Врятовані серця

10.01.2017 11:00 Суспільство
Фото: save-heart.com.ua Фото: save-heart.com.ua
Замість вишуканих суконь на випуск­ний – джинси. Замість подарунків на день народження – врятоване життя. Одні діти Харківщини відмовляються від дорогих покупок, щоб лікарі мали змогу подарувати нові серця іншим дітям.

Чарівники в білих халатах

Фіона, Капелюшник, Піратка, Смурфик та зображення багатьох інших казкових персонажів прикрашають стіни Харківського центру кардіохірургії (відділення кардіохірургії та невідкладної кардіології Інституту загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева НАМН України). Та це не просто казкові герої – це портрети перевтілених лікарів, які оживляють серця малечі. Вже понад рік, як цей медичний заклад перетворився на «Відділення гострої серцевої магії і невідкладного чарівництва».

До золотих рук медичних чарівників потрапляють дітлахи різного віку. Є немовлята, яких до Центру привозять відразу з пологового будинку. Саме таким пацієнтом був Максимчик, який разом з братиком народився у Краматорську в кінці 2016 року. Мама не встигла його навіть на руках потримати. Малюка відразу доправили до Харкова, у нього була транспозиція магістральних судин. Це критичний вроджений порок серця, при якому аорта і легенева артерія помінялися місцями. Тобто у хлопчика було два замкнутих кола кровообігу, коли збагачена киснем кров знову потрапляє в легені, а не до органів і тканин, а кров у великому колі кровообігу не має шансів отримати необхідний для життєдіяльності кисень. Без операції такі діти не вижи­вають. Список усього необхідного для операції на серці налічував 78 позицій. Це оксигенатор, гемоконцентратори, дренажі, катетери, фільтри, міні-спайки, нитки, рукавички, білизна, лікарські препарати та ще багато чого. У лікарні нічого для дитячої кардіохірургії немає, і купити можна тільки в тому разі, якщо є гроші на рахунку Фонду розвитку кардіології та кардіохірургії, який кілька років тому було створено при Центрі.

Кардіохірургічна команда вклала в Максима свої знання, вміння, кілотонни прочитаної літератури, вихідні, проведені на роботі, стрес, безсонні ночі і найголовніше – бажання врятувати життя маленькому пацієнтові. Хлопчику зробили дві операції на серці.

– Максим півтора місяця у нас пролежав, спочатку йому зробили проміжний етап операції малоінвазивним способом, а нещодавно перешили йому аорту, легеневу артерію поставили так, як потрібно. Операція закінчилася благополучно – Максим буде рости і розвиватися, як звичайна здорова людина. У цій сім’ї грошей не було зовсім. З ним тут бабуся лежала, перед Новим роком їх виписали. Врятувати малюкові життя вдалося завдяки допомозі багатьох небайдужих людей, серед яких багато дітей, – розповідає директор Фонду розвитку кардіології та кардіохірургії Кіра Джафарова.

Діти – дітям

Вже понад чотири роки активну участь у порятунку дитячих сердець беруть діти, які готові відмовитися від свят і подарунків, бо на кону життя маленької людини. Колись випускників авторської школи Бойка надихнув приклад їх сербських однолітків, які відмовилися від випускного балу, а заощаджені гроші віддали на лікування дітей. Директор школи започаткував таку традицію і у своєму закладі. Спочатку батьки школярів ставилися до акції з настороженістю, але зараз це вже стало доброю традицією. Наразі до благодійності долучаються не тільки учні випускних класів. Діти приходять до кардіоцентру, бачать через скляний купол операцію на серці, бачать, що грань між життям і смертю дуже тонка. Це сильно впливає на переосмислення життєвих цінностей.

– Підключаються навіть першокласники. Нещодавно мені телефонувала мама такої дівчинки. Говорила, що її донька думала, кому допомогти – цент­ру кардіохірургії чи дитячому будинку. І замість подарунків на свій день народження попросила гроші, які й віддала кардіологічному центру, – розповідає Кіра Джафарова. – Багато діток кажуть: «Нам не потрібно іграшок, перерахуйте гроші у Фонд».

І особисто мене це дуже вражає. Я з кожним з таких дітей зустрічаюся і вручаю їм листівки подяки. Спеціально їх друкувала, як листи подяки спонсорам, але виходить, що зараз їх в основному дітям роздаю. Діти їх приймають з великою гордістю.

