Десантник втратив руку, рятуючи екіпаж. Герой АТО навчається в харківському виші (ФОТО)
У 22 роки десантнику Владу Кузнєцову довелося вчитися жити наново. Під час боїв за Лисичанськ хлопець врятував своїх побратимів та тяжко пораненого командира, проте сам втратив руку. Сьогодні герой АТО не полишає мрій про військову кар’єру, навчається в Харківському університеті Повітряних сил ім. Івана Кожедуба та надихає інших людей жити повноцінним життям.
Скромний та завжди налаштований на позитив Влад Кузнєцов став одним з 18 героїв мультимедійного проекту каналу «1+1» та журналу «Viva» «Переможці», виставка якого зараз проходить у Харкові. На фото, які представлені в проекті, права рука хлопця схожа на руку термінатора. В повсякденному житті, щоб не шокувати оточуючих, замість механічного протезу Влад носить косметичний та опановую ліву руку. Хлопець зізнається, що сьогодні для нього найскладніше писати конспекти, адже електронні варіанти лекцій викладачі університету не завжди приймають. Та він не звик відступати перед труднощами, у Влада мета — стати офіцером.
19 липня 2014 року хлопецеві гранатою відірвало праву руку.
- При звільненні Лисичанська отримав поранення. На цьому мій шлях фронтовий і закінчився, - розповів «СК» Влад. - Отримали завдання оглянути багато місцевості. А у нас ще й екіпаж був маленький, і в радіусі 500 метрів поряд з нами нікого не було. При підйомі на височину, де знаходилися окопи противника, наш командир отримав поранення. По ньому дали чергу, ми кинулися витягати його. Під'їхали і прикрили його БТР-м, затягли всередину. Автоматник постійно прикривав наші дії, але, коли він встрибував в «броню», противнику вдалося закинути нам гранату. Вона впала мені між ніг. Часу на роздуми не було, я її схопив і викинув зсередини. Вона вибухнула в польоті. Коли розвіявся чорний дим, спочатку побачив очі хлопців, а потім помітив, що залишився без руки.
У пораненого бійця не було часу для повного усвідомлення ситуації, бій тривав. Хлопці вилізли з БТРа та почали відстрілюватися. Влад викликав допомогу. Прийшло підкріплення на чолі з комбатом. Він і забрав поранених з поля бою. Першу допомогу хлопцям надавали в польових умовах — на фермі. А потім Влада транспортували гелікоптером до Харкова, де й зробили перші операції. В шпиталі хлопець дізнався, що його товарищі взяли підступи до Лисичанська. Через три дні над містом вже майорів жовто-блакитний прапор.
Незважаючи на поранення, Влад вирішив продовжити військову кар’єру, вступив до Харківського університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Як зустріли героя АТО одногрупники та про що зараз мріє хлопець, читайте в печатному номері «СК» від 14 квітня.
Юлія Шматченко