Як Харківщина економить на тендерах
Із 1 квітня центральні органи влади та підприємства-монополісти перейшли на електронні закупівлі товарів та послуг вартістю від 200 тис. грн, і робіт – від 1,5 млн грн. Для усіх інших замовників перехід на електронні закупівлі обов’язковий з 1 серпня 2016 року.
Ласий шматок
Сфера державних закупівель в Україні завжди була найбільшим осередком корупції. Дуже часто тендери були закритими від вільного ринку, там не було конкуренції (умови прописувалися під конкретного виробника), тому вигравали переважно «свої» постачальники, товар закуповувався за завищеними цінами, а «маржу» ділили замовник та виконавець. Так було як у великих мільйонних торгах на державному рівні, так і у дрібних торгах в невеликих містах і селах. От, наприклад, на Харківщині для одної зі шкіл у 2015 році закупили продукти харчування для дітей за цінами, що значно перевищували середньоринкові. За цукор, крупи та молочні продукти переплатили понад 700 тисяч бюджетних гривень. Найбільше «наварили» на сирах – понад 200 тис. грн. Ті випадки, які потрапляють до уваги правоохоронців, відповідно караються – прокуратура порушує кримінальні провадження за фактом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України).
За найскромнішими підрахунками, щорічно через державні тендери обертається 250 млрд грн. Через неефективність і корупційність сфери держзакупівель бізнес не міг заробляти на цьому найбільшому в країні покупцеві – державі, замовники страждали через надмірну зарегульованість (у країні налічувалося 25 тис. тендерних комітетів), а громадяни (як платники податків) втрачали до 50 млрд грн на рік.
Зробити сферу держзакупівель відкритою і прозорою покликана система електронних закупівель. В Україні таку систему розробили та представили у лютому 2015 року. Проект Prozorro розроблявся за пожертви і кошти приватного бізнесу, а саме майданчиків-учасників. Спочатку система належала міжнародній організації Transparency International, а згодом права на неї були передані Мінекономрозвитку. Почали із запровадження системи на «допорогових» торгах (там, де сума замовлення становить до 200 тис. грн для товарів або послуг і до 1,5 млн грн для робіт), що не підпадають під дію Закону України «Про здійснення державних закупівель». За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», одними з перших провели електронні закупівлі Мін’юст, Міноборони, Державне управління справами і НАЕК «Енергоатом». На завершення 2015 року в системі взяли участь понад 2,2 тис. держкомпаній, які провели понад 37 тис. тендерів, зекономивши понад півмільярда гривень.
Свій філіал
Харківська область приєдналася до системи електронних закупівель у пілотному режимі в листопаді 2015 року. А підписання нашим регіоном меморандуму про співпрацю з посольством США дало можливість залучити до процесу міжнародних партнерів та експертів, які вже мали досвід впровадження системи. З того часу на території області було проведено (за даними порталу ProZorro) 1695 тендерів, планова сума яких склала 511,22 млн грн, а економія – 35,62 млн. За перший квартал 2016 року Харківська область заощадила близько 15 % бюджетних коштів, або майже 12 млн грн. Є окремі приклади закупівель, коли різні організації соціальної сфери або сфери охорони здоров’я економили при проведенні тендерів від 10 до 30 %.
– Система ProZorro – це той проект, який не тільки впроваджується в Україні, а й завойовує лідируючі позиції на міжнародній арені. Він дозволить нашим підприємствам, приєднавшись до проектів СОТ, брати участь у міжнародних тендерах, – говорить перший заступник голови ХОДА Юлія Світлична.
За її словами, в Харківській області налічується близько тисячі замовників, а тільки за останній місяць до системи приєдналися понад 250 учасників.
– Це не межа. Ми будемо вести активну роботу з районами для того, щоб збільшити цю кількість і тим самим економити бюджетні кошти. Щоб підприємства добре розвивалися і могли зекономлений фінансовий ресурс спрямувати, наприклад, на інноваційний розвиток, – пояснила Юлія Світлична.
Днями у Харкові презентували новий майданчик для електронних торгів «Держзакупівлі. Онлайн Схід», який є частиною системи Prozorro. Він працюватиме для Харківської, Полтавської, Сумської та підконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей. Із 31 травня в районах Харківщини почали проводити навчальні семінари, на яких розкажуть про всі нюанси роботи системи. До їх проведення залучили міжнародних експертів, фахівців профільного напряму ХОДА та представників електронного майданчика. Ця робота дозволить місцевим чиновникам та керівникам підприємств підготуватися до повного переведення в електронний формат всіх закупівель у районах і містах області з 1 серпня 2016 року, коли відповідно до Закону України «Про державні закупівлі» електронні торги стануть обов’язковими для всіх замовників.
