Як правильно нараховуються аліменти. Коментар експерта

Як це правильно зробити, нам пояснила в. о. начальника відділу з вирішення спорів в економічній та соціальній сферах управління судової роботи Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації Тетяна Безрук. 

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання виконавчого документа, зокрема, виконавчого напису нотаріуса чи виконавчого листа щодо стягнення аліментів, покладається на державну виконавчу службу (ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Виконавчий документ для примусового стягнення аліментів необхідно подати до ДВС за місцем проживання (перебування, роботи) платника аліментів або за місцем знаходження його майна.

За заявою стягувача державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Рішення про стягнення періодичних платежів, у тому числі у справах про стягнення аліментів, можуть бути пред’явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджено платежі.

У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (ідентифікаційний номер, рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місце знаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Як вираховується сума?

Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості з аліментів і повідомити про нього стягувача і боржника.

Розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору – судом.

Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату на підприємствах, в установах, організаціях, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, установлених рішеннями судів. Стягнення аліментів провадиться із суми заробітку платника аліментів після утримання з нього обов’язкових податків. Перерахування їх стягувачу проводиться за рахунок боржника.

Після закінчення передбаченого законом строку для стягнення аліментів власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, який провадив стягнення, повертає виконавчий документ до відділу державної виконавчої служби з відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум аліментів. У разі, коли утримані суми аліментів не перераховані стягувачу, державний виконавець письмово повідомляє його про розмір заборгованості та роз’яснює йому права, установлені законом.

За наявності спору питання про розмір заборгованості з аліментів вирішується за заявою зацікавленої особи судом у порядку, встановленому законом.
Державний виконавець зобов’язаний контролювати правильне і своєчасне відрахування утриманих сум аліментів стягувачу.

Олександр Гречаний, матеріал з газети "Слобідський край" №150 від 17.12.2013