За приблизними підрахунками, допомога дітей та їх батьків у 2016 році склала півмільйона гривень. Половину цієї суми пожертвували два тата-бізнесмени. Є ще один тато, який замість подарунків на свій день народ­ження зібрав і перерахував для Фонду розвитку кардіології та кардіо­хірургії близько 50 тис. грн.

Його особистий вклад – 25 тис. грн, також він відмовився від квітів і подарунків, замість цього його близькі й друзі зібрали гроші для дітей, які страждають вродженими вадами і потребують операції на серці.

– Перед тим, як віддати гроші у Фонд, тато обговорював цей момент зі своїми синами (7 і 13 років). Він запитував: «Як ви думаєте, що краще – купити 100 маленьких наборів конструктора чи врятувати життя?» Відповідь у дітей була одна: «Звичайно, врятувати життя!», – згадує Кіра Джафарова. – Зав­дяки цим грошам було куплено електрод для кардіостимулятора, який коштував 16 тис. грн, маленькому пацієнтові Мишкові (3 роки 10 місяців) було зроблено операцію. Потім тато-благодійник разом із синами приходив до лікарні знайомитися з Михайликом, мама хлопчика дуже дякувала їм.

Допомагають рятувати маленькі українські серця й небайдужі люди з Ірландії, США, Нідерландів та інших країн світу. Не залишаються осторонь біди українські айтішніки, вони часто закривають проблемні позиції.

Нерідко фінансову руку допомоги протягують самі ж лікарі. До Харкова часто приїжджають волонтерські місії на чолі з провідними кардіохірургами світу (США, Велика Британія, Німеччина, Сербія). Вони навчають наших лікарів, консультують у проведенні операцій. Після завершення однієї з таких місій американська медсестра Касандра, яка двічі з командою Білла Новіка приїжджала до Харківського центру кардіо­хірургії, передала медзакладу 2000 доларів. Ці гроші подарували їй із чоловіком на весілля, Центр придбав на них витратні матеріали, необхідні для проведення операцій дітям.

Надія на реформу

За рік у Харківському центрі кардіохірургії отримують шанс на здорове життя близько 200 дітей із вродженими вадами серця. Це єдине місце на Харківщині, де проводять операції на серці дітям. А з початком воєнних дій на Донбасі тут оперують ще й малечу з Луганської та Донецької областей. Допомагають у Центрі й дорослим – 1200 втручань на серці щороку.

Ані копійки грошей з міського чи обласного бюджету державний заклад не отримує, фінансується Академією наук.

– Академія наук виділяє гроші на зарплати, комунальні послуги, закупівлю препаратів зі списку А (наркотичні). Дорослі оплачують операції самі. А от вартість дитячих операцій ми намагаємося мінімізувати за рахунок Фонду розвитку кардіології та кардіохірургії, – розповідає директор Фонду. – Якби не Фонд, то все фінансове навантаження лягало б на плечі батьків. Покриваємо близько 85 % витрат на операцію та лікування, в окремих випадках – повністю. Неважливо, звідки дитина, скільки заробляють її батьки – дитяча медицина повинна бути безкоштовною, усі витрати повинна покривати держава.

При нескладній ваді серця вартість операції складає 25–30 тис. грн. Завдяки допомозі благодійників батьки сплачують за операцію лише 3–4 тис. грн. Фонд розвитку кардіології та кардіохірургії співпрацює з міжнародними організаціями та фондами, залучає позабюджетні кошти, пише заявки на гранти. Бувають такі випадки, коли в ролі благодійників виступають самі ж лікарі. І це при тому, що зарплати в них залишають бажати багато кращого. До останнього підвищення ставка кардіохірурга складала 2400 грн. Тоді як їх західні колеги отримують у сотні разів більше. Наприклад, у США річний дохід провідного кардіохірурга складає близько мільйона доларів. А в Ірані, який 30 років був під санкціями, лікарі отримують від 6 тис. дол. на місяць.

Через таку ситуацію у вітчизняній медицині кваліфіковані лікарі їдуть за кордон. За останній час відділення кардіохірургії покинуло кілька лікарів: два з них переїхали до США, один зараз проходить стажування в Німеччині. У Центрі кажуть, що дуже розраховують на реформу, бо в такому вигляді, як зараз, у української медицини немає майбутнього.

– Сподіваємося на децентралізацію і автономію. Лікувальні установи мають самостійно вирішувати, куди їм потрібно витрачати гроші і що їм у першу чергу необхідно. Гроші повинні йти за пацієнтом, а не фінансувати ліжко-місця, – переконана Кіра Джафарова.

Юлія Шматченко

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта