Прощання з папером. Як на Харківщині запроваджується електронний уряд

Все – в онлайн
Перевести усі державні послуги в онлайн та зробити бюрократичні процедури максимально простими  й прозорими, без зайвих витрат часу та бюджетних коштів покликане електронне урядування. Це не тільки вимога часу, але й зобов’язання, яке прописує Угода про асоціацію України з ЄС.

За даними доповіді ООН щодо стану електронного врядування, світовими лідерами з прогресу у цій сфері є Південна Корея, Австралія, Сингапур, Франція, Нідерланди, Японія, США, Великобританія, Нова Зеландія та Фінляндія. Цікавим є досвід Швеції, що впровадила е-послуги та е-уряд практично в усі сфери суспільного життя. Українці ж значною мірою при впровадженні е-урядування орієнтувались на досвід країн Прибалтики, зокрема на Естонію. За інформацією аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», першим кроком до е-урядування в Естонії було введення спеціальної системи ідентифікації громадян – ID-картки, яка  функціонує як паспорт, містить електронний чіп з інформацією про власника. Крім того, до картки прив’язано електронний підпис. Юридичні підвалини для нормального функціонування е-урядування Естонія почала закладати у 1996 році, коли прийняла закон про захист анкетних даних, а у 2000 році було прийнято закон про публічну інформацію. Тож тепер естонцям не потрібно збирати довідки, підтвердження для отримання е-послуги. Переважно потрібно лише подати он-лайн заявку, а робот збере всю необхідну інформацію, яка потрібна. Громадяни  можуть в електронному режимі стежити за станом оподаткування, соціальними виплатами, контролювати персональні документи, отримувати дозволи та реєструвати транспортні засоби, а також голосувати на виборах через Інтернет.

Для того, аби е-урядування запрацювало і в Україні, прийнято чимало законів і запроваджено багато онлайн-сервісів на сайтах державних структур. Багато міст і містечок України вже відчули прогрес у сфері державних закупівель (волонтерський проект «Prozorro», який став офіційним держресурсом), е-петицій (що функціонують практично в усіх обласних і деяких районних центрах країни) та надання держпослуг онлайн (з числа схожих проектів відзначають волонтерський igov.org.ua).

Перші спроби
Пробує нові електронні можливості й Харківщина. На початку року в Харківській міськраді та в комунальних підприємствах області почали використовувати систему електронних закупівель через систему ProZorro (детальніше про неї ми розповімо в одному з наступних випусків).
Ще одна форма електронного урядування, яку спробувала область – електронні адміністративні послуги для громадян і бізнесу. Вони запроваджені на деяких сайтах державних органів, діє також волонтерський портал igov.org.ua. Харківщина  долучилася до системи iGov 25 січня, але порівняно з іншими областями, у нас прогрес не такий швидкий. Спочатку нову систему випробували місто Первомайський і Харківський район. Для первомайців стали доступні в електронному вигляді п’ять держпослуг, серед яких «Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання особи», «Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання дитини до 14 років».

– Насправді, все ще не до кінця стикується з законодавчою базою та можливостями на місцях. Наприклад, у нас немає електронної бази з деяких послуг (видачі пенсійного посвідчення, висновку про погодження документації із землеустрою, довідки про перебування на обліку й інше), що дещо ускладнює завдання, – розповів тоді кореспонденту «СК» перший заступник міського голови Первомайського Антон Орєхов.

Технічне оснащення поки ще також не ідеальне. За словами чиновника, для швидкої та якісної обробки заявок клієнтів потрібна хороша оргтехніка та багатосторінковий сканер, обладнання для електронної черги й термінали самообслуговування. Є проблеми й зі штатом Центру надання адмінпослуг. Оскільки навантаження на ЦНАП стає більшим, адміністраторів  потрібно більше.

