Відпустка як у Європі та робота вдома. Що принесе українцям новий Трудовий кодекс

Відпустка як у Європі та робота вдома. Що принесе українцям новий Трудовий кодекс

Фото із соцмережі

Щоб отримати довгоочікуваний безвізовий режим з Європою, Україна має виконати ще низку вимог.

Одна з них – заборона у країні трудової дискримінації, а отже – перегляд Трудового кодексу, прийнятого ще за часів УРСР. Законопроект уже підтримали в першому читанні, і наразі вносять у його текст остаточні правки.

Меншини опинилися за бортом

За новий проект Трудового кодексу України ще на початку листопада 2015 року нардепи проголосували в першому читанні. Серед основних змін, які пропонує документ, – захист працівників від дискримінації за ознаками статі, раси, політичних переконань тощо. Зокрема, людину не можна буде звільнити через те, що вона має інакший колір шкіри або сповідує іншу віру, жінкам і молоді забезпечуються додаткові права, а дитячу працю  заборонено. А от норму про недискримінацію сексменшин, на чому наполягала Європа, парламентарії так і не підтримали. За поправку проголосували всього 117 депутатів з необхідних 226.
Зараз законопроект допрацьовують. Коли його передадуть на голосування, достеменно невідомо. В інтерв’ю газеті «Вести» міністр соціальної політики України Павло Розенко розповів, що, імовірно, це станеться у квітні. Усі зміни до Трудового кодексу, які було прописано і проголосовано в першій редакції закону, швидше за все, залишаться. Не обійдеться і без нововведень, часом досить неоднозначних. Зокрема, наразі йдеться про запровадження для працівників сієсти у спекотні години, скорочення випробувального терміну та заборону звільняти як матерів, так і батьків-одинаків.

Права і обов’язки в письмовій формі
У разі остаточного затвердження нового Трудового кодексу основні його зміни торкнуться насамперед відносин між роботодавцем і працівником. І більшість нововведень є вигідними саме для найманих робітників. Так, мінімальну тривалість відпустки, наприклад, пропонують збільшити з 24 до 28 днів, як це є в Європі, а в разі залучення людини до понаднормової роботи оплачувати її підприємство має не за подвійним, як зараз, а потрійним тарифом. Підвищується розмір вихідної допомоги працівнику в разі скорочення. Точна сума залежатиме від стажу роботи: до п’яти років – у розмірі середньомісячної заробітної плати, до 10 років – двомісячної середньої заробітної плати, понад 10 років – тримісячної середньої заробітної плати.

Проект Трудового кодексу зобов’язує роботодавців укладати письмові трудові договори з усіма працівниками. У результаті люди будуть більш інформованіими щодо своїх прав і обов’язків, а також прав і обов’язків роботодавця стосовно них. Без згоди працівника роботодавець уже не зможе змінювати умови трудового договору, вимагати працювати понаднормово або виконувати завдання, які не входять у прямі обов’язки людини. Планується також, що таким чином можна побороти в Україні зарплати «у конвертах». На укладання з усіма працівниками письмових трудових договорів всі роботодавці матимуть один рік з моменту набуття чинності закону.

Встановлює новий Трудовий кодекс і нові види режиму робочого часу: поділ робочого дня на частини, самостійне планування працівниками свого робочого часу, гнучкий графік роботи тощо. При цьому роботодавці більше не мають контролювати цей процес. Таким чином закріплюється можливість працювати вдома. Автори проекту вважають це перспективним, адже співробітники зможуть економити на проїзді, а керівництво – на ресурсах для обладнання робочого місця. При цьому за працівниками зберігаються гарантії нарівні з тими, хто працює в офісі. До того ж, роботодавець має компенсувати знос обладнання або інструментів, які належать працівнику, а також інші витрати (плата за електроенергію, водопостачання тощо).

