вимірювань, то це одна вартість, а якщо це експрес-аудит, то це інша ціна. У середньому вартість енергоаудиту для типової дев’ятиповерхівки коливається від 10 до 15 тис. грн, – розповів Олег Масленніков.

Згідно з даними, які є у відкритих джерелах, з бюджету України у Фонд енергоефективності спрямують 800 млн грн, 25 млн євро виділить Німеччина і ще 100 млн євро – Європейський Союз.

Юлія Міронюк

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта