Реформа міліції: Чому місцеві міліціонери можуть стати залежними від влади

19.02.2015 14:21 Влада
korrespondent.net korrespondent.net
Переродження української міліції стартувало. Обіцяють, що воно відбуватиметься з урахуванням пропозицій громадськості.

Деякі з таких неурядових організацій уже мають свої застороги та ідеї реформаторам.

Президент міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна», правозахисник Катерина Левченко каже, що сьогодні чимало запитань до самого процесу реформування. Зокрема, хотілося б, щоб він проходив більш відкрито для суспільства.
«Ла Страда» хвилює також доля правоохоронних підрозділів по боротьбі з торгівлею людьми. Минулого року Україну оцінювала група експертів Ради Європи з питань протидії торгівлі людьми «Грета». За словами Катерини Левченко, у європейських фахівців викликало позитивну оцінку відновлення в системі МВС департаменту по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми.

Не оминає громадські організації й питання кількості жінок в органах МВС – один з індикаторів демократичності суспільства. Саме у підрозділах кримінальної міліції у справах дітей завжди працювало більше жінок. До того ж, є вимоги міжнародних організацій про те, що з жінками-жертвами злочину або насильства мають працювати жінки, особливо якщо це жертви зґвалтування, сексуального насильства. Це стандарт, який існує в усіх європейських країнах, де у поліції працює до 50 % жінок. Свого часу українське МВС видало наказ щодо припинення набору до курсантів жінок. Громадськість побоюється, аби такі дії не повернулися.

До того ж, непокоїть усне рішення МВС щодо припинення прийому курсантів до вищих навчальних закладів його системи у 2015 році.

Як зазначила перший заступник Міністра внутрішніх справ України Екатерина Згуладзе, «Ми робимо реформу вже зараз, і паралельно готуємо відповідні законопроекти». На що правозахисники висловлюють побоювання: яким законодавством мають керуватися правоохоронці в Київській області, де вже проходить реформа?

– Діяльність правоохоронців не може базуватися лише на відомчих наказах МВС, навіть якщо ці накази зареєстровані в Міністерстві юстиції. Їх діяльність має чітко лежати в правовому полі й базуватися на законах, – застерігає Катерина Левченко.

У міліцейському реформуванні громадські організації позитивно оцінюють розширення департаменту громадської безпеки. Саме в цьому підрозділі працюють дільничні інспектори міліції, які попереджають насильство в сім’ї. Із іншого боку, поки що правозахисникам невідомо, які будуть повноваження у дільничних і хто ще може займатися попередженням домашнього насильства.

Ідея виборів на посаду головного керівника міліції в регіоні й погодження цієї кандидатури з місцевою радою і громадськістю правозахисникам до смаку. Логічніше, щоб місцеву міліцію очолювала людина, яка добре знає цю місцевість, такий собі місцевий шериф. Тоді люди – вихідці із цього краю, зацікавлені, щоб місцевість розвивалась, щоб там нормально й безпечно жили люди.

– Водночас викликає питання сам факт затвердження цієї посади органами місцевої влади. Тоді керівник міліції є залежним від місцевої влади, – каже Катерина Левченко. – Фактично він має робити те, що має подобатися місцевим радам. Якби у нас не було корупції, можливо б, це й працювало, але на сьогодні на загальному рівні ми її все ж таки не подолали.

Разом із тим правозахисник вбачає доцільність такої децентралізації міліції в частині охорони громадського порядку, яка пов’язана з життєдіяльністю певної місцевості.

Тетяна Лісна, матеріал з газети "Слобідський край" №19 від 14.02.2015

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта