Як на харківському базарі сто років тому орудували баришники

"СК" продовжує гортати сторінки старих видань. Тут ми знаходимо купу різноманітних цікавинок.

1909, 105 років тому. У деяких селах, що розташовані поблизу Харкова, є такі продавці сіна – баришники, які часто тим чи іншим способом обдурюють покупців.

Днями трапилася така пригода, що може служити наочною характеристикою баришників. На Кінний базар для покупки сіна приїхала жителька слободи Основа Олена Полушкіна, жінка небагата. Невідомий чоловік запропонував їй купити в нього відносно недорого віз сіна. Зійшлися в ціні, зважили разом з підводою на міських вагах, вийшов 41 пуд. Полушкіна дала задаток  5 рублів, після чого продавець сказав, що йому треба ще кудись зайти, і послав з підводою свого хлопчика. Дорогою жіночка примітила, що хлопчик, який йшов позаду підводи, щось там ріже ножем. Тоді вона сказала йому йти спереду воза і звернула увагу, що з підводи сиплеться пісок. Уже в себе у дворі, коли почали складати сіно, Полушкіна на підводі побачила величезні мішки з піском, які поклали в сіно, щоб надати йому більшої ваги. У підводі були спеціальні отвори, через які міг би пісок сипатися. Тепер стало зрозумілим, навіщо хлопчик йшов позаду воза – в його обов’язки входило розрізати мішки ножем, щоб пісок по дорозі висипався, і мішки при складанні сіна були вже порожніми.

Побачивши, що хитрий задум викрито і обманути покупця не вдалося, хлопчик розплакався і побіг з двору, залишивши і підводу, і волів. Полушкіна теж не стояла на місці, покликала урядника і заявила про все, що трапилося. Поліція з’ясувала, що підвода і воли належать мешканцю села Велика Данилівка Петру Котляру. Останній при дізнанні заявив, що він возив і продавав на базарі не своє сіно, а селянина Коновалова, який для цього спеціально його і найняв.

Олег Аврамцев, матеріал з газети "Слобідський край" № 47 від 19.04.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