Згодом до порталу iGov приєдналися міста Лозова та Чугуїв, Балаклійський, Богодухівський та Куп’янський райони. Загалом, за даними порталу, зараз у Харківській області доступні 49 послуг, 13 з’являться дуже скоро. Поки що більшість послуг дають можливість подати електронну заяву на отримання того чи іншого документа, або записатися в електронну чергу. За самим же документом або довідкою доведеться йти до ЦНАПу або іншого державного органу – суб’єкта надання послуг.

Електронне місто
Тим часом у Харкові хоча й не користуються системою i-gov, проте розробляють свою стратегію електронного міста. Вже зараз у Харкові працює чимало онлайн-сервісів. Можна написати електронне звернення до міського голови, залишити на сайті електронну петицію. На сайті міської диспетчерської служби 1562 можна отримати інформацію про те, що відбувається в житлово-комунальному господарстві міста (ремонти, відключення, аварії тощо). В «особистому кабінеті» харків’янин може отримувати оповіщення про певні роботи в його будинку, залишати повідомлення про поломки комунальних мереж або інші проблеми ЖКХ.   
У міськради є електронна карта розриттів, де зібрані дані про причини, типи та дати початку робіт. У розробці – карта, яка дозволяє відстежити рух наземного громадського транспорту, яку обіцяють оприлюднити найближчим часом.

Ще один цікавий проект розгорнули на базі Харківської міської поліклініки № 8. Щоб записатися на прийом до лікаря, пацієнту не обов’язково іти в реєстратуру. Можна зателефонувати в контакт-центр поліклініки та обрати зручний час. Другий спосіб – записатися на сайті медзакладу.  

Крім того, найближчим часом почне роботу «Реєстр мешканців міста Харкова», а послугами реєстрації, довідками про склад родини займатимуться ЦНАПи.

У більш далекій перспективі залишається й «карта харків’янина», адже без пристроїв, які зчитують інформацію у транспорті, аптеці та інших соціальних місцях, така картка – не більше ніж пластиковий варіант звичайного посвідчення.

Розробкою і впровадженням усіх цих сервісів займається КП «Міські інформаційні мережі». До речі, заважає поки що впровадженню багатьох послуг і відсутність електронної бази даних у державних структур.  По-друге, виникають проблеми з ідентифікацією особи. За  словами директор «МІМ» Олександра Попова, можна оформити електронний цифровий підпис, але все одно треба навчити співробітників цей ключ читати. Більше того – без відповідної законодавчої бази й технічного оснащення навіть новий паспорт у вигляді ID-картки – не більше ніж шматок пластику.

На Харківщині поступово переводять документообіг з паперового в електронний вигляд у органах влади та місцевого самоврядування. У Харківській міськраді електронний документообіг працює з 2006 року: зроблено локальну мережу в апараті, у кожного депутата є свій електронний кабінет, де він може переглянути стан роботи над тими чи іншими рішеннями. В обласній раді та облдержадміністрації також поступово запроваджують таку систему, зараз вона працює частково у деяких підрозділах. Протягом року така система пошириться на рівень органів місцевого самоврядування. Це заплановано, зокрема, обласною програмою «ІТ-Харківщина», яку депутати прийняли на минулій сесії. Як розповів керівник КП ХОР «Харківські обласні комунікаційні системи» Сергій Литвин, аналогів такій програмі та масштабності завдань в Україні немає.

– Харківська область стане локомотивом у розвитку телекомунікаційних мереж, – говорить чиновник. – Насамперед, ми побудуємо власну комунікаційну мережу передачі даних, яка об’єднає всі міста та села, всі ради та адміністрації. Буде збудовано обласний датацентр для обробки та зберігання інформації. У рамках програми всі комунальні заклади будуть в одній мережі передачі даних. Органи влади всіх рівнів отримають якісний Інтернет і канали зв’язку. Мережі будуть приведені до одного стандарту якості, будуть запроваджені єдині прозорі тарифи по всій області.

Та поки що при запровадженні електронних сервісів є багато нюансів, спільних для нашої країни.
– Важливо розуміти, що людей, які користуються електронним сервісами, декілька відсотків. Суспільство дозріває, і під нього мають дозрівати інструменти, – каже Олександр Попов. 

Тамара Кіч