Чого варта робота за кордоном та чи слід їхати на заробітки харків'янам. Думки експертів

Існує думка, що після вступу України до ЄС економіка Харківщини різко впаде, людям ніде буде працювати і роботу доведеться шукати за кордоном. Чи так це насправді? – розберемося разом із експертами.

Дванадцять годин роботи на крижаному повітрі з морозами до мінус 30, шість днів на тиждень, і життя у вагончику посеред безкрайньої тундри. 

Свою працю стропальника на базі «СибНефтеГазСтрой» у Новому Уренгої виходець із Балаклії Артем називає «тяжкою та небезпечною». Утім, економічний ефект від заробітчанства на Півночі Росії виправдав зусилля. За три місяці хлопець отримав дві тисячі доларів «чистими» грошима – зарплату, яку в рідному місті, та й де-інде в області з його освітою знайти досить важко.

Таких харків’ян, які поповнили ряди українських заробітчан у Росії, Польщі, Італії, Португалії, Туреччині та інших країнах, чимало. За даними Державної міграційної служби, у цьому році за кордон виїхали на заробітки майже 1,5 мільйона українців. До цього штовхає становище на ринку праці, яке склалося внаслідок економічної кризи. Приміром, цього року роботодавці в Харківській області виставили 3 тисячі вакансій.

А зареєстрованих безробітних, за даними обласного центру зайнятості, 31 тис. осіб.
– З одного боку, трудова міграція – це непогано, адже мігранти є потужними інвесторами, бо вони перераховують в Україну зароблені кошти – це майже 4,5–5 млрд грн, – коментує директор Харківського обласного центру зайнятості Володимир Міненко. – З іншого боку, коли держава витрачає гроші на навчання молодих фахівців, щоб вони здобули освіту за державний рахунок, а ті потім їдуть працювати за кордон, то це негативна ситуація.
Багато харків’ян вважають, що ситуація з роботою ще більше погіршиться після вступу України до ЄС: адже деякі з вітчизняних підприємств закриються, і люди втратять роботу. Утім, поширене уявлення, ніби після вступу до ЄС країни Центральної та Східної Європи переживали різке зростання безробіття, хибне, відзначають аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!».

Досвід сусідів був різний – невдалий у Литві й Латвії, та успішний у Польщі. Тому єдиним слушним рецептом економічної стабільності, вважають експерти, може бути диверсифікація економіки (коли національне господарство не орієнтоване на якусь одну чи кілька галузей, а має багато напрямів) і створення сприятливого бізнес-клімату, який би привабив інвесторів, а ті у свою чергу організували виробництво та створили робочі місця.

Що ж стосується Харківської області, то, на думку губернатора Ігоря Балути, вона є одним з найбільш привабливих регіонів для життя та ведення бізнесу та має унікальні позиції, щоб стати одним з ключових виробничих і сервісних центрів Східної Європи. Для потенційних інвесторів обласна влада обіцяє створювати комфортні умови, а підприємствам, які були орієнтовані на російський ринок, – допомагати шукати нових партнерів в інших країнах світу.

За даними облдержадміністрації, інтерес до Харківської області зріс як із боку давно працюючих міжнародних партнерів (як-от «Філіп Морріс Україна», «Нестле», «Шелл» та ін.), так і серед нових інвесторів.

Водночас кращих умов потребують представники малого і середнього бізнесу.
– На сьогодні не відбувається кардинальних змін в органах влади, реформ нема – будемо казати чесно. Інше, чого ми очікували, – що буде знижено тиск на бізнес, на жаль, цього нема. Більше того, він посилюється, – говорить президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак.

Підприємці кажуть, що готові платити податки, але якщо буде проста і зрозуміла система оподаткування. Вони вимагають побороти корупцію і скоротити кількість перевірок малого те середнього бізнесу. А для цього необхідні відповідні реформи.

Олександр Томін, матеріал з газети "Слобідський край" № 154 від 25.12.2014

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