О. Середа про випадки дідовщини в армії та альтернативну службу на Харківщині

– Вас турбує Олена Кармаза із селища Високий. Мій син Сергій навчається в 10 класі і обов’язково хоче служити в армії. Ми багато чули про «дідівщину». Чи є таке явище зараз в армії? 

– Шановна Олено, так званої «дідівщини» вже практично не існує. Принаймні, за останні роки не пам’ятаю жодного випадку, щоб солдата демобілізували через травми, отримані внаслідок нестатутних відносин. Сьогодні разом зі строковиками служать контрактники, багато з яких у Збройних Силах не перший рік. До того ж, солдат строкової служби в армії перебуває всього рік. Півроку він звикає до армії, а півроку почувається, так би мовити, «старожилом». Порівнювати сучасну армію з радянським зразком у плані відносин військовослужбовців не можна. Сьогодні права солдата більш захищені. Дозволяється користуватися мобільними телефонами, існують прямі телефони довіри для військовослужбовців.

– Вас турбує Тетяна Володимирівна з Богодухівського району. У мене племінник – член однієї з релігійних конфесій, де не дозволяється брати в руки зброю. Чи може він піти на альтернативну службу?

– Безперечно, адже законом передбачено проходження альтернативної служби особам, які належать певним релігійним конфесіям. Після отримання повістки вашому сину потрібно написати заяву про те, що він бажає проходити альтернативну службу, а також зібрати необхідні документи. У кожному районі при райдержадміністрації працює комісія з альтернативної служби, яка розглядає справи і за наявності підстав дає дозволи. Як правило, така служба проходить на державних установах соціального захисту громадян (наприклад, у будинку престарілих), лікарнях. У середньому за один призов в області нараховується до десяти осіб, які виявили бажання проходити альтернативну службу.

Ігор Тесло, матеріал з газети "Слобідський край" №24 від 23.02.2013