Як харків'янок розводять на гроші. Методи шахраїв
Фрази на кшталт «Поворожу на долю» чи «Позолоти ручку» можна почути ледь не на кожному базарі чи вокзалі. Чому люди й досі попадають на гачок ошуканців?
Харків’янка Ольга стала жертвою шахраїв у 2004 році. Тоді до неї, 17-річної дівчини, на вулиці підійшла незнайома жінка слов’янської зовнішності та хитрістю змусила віддати всі гроші та коштовності.
– Це було біля мого дому, на дитячому майданчику. Жінка запитала, котра година. У мене ні годинника, ні телефона із собою не було. Я їй відповіла, що не знаю. Тоді вона почала дуже швидко говорити. Начебто намагалася розповісти про моє життя, але нічого конкретного не казала. Лише загальні фрази, – пригадує Ольга. – Мені стало якось ніяково, і я відійшла від цієї жінки, сходила у своїх справах, а коли поверталася додому, то вона стояла на тому самому місці. Біля неї була ще якась жінка. Вони розмовляли, а потім стали на мене якось дивно дивитися, і я підійшла до них.
Дівчина згадує, що шахрайка сказала їй щось дуже особисте, і це зачепило Ольгу. Жінка пообіцяла допомогти й розв’язати всі проблеми. Для цього треба було вдома покатати по ліжку куряче яйце, а потім освятити особисті речі грошима й золотом. Дівчина повірила й пішла додому. Разом із нею пішла і друга жінка. Вона видавала себе за таку ж зневірену, яка потребувала допомоги чаклунки. Ольга зібрала всі коштовності та гроші, що були вдома, і спустилася вниз до шахрайки. Жінка забрала пакет із зібраним, а дівчині та другій «нещасній» наказала йти купувати хустинки, сірники та курячі яйця.
– Я неохоче віддала їй гроші, і ми пішли в магазин. При цьому я постійно озиралася на цю «чаклунку». Вона весь час сиділа на лавці, нікуди не тікала, – згадує Ольга. – Коли ми повернулися, жінка взяла яйце, покатала ним мені по животу й розбила його. А в яйці був кривавий згусток. Це вже потім я зрозуміла, що вона підмінила яйця. А тоді вона переконувала, що я маю проблеми зі здоров’ям.
Щоб відвернути всі біди, треба було пройтися вулицею і на кожному перехресті класти яйце й палити коробку сірників. Усього таку процедуру потрібно було провести п’ять разів. Ольга пішла в один бік, друга жінка – в інший, а сама шахрайка залишилася сидіти на лавці. Для більшої переконливості обманниця дала дівчині свій номер телефону та адресу.
– Коли я повернулася, то вже ні жінок, ні моїх грошей там не було. Мабуть, вони працювали у парі, – припускає Ольга. – Я зателефонувала за номером, який мені залишили. Ніхто не відповів. Адреса також виявилася «лівою». Я звернулася у міліцію. Там склали фоторобот, але шахрайок не знайшли.
Та чи не найулюбленіший прийом у шахраїв – ворожіння по руці. На цей гачок ледь не попалася тоді ще студентка-першокурсниця Тетяна. Як згадує дівчина, до неї на базарі підійшла стара циганка, попросила 10 грн в обмін на ворожіння.
– Я тоді розгубилася. До цього мені ніколи не ворожили, крім того підкупив той факт, що в циганки на шиї висів православний хрест, – розповідає дівчина.
Стара називала дівчині найпопулярніші жіночі імена й казала, що це подружки Тетяни, які бажають їй зла. Щоправда, дівчат із такими іменами в подругах студентка не мала. Потім циганка пообіцяла, що Тетяна проживе до 82 років і народить двох дітей. Почувши це, дівчина висмикнула руку та втекла.
Ірина Гудзь, матеріал з газети "Слобідський край" № 35 від 22.03.2014