Почали з паперу
Найбільше серед замовників на електронних торгах – закладів освіти та охорони здоров’я. Одною з перших на Харківщині почала користуватися електронними закупівлями Чугуївська центральна районна лікарня ім. М. І. Кононенка. Вона на сьогодні є лідером серед замовників області за кількістю проведених торгів: 105 тендерів на планову суму 1,46 млн грн, економія – 61,96 тис. грн. А починалося все, як водиться, з набитих гуль.
– Почали закупівлі з простого, з паперу – й одразу обпеклися. Бо тендер виграла фірма з Києва, а доставка була самовивозом. Ми це владнали, постачальник прислав нам товар поштою, і тепер ми більш уважні, – розповідає головний лікар В’ячеслав Грушка.
Наразі лікарня має завершених торгів на 788 тис.грн, за ними підписані договори і вже відбуваються поставки. Це і продукти харчування для пацієнтів (крупи, цукор, м’ясо, риба, напої, медичне обладнання й фармпродукція, сільськогосподарська, фермерська продукція, хімічна продукція, офісна й комп’ютерна, радіо-телевізійна й комунікаційна техніка, та інше. Завдяки електронним торгам удається купити товари, набагато дешевші за ринкову ціну, за деякими позиціями – до 30 %.
– З найяскравіших прикладів – виставили замовлення на поставки рису для лікарні на три місяці, зекономили 9 тис. грн від початкової ціни. Лампи нещодавно купили: 3200 грн виставляли на торги, купили на 900 грн дешевше, – каже В’ячеслав Грушка.
Зекономлені кошти лікарня може спрямувати на ці ж статті витрат: закупити більше продуктів і ліків, урізноманітнити раціон харчування пацієнтів.
З проблем – у цій системі важко закупити метрологічні послуги, адже їх здійснює поки що тільки єдине державне підприємство – «Харківстандартметрологія». А для того, щоб торги відбулися, має бути не менше двох пропозицій. Деякі замовлення (як, наприклад, порошки, соняшникова олія) так і не привернули увагу постачальників. Буває, що за укладеним договором привозять товар, який не підходить лікарні, і тоді вона повертає його. Однак останнім часом таких випадків все менше і менше.
– Ми вже трохи підучилися працювати в системі: прописувати, який саме товар нам потрібний, якої якості, у який строк, умови доставки. Приміром, якщо потрібен дезінфікуючий препарат, то виставляємо частку діючої речовини, адже аналогів багато, а нам потрібен той, який краще дезінфікує за такої самої ціни, – розповідає головний лікар.
Та при всіх дрібних проблемах, позитивного у електронних торгах набагато більше.
– Звісно, зросло навантаження на бухгалтерію, я вимушений тримати одну людину окремо для електронних закупівель. Раніше, щоб закупити щось, я примушував бухгалтерію шукати мінімум три-чотири пропозиції, проводився внутрішній тендер, у якому я був вимушений брати участь, адже це бюджетні кошти. Для мене як для хірурга це була велика проблема. А тепер я не проводжу ці внутрішні тендери, і маю змогу займатись професійною діяльністю, – говорить В’ячеслав Грушка.
Як це працює
Для того щоб скористатися системою ProZorro, підприємства та державні установи мають зареєструватися на одному з восьми електронних торговельних майданчиків: PublicBid,ПриватМаркет,Zakupki, Держзакупівлі.онлайн,Е-tender,SmartTender, Prom.ua абоNewtend.
Закупівлі відбуваються у формі аукціону. Замовник дає оголошення і зазначає термін, протягом якого потенційні виконавці можуть ставити запитання щодо деталей та специфіки поставленого замовлення. Після того, як термін спливає, виконавці ставлять свою ціну, яку ніхто не бачить. Потім відбуваються три раунди зниження ціни між виконавцями. Торги будуть виграні тим, хто запропонує найнижчу ціну. Після перемоги буде відкрито назви виконавців. Існує також «переговорна процедура», яка може бути використана у разі надпорогових замовлень або коли замовник не може визначити потрібні характеристики продукту чи послугу.
Щодо постачальників, тут діє принцип «посткваліфікації». Брати участь в аукціоні можуть всі зареєстровані з будь-якої існуючої платформи, а кваліфікацію на відповідність вимогам проходитиме лише переможець. Недобросовісні постачальники вноситимуться у «чорний список». Їм заборонять участь у торгах на три роки, а назва компанії з’явиться на сайті АМКУ у відповідному розділі. Подати скаргу можуть три категорії учасників: самі замовники, ті, хто бере участь в аукціоні (для них це коштує від 17 до 17 тис. грн залежно від бюджету і типу тендера), та члени громадянського суспільства, активісти, журналісти, депутати.
Тамара Кіч, кореспондент