Вводиться також поняття «чергування працівників» – обов’язок перебувати на робочому місці для вирішення питань, не пов’язаних з трудовими обов’язками. Його можуть призначати для співробітника не частіше ніж один раз на місяць і не довше звичайного робочого дня. Після цього повинні надати дні відпочинку або оплатити понаднормову роботу. Згідно з документом, до чергувань заборонено залучати вагітних і неповнолітніх.

За працівниками дозволять»шпигувати»
Водночас, автори законопроекту прописали й низку пунктів, які захищають права роботодавців. Зокрема, останні отримали можливість збирати інформацію про попередню роботу працівників, приймаючи їх на роботу. Для цього роботодавцю необхідно отримати письмовий дозвіл працівника на збирання такої інформації. Однак відмова в наданні письмового дозволу не може вважатися підставою для відмови у прийомі на роботу.
З’являється в роботодавців ще одна підстава для звільнення своїх співробітників – розголошення ними державної, комерційної таємниці або будь-якої іншої інформації з обмеженим доступом. Зараз позбутися робочого місця можна тільки через пияцтво, прогули або крадіжку.
Ще одне нововведення, яке викликало неабиякий резонанс, – право роботодавців контролювати виконання працівниками трудових обов’язків з використанням технічних засобів: відео- та аудіоспостереження, засобів GPS відстеження. Однак працівники мають заздалегідь попередити про це.
А от права профспілок, навпаки, обмежили. Їхню думку враховуватимуть тільки при скороченні співробітників, звільненні через проблеми зі здоров’ям і недостатню кваліфікацію. В інших випадках згода профспілки не обов’язкова. Наприклад, ці організації вже не зможуть захистити працівника при звільненні через невиконання або недобросовісну роботу, невідповідність займаній посаді і пропуску роботи через тимчасову непрацездатність. Також профспілки не матимуть права контролювати виконання обов’язків роботодавцем перед працівником. Рішення організації не впливатиме на розпорядження керівництва, наприклад, при залученні співробітників до понаднормових робіт.

Більше відпочивати і менше хворіти
Зараз у Мінсоцполітики засідає робоча група, яка розглядає поправки і пропозиції до проекту Трудового кодексу. Зокрема, експерти пропонують дозволити українцям робити перерву на спеку – так звану сієсту. Це поняття добре відоме мешканцям Південної Європи, зокрема, Греції, Італії, Чорногорії. Із другої і до четвертої – п’ятої дня у цих країнах закривають усі офіси, кафе і навіть магазини, а люди відпочивають. Проте, якщо така норма запрацює в Україні, починати працювати влітку доведеться о шостій, а то й о п’ятій ранку, адже восьмигодинний робочий день поки що ніхто не скасовував.

А от із приємного для працівників – скорочення випробувального терміну. Замість трьох місяців роботодавців планують обмежити місячною перевіркою нових працівників. До речі, якщо людині не виплачують зарплату в повному обсязі або вчасно, їй законодавчо дозволяється відмовитися від виконання своїх обов’язків.
Окрема тема для дискусії – права матерів і батьків-одинаків. Згідно з текстом законопроекту, проголосованому в першому читанні, таких працівників дозволяється звільняти у зв’язку з невиконанням трудових обов’язків, через прогули, появу на роботі в нетверезому стані тощо. При цьому діючий КЗпрП забороняє звільнення вагітних і жінок, які мають дітей у віці до трьох (шести) років, одиноких матерів з дітьми у віці до 14 років або дитиною-інвалідом. Виняток становлять випадки повної ліквідації підприємства. Зараз питання з батьками-одинаками знову відкрите. Не виключено, що роботодавцям таки заборонять звільняти таких працівників.
Неприємною новиною може стати скорочення терміну перебування на лікарняному. Якщо зараз «хворіти» дозволяється чотири місяці, то в Мінсоцполітики розмірковують над тим, щоб скоротити цей термін до двох місяців. А от безпричинно не брати працівників на роботу відтепер стане складніше. Однією з поправок до КЗпрП може стати зобов’язання всіх роботодавців письмово обґрунтовувати свою відмову у прийомі на службу. Причому цей документ можна буде навіть використати в суді.

Ірина Гудзь, кореспондент