З малою дитиною до Таїланду. Історія сміливої харківської родини (ФОТО)

З малою дитиною до Таїланду. Історія сміливої харківської родини (ФОТО)

фото надане героями публікації

Надмірна обізнаність викликає в деяких мам зайві страхи, вони починають боятися брудних калюж і пісочниць, уникають контактів зі сторонніми дітьми, які, боронь Боже, кашляють або шмигають носом.

Що вже казати про закордонні подорожі: адже за морем мікроби чужі й незнайомі, отже – неодмінно хвороби. Усе це – нісенітниці, скаже вам харків’янка Юлія Солодовник, яка зважилася на далеку мандрівку до Таїланду, коли її донечці Іванці було лише сім місяців.

Узагалі, дівчинка вела активне життя з перших місяців. Батьки не ховали дитину від мікробів удома, а ходили з нею в гості та магазинами, їздили в громадському транспорті, мандрували Україною на автівці. У свій перший піший похід у Карпати дівчинка сходила, коли їй було п’ять місяців. Та все ж Таїланд – країна далека, тим більше, Юлія та її чоловік Микита відправилися туди на невизначений час, просто пожити. Наразі Іванка з батьками перебуває в екзотичній країні вже півроку.

Читайте також: БЕЗСТРАШНІ ХАРКІВСЬКІ БАТЬКИ МАНДРУЮТЬ З МАЛЮКАМИ ПО ГОРАХ ТА РІКАХ (ФОТО)

– У теплі краї ми вирушали вперше, тому важко було передбачити всі складнощі подорожі та адаптації, – розповідає Юлія. – Я почитала на форумах, що пишуть мами-мандрівниці, і дійшла висновків, що нічого особливо складного в цьому немає. З немовлятами набагато простіше, ніж з дітьми після року, для малюка головне, щоб мама була поруч.



Важким, за словами Юлі, був лише переліт: коли змінюється тиск, закладає вуха, і дітки лякаються, але це досить швидко минає. Для того щоб адаптуватися до зміни часових поясів, усій родині знадобилося лише кілька днів. Щоправда, без акліматизації не обійшлося. Приблизно через місяць після прильоту до Таїланду вся родина перехворіла: шлунковий розлад, невисока температура протягом кількох днів. Але мандрівники не злякалися: за свідченням їхніх «бувалих» друзів, в Азії хворіють саме ті, хто приїхав надовго. Утім, Юля наголошує, що, подорожуючи за кордоном, обов’язково потрібно мати медичну страховку як для дітей, так і для дорослих.

На чужині родина намагається вести таке ж активне життя, як і вдома. Наприклад, Іванка з батьками вже встигла поплавати річкою на місцевих човнах – каяках. Родина намагається ставитися максимально дбайливо до природи. Саме тому Юля відмовилися від підгузків, які шкодять екології. Проте, у теплому кліматі Таїланду це не проблема: більшу частину дня Іванка проводить голяка та босоніж.

– Це добра профілактика плоскостопості та масаж стопи, де багато точок, що відповідають за внутрішні органи. Контролюю тільки, щоб не наступила на скло й ніжки не обпекла, бо асфальт тут удень дуже розпечений, – розповідає Юля. – Чим менше одягу, тим корисніше. Адже шкіра – найбільший орган людини, і дуже багато інформації про світ надходить саме від тактильних відчуттів.

У чому секрет сміливості молодої мами? Вона просто намагається не думати про погане.
– Я готувалася до вагітності та материнства, і на момент появи Іванки на світ у мене було абсолютно чітке уявлення, як я буду її ростити, – пояснює Юлія. – Я носила її і уявляла, як вона впишеться в нашу сім’ю і в наш спосіб життя, не сумніваючись, що в нас народиться саме така дитина – відкрита для людей і світу.

А мамам, які відмовляються від активного життя, хвилюючись, що це зашкодить дитині, Юля рекомендує прислухатися до власної інтуїції, а не до лікарів або родичів, які полюбляють залякувати молодих батьків.

Тетяна Огородня, матеріал з газети "Слобідський край" №45-46 від 18.04.2015

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