Споживчий кошик переглянуто. Ковток свободи чи черговий фарс?

Споживчий кошик переглянуто. Ковток свободи чи черговий фарс?

Фото із соцмережі

За останні півроку тарифи на «комуналку» для українців збільшувалися вже кілька разів. Не стояли на місці й ціни на продукти, ліки та побутову хімію.

А от прожитковий мінімум і зміст споживчого кошика, на основі якого формується мінімально-допустима сума, відведена на життя, попри рішення суду, досі так і не змінилися.

Вимагали 7 000 гривень
Ще наприкінці липня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав Уряд провести науково-громадську експертизу складових споживчого кошика і визначити такий розмір прожиткового мінімуму, що відповідав би конституційним гарантіям. Ініціатор позову проти Кабміну правозахисник Станіслав Батрин ще тоді, до чергового стрибка цін на комуналку, вважав, що чесний прожитковий мінімум в Україні не може бути меншим за 7 000 грн.
– У 2015 році прожитковий мінімум у середньому становив 1 218 грн. Також держава встановила допустимий розмір мінімальної зарплати на рівні 7 грн за годину роботи. Тобто влада вважає, що люди можуть вижити в Україні на 40 грн на день. Таке ставлення держави до своїх громадян принижує людську гідність, – заявив правозахисник.
Розділяють думку свого колеги й на Харківщині. Так, експерти Чугуївської правозахисної групи, які також активно домагаються перегляду споживчого кошика і підвищення прожиткового мінімуму, визначили, що прожитковий мінімум має бути збільшено принаймні у 2,5 раза, а споживчий кошик розширено на 20–25 %. До слова, зараз у нього не входять навіть такі елементарні товари, як чай, кава і, смішно сказати, сіль. Немає в переліку і більшості необхідних ліків: ні противірусних, ні антигістамінних препаратів, ні спазмолітиків. А от що дозволено мати, то це майже півкілограма вати і цілих три шматки господарського мила на місяць.

За словами Станіслава Батрина, Уряд намагався оскаржити рішення суду і просив узагалі зупинити перегляд прожиткового мінімуму в Україні, однак програв касацію. Заради справедливості варто відзначити, що експертна комісія з перегляду споживчого кошика розпочала роботу при Міністерстві соціальної політики відразу після того, як суд виніс рішення на користь правозахисників. Але ні новий споживчий кошик, ні прожитковий мінімум досі так і не прийнято, а отже, не враховано в Держбюджеті на 2016 рік.

Шість стрижок на рік, а телефон – розкіш
Наприкінці лютого експертна комісія презентувала проект нового споживчого кошика і передала його на розгляд Кабміну. При цьому проект розглядали у закритому режимі, а його текст так і не було офіційно оприлюднено. Згодом на запит правозахисників Міністерство соціальної політики таки надало протокол засідання комісії. Результати виявилися вражаючими.

У більшості своїх пунктів новий споживчий кошик нічим не відрізняється від старого, затвердженого ще у 2000 році. Згідно з ним, дорослій людині на добу достатньо 260 г хліба, 115 г м’яса, половини яйця, склянки молока, 9 г сиру, двох картоплин, 5 г гречки, 7 г рису, 11 г макаронних виробів. Раціон пенсіонерів має бути ще більш скупим: менше м’яса, молока, а від твердого сиру літні люди можуть взагалі відмовитись.

Згідно зі споживчим кошиком, жінці приписується вісім років носити одне зимове пальто, п’ять років – чоботи. Ще можна придбати один светр на три роки, спідницю і три блузи – на п’ять років, один халат і спортивний костюм – на п’ять і три роки відповідно. З натільної білизни доведеться обмежитися п’ятьма трусами, двома бюстгальтерами та шістьма парами колготок на два роки. Шкарпетки, до речі, жінкам чомусь носити не дозволяється. Для чоловіків ситуація приблизно така сама: дві пари брюк і п’ять сорочок на чотири роки, що три роки новий джемпер і спортивний костюм. А от з верхнім зимовим одягом представникам сильної статі повезло більше. Його вони можуть купувати вдвічі частіше за своїх дружин – раз на чотири роки.

Щоправда, деякі зміни до споживчого кошику все ж таки пропонують внести. Наприклад, ходити до перукарні тепер можна буде частіше: замість чотирьох стрижок на рік експерти «прописали» аж шість. Однак навіть ця норма викликає запитання, адже більшість чоловіків стрижеться приблизно раз на місяць. Вирішили не вносити до кошику й такі речі, як махрові рушники й мобільні телефони. Це, на думку експертної комісії, – розкіш. Попередньо пропонувалося дозволити українцям мати по два махрові рушники і купувати новий мобільний раз на п’ять років. Залишається нерозв’язаним і питання дитячих підгузків. Для з’ясування доцільності цього пункту комісія вирішила звернутися до Міністерства охорони здоров’я.
– Мобільні, а також підгузки вносити зараз до споживчого кошику неправильно, – прокоментував газеті «Вести» міністр соціальної політики України Павло Розенко. – Я теж хочу, щоб кошик був вартістю у 10 000 грн, і щоб туди входило абсолютно все. Але ці показники прив’язані до розрахунків соцвиплат. Звідки зараз у бюджеті країни, яка веде війну, десятки мільярдів на підвищення стандартів?

Вся зарплата на їжу, а відпочинок не потрібен
Наразі споживчий кошик українця включає 297 найменувань продуктів і послуг. Для наочності, у США він нараховує 300 позицій, Франції – 250, Великобританії – 350, Німеччині – 475. У той же час для англійця влада передбачила витрати на підключення до Інтернету, покупку мр3-плеєра і гітари, а також на послуги садівника. Німці мають право на цифровий фотоапарат і відеокамеру, сканер і принтер, тонометр. Французи закладають у споживчу корзину послуги перукаря, косметичні засоби і продукти для кішок і собак. Американці серед обов’язкових витрат прописали витрати на тютюнові вироби і алкоголь, а також мобільний і комп’ютерний зв’язок.

У розвинених країнах у споживчому кошику на їжу відводиться до третини доходів. Непродовольчі товари (одяг, ліки, меблі тощо) складають близько 47 %. Решта відводиться на послуги. В українському споживчому кошику більше 65 % доходів йдуть на харчування, а деякі непродовольчі товари і послуги не згадуються зовсім. Наприклад, вважається, що пенсіонерам не потрібні плавки і купальники, школярам досить двох підручників на рік, а для студентів вони взагалі не передбачені. Про витрати на медицину і освіту взагалі не йдеться, оскільки за Конституцією в Україні вони безкоштовні. Не враховано і витрати на відпочинок, також гарантований Основним Законом.

Ірина Гудзь, кореспондент