Вакарчук у Харкові: незручні питання та чесні відповіді (ФОТО)

Вакарчук у Харкові: незручні питання та чесні відповіді (ФОТО)

фото Віктора Кочетова

Як примирити Схід і Захід, як припинити бойові дії на Донбасі та яким має бути майбутнє України?

 Свої думки щодо цих складні питань висловлювали харківські журналісти і громадські діячі на круглому столі, організованому відомим українським співаком Святославом Вакарчуком.

Ми різні, але ми єдині

Зустріч у середу, 11 червня, проходила під гаслом «Ми такі різні, але всі ми єдині». Примітно, що корінний львів’янин Святослав Вакарчук спілкувався з харків’янами переважно російською. Співак відразу наголосив, що не представляє ніякої політичної партії і не збирається просувати чиїсь інтереси, а виступає як людина, якій не байдужа доля Батьківщини.

Найгостріше питання, яке порушили учасники круглого столу, стосувалося проведення антитерористичної операції. Всі присутні зійшлися на одній думці: стрілянину, від якої страждають мирні жителі, потрібно припинити, адже дійти консенсусу можна тільки за допомогою слів.

Співак висловив своє бачення причин виникнення складної ситуації на Донбасі. На його думку, поняття центральної влади в цьому регіоні завжди сприймалося дещо по-іншому, ніж в інших областях. Зокрема, у шахтарському регіоні не відчувалося пієтету до офіційного Києва.

– На Донбасі за ці 23 роки такого відношення до центральної влади так і не відбулося. Я вважаю, що там завжди існували посередники між Києвом і народом – місцеві політичні еліти, місцева влада, – пояснив Святослав Вакарчук, зауваживши, що змінитися ця ситуація може тільки тоді, коли влада й народ почнуть спілкуватися без посередника у форматі прямого діалогу.

– Люди на Донбасі справедливо обурені. Я їх розумію, я не можу їх звинувачувати в тому, що вони кажуть про те, що київська влада до них погано ставиться. Бо вони взагалі не знали, як до них ставиться київська влада. Вони ніколи її не бачили в обличчя. Вони знали тільки тих, хто їм щось передає, – упевнений співак.
Святослав відзначив, що після свого спілкування з харківськими та донецькими студентами, яке відбулося на початку березня цього року, не помітив значних розбіжностей у поглядах молоді.

– І в одних, і в інших були великі претензії до київської влади. І в одних, і в інших було своє бачення історії, відмінне від того, яке є на Західній Україні. І одних, і інших хвилювали гуманітарні питання – такі, наприклад, як російська мова, дружба з Росією. Це дуже спільні речі, – розповів Святослав Вакарчук. – Але при цьому у Харкові спокійно, а на Донбасі – справжні бойові дії.

Героїв не вистачає

Свою позицію щодо до того, хто мав би долучитися до діалогу з народом, висловила головний редактор харківської газети «Время» Олена Стронова. На її думку, сьогодні у країні не вистачає лідерів, яких би поважала і до яких прислухалася б уся країна.
– В Україні велика проблема з кількістю моральних авторитетів, які б сприймалися на території всієї країни. Мало у нас Лін Костенок. Є проблема і з регіональними моральними авторитетами, – вважає Олена Стронова.

Підприємець Роман, який працює в ІТ-сфері вважає, що необхідно популяризувати героїв різних сфер діяльності. На його думку, у країні мало відомі імена талановитих людей, що досягли успіхів на світовому рівні.

– Наша біда в тому, що в нас немає нормальної національної ідеї і нових героїв. Кого ми знаємо із видатних українців? Кличко, Шевченко, Вакарчук. Хто ще? – каже Роман. – Чому не культивують нових героїв? Кілька місяців тому українець створив додаток WhatsApp Messenger (додаток для мобільних приладів для безкоштовного обміну повідомленнями. – Авт.) та продав його за шалені гроші. Чому цієї людини досі нема на центральних каналах, на кого мені рівнятися, якщо я не боксер і не футболіст?

Святослав Вакарчук погодився, що ідеології українцям не вистачає. І для того щоб її культивувати, слід створити потужний телевізійний канал, який би був російськомовним, але з проукраїнськими цінностями.

Незручні референдуми потрібні

Окрім створення і культивування проукраїнської ідеології, влада має вдосконалити роботу на законодавчому рівні, вважає співак. Зокрема, на його думку, якщо люди хочуть проведення референдуму з будь-якого питання, його мають призначити.
– Усі найнезручніші для центральної влади референдуми мають бути проведені, якщо цього хоче народ. Але вони мають бути проведені у відповідності до всіх законів України та з дотриманням усіх процедур, щоб вони були легітимними, – пояснив Святослав Вакарчук.

Але й наголосив, що сьогодні варто говорити про ті речі, які об’єднують, а не роз’єднують країну. Зокрема, від спекулювання історією слід позбавитися.
– Це справа Харкова, які пам’ятники ставити, яким героям покладати квіти і якою мовою говорити. І це справа Львова, яким героям ставити пам’ятники, носити квіти і якою мовою говорити. Але їхня спільна справа – щоб і там, і там були чесні суди, щоб і там, і там не крали, щоб була захищена країна, щоб ВВП на душу населення зростав. Щоб молодь розуміла, що в них спільне майбутнє, їздила одне до одного в гості, будувала сім’ї, – вважає Святослав Вакарчук.
Задля возз’єднання країни співак запропонував учасникам круглого столу стати ініціаторами великого проекту з культурного обміну, наприклад, між Харковом і Львовом.

А от Олена Стронова вважає, що розбіжності в поглядах українців визначаються не географічними «межами», а часовими. На її думку, по-різному міркують люди різних поколінь – молодь і представники старшого покоління, які добре пам’ятають Радянський Союз.
– Поділ нашої «різниці» проходить не по карті, не по регіонам. Він ціннісний. І проблема в тому, що ми різні в одному місті і в одному регіоні, – вважає Олена Стронова.

Як би там не було, а любов до Батьківщини – це головний «інструмент», яким сьогодні можна об’єднати країну, незалежно від того, хто Президент, Прем’єр-міністр чи депутат, вважає Святослав Вакарчук.

– У мене в житті жодного разу не було моменту, щоб я не відчував глибокої любові до своєї землі. Вона в мене усмоктана з материним молоком. Я люблю її апріорі, погана вона чи хороша. Це як діти чи як батьки. Я люблю її завжди, будуть тут погані зарплати чи погана влада, бо це моя Батьківщина. Я не можу це із себе вирвати. Я не можу змінити прапор через те, що десь краще жити і краще платять пенсію. Це моя думка. Я не примушую когось жити по-іншому, – каже музикант. – Тому я робитиму все, щоб ця земля була щасливою і я міг пишатися, говорячи про те, що я живу в цій країні.

Інна Пирлик, матеріал з газети "Слобідський край" №70-71 від 14.06.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