Як «відвоювати» свій шматок землі. Історія поневірянь харків'янки
Що робити, якщо владні структури порушують ваші права?
Рік відмов
Вікторія Колісник разом зі своєю родиною проживає в селі Михайлівка Лозівського району. Її родина (9 осіб) не має власної землі. Згідно з п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, сім’я має право отримати до 2 га землі для ведення особистого селянського господарства. Районною радою на сесії було прийнято рішення виділити цю землю в користування. З 2012 року жінка почала звертатися до Головного управління Держземагентства в Харківській області із заявою про те, щоб отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї ділянки під особисте селянське господарство.
Коли жінка надіслала заяву вперше, їй відмовили через те, що там не було обґрунтування, для чого саме її родина використовуватиме цю землю (для вирощування якихось культур, тому що не має власного паю), а також пояснення, що щось будувати чи надавати послуги зеленого туризму вона на цій ділянці не збирається.
Коли вже весь пакет документів було сформовано й подано правильно, через місяць знову відмовили. Так, 1 квітня жінка забрала відповідь, у якій було зазначено: «У зв’язку з тим, що порядковий номер наказу не був сформований за допомогою єдиного програмного забезпечення у термін, що не перевищує строків, встановлених ст. 118 Земельного кодексу України, Головне управління не може його роздрукувати та оформити у паперовому вигляді».
Переписка тривала рік. Жінка була навіть на особистому прийомі в начальника Головного управління Держземагентства у Харківській області. І він підтвердив, що всі документи в нормі, та запевнив, що слід чекати позитивної відповіді. Але з того часу минуло п’ять місяців.
Добиватися справедливості – в адмінсуд
На момент підготовки матеріалу у друк стало відомо, що Вікторії Колісник 6 травня нарешті таки дали дозвіл на розробку землеустрою.
Проте «СК» все ж таки звернувся до провідного спеціаліста відділу правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства Головного управління юстиції у Харківській області Дар’ї Лозової із запитанням, як діяти у схожій ситуації звичайному громадянину, щоб справа рушила з мертвої точки. Фахівець порадила в тому разі, коли своїм рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкт владних повноважень порушує права, свободи або інтереси громадян, звернутися до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (КАСУ).
– Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого віднесено цю справу Кодексом адміністративного судочинства України. Відмова від права на звернення до суду є недійсною, – пояснила Дар’я Лозова.
Що в заяві?
Згідно зі ст. 105 КАСУ, адміністративний позов подається до адмінсуду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем чи його представником, або позовна заява може бути надіслана до суду поштою. У заяві слід зазначити:
– найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
– ім’я позивача, поштову адресу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
– ім’я відповідача, посаду і місце служби, поштову адресу, контактні дані, якщо такі відомі;
– зміст позовних вимог і викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
– у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі в забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків; перелік документів, що додаються.
До того ж, позивач повинен надати докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а в разі неможливості – зазначити докази, які не може самостійно надати.
До позовної заяви необхідно додати її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, а також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позовна заява повинна бути підписана позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Одночасно з позовною заявою подається довіреність, що підтверджує повноваження представника.
Після одержання позовної заяви, якщо відсутні підстави для її повернення, залишення без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі, суддя протягом трьох днів відкриває таке провадження.
Уляна Лисиця, матеріал з газети "Слобідський край" № 58 від 15.05.2014