Рятівники з сусіднього двора. Що змінить реформа ДСНС

Рятівники з сусіднього двора. Що змінить реформа ДСНС

http://kharkiv.dsns.gov.ua

Вони першими опиняються на місці лиха, ще до прибуття професійних надзвичайників. У них нема професійної вогнетривкої форми, не всі вони отримують гроші за рятувальні операції. Утім, саме на місцеві пожежні команди й добровільні дружини – уся надія селян.

Перші в епіцентрі
Вечір суботи. У селі Палатки, що на Нововодолажчині, в одному з дворів спалахнула літня кухня. В охопленому димом приміщенні сплять двоє дітлахів – віком три місяці й півтора роки. Мати дітей – 24-річна харків’янка, що винаймала це житло, – у цей час у господарському будинку разом з іще двома дітьми. Дим з-під даху побачила господарка домоволодіння, яка випадково вийшла на двір. Жінка одразу кинулася до літної кухні і врятувала малюків. Поки викликала надзвичайників, сусіди зателефонували на місцевий елеватор, де працює добровільна пожежна дружина (водій і пожежник з машиною). Саме дружинники, які були через дорогу від будинку, і прибули першими на місце пожежі. А за декілька хвилин приїхали працівники 65-го державного пожежно-рятувального посту (ДПРП), що розташований у сусідній Старовірівці. Начальник цього підрозділу Євген Завада розповідає, що дружинники в цій ситуації зробили неоціненний внесок.

– Вони швидко відреагували й локалізували пожежу. А потім уже ми приїхали та загасили займання, – каже рятувальник.

Пожежа виявилася непростою, адже літню кухню було зроблено з дерева й оштукатурено глиною. Деревина швидко тліла, і загоряння поширювалося всередині перекриттів. Тому професійним пожежникам і дружинникам, які їм допомагали, довелося гасити вогонь дві години. Літню кухню тепер треба буде ремонтувати, але головне – усі залишились живі та здорові.

– Це дуже добре, коли безпосередньо в селі стоїть пожежна команда. Ми б їхали 15–17 хвилин, за цей час могло згоріти півбудинку. Якщо був би вітер, вогонь міг перекинутися на інші будинки, – говорить Євген Завада.

65-й ДПРП обслуговує навколишні села в радіусі близько 30 кілометрів. Найдальша точка виїзду розташована аж у Кегичівському районі. У підрозділі працюють 14 чоловік, на службу заступають по троє: один водій і два бійці. Мають дві машини. У районі виїзду  трапляється до 20 пожеж на рік. В основному – влітку: горить суха трава й комиш на луках. Загоряння часто наближається до житлових будинків, тоді люди телефонують і на пожежний пост, і в дружину.

Такі добровільні пожежні підрозділи ДПД переважно створюють на підприємствах і організаціях або в населених пунктах, які зацікавлені у протипожежному захисті свого майна, працівників або мешканців. Подібних ДПД у Харківській області – 1629, і кожний – на вагу золота, говорять у ГУ ДСНС у Харківській області.

Неспортивне орієнтування
До того ж, існують професійні місцеві пожежні команди (МПК). На відміну від дружинників, місцеві пожежники отримують зарплату, а робота команди фінансується місцевою радою. Так, наприклад, у Пісочині Харківського району МПК існує з 2003 року.

                                                                                                                                  Фото Тамари Кіч
Спочатку вона входила до районного загону надзвичайників. Але районний бюджет утримання п’ятьох пожежних команд «не потягнув», і Пісочинську МПК взяла на своє фінансування селищна рада. Відтоді вона фінансує заробітну плату рятівникам, оплату теплопостачання та електроенергії, бензин, автозапчастини та господарські товари. Цього року на ці потреби МПК виділили 472 тис. грн. А наступного року, у зв’язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати, фінансування буде збільшено і складе більше ніж 700 тис. грн.

На думку селищного голови, такі витрати зовсім не обтяжливі для селищного бюджету (він сьогодні складає близько 40 млн грн). Адже ціна – безпека та життя людей.


                                                                                                                                  Фото Тамари Кіч

– Ця команда цілком себе виправдовує. Адже коли в селищі Пісочин безпосередньо розташовується пожежна команда і є машини, які постійно перебувають на чергуванні, вона може оперативно реагувати на надзвичайні випадки, – говорить селищний голова Олег Чернобай.

Нині в Пісочинській МПК працюють 11 чоловік – п’ятеро водіїв, п’ятеро рятувальників і начальник. Мають два старенькі, але цілком робочі пожежні автомобілі. Цього року рятівники виїжджали на виклики 52 рази, з них у 39 випадках – на пожежі.


                                                                                                                                  Фото Тамари Кіч
– Ситуації бувають різні: десь електропровід обірвало, десь шифер з даху знесло. Ми виїжджаємо, усуваємо те, що можемо, а далі спеціальні служби займаються ремонтом. Коли були сильні снігопади, ми допомагали витягати машини із заметів, – розповідає начальник МПК Володимир Омельченко.

Ще одна сильна якість місцевих рятувальників – добра «орієнтація на місцевості». Вони добре знають свій населений пункт, і коли виїжджає державна пожежна служба, координують її: підказують, якими вулицями швидше проїхати, де є пожежні гідранти тощо. За такої координації отримується кращій результат.


                                                                                                                                  Фото Тамари Кіч
Оскільки Пісочин – селище, що постійно розширюється, і тут постійно збільшується кількість населення, то разом з розширенням будівництва житлового масиву передбачають і нову пожежну частину. Її спорудження розпочнеться орієнтовно у 2019-му. Швидше за все, пожежна частина буде співфінансуватися коштами селищної ради та забудовника.


                                                                                                                                  Фото Тамари Кіч
Загалом наразі в Харківському районі є дві пожежні частини, два пожежні пости і три місцеві пожежні команди. Але цих сил не вистачає, тому близько 30 % пожеж «покривають» рятувальні підрозділи з Харкова. Для повноцінного забезпечення потрібно ще три МПК.

– Добровільні пожежні дружини і місцеві пожежні команди – це ті формування, які не входять до структури ДСНС України. І все ж пожежникам-рятувальникам без допомоги і тих, і інших не обійтись, – розповідає заступник начальника ГУ ДСНС України в Харківській області Анатолій Торяник. – Адже працівники команд і дружинники першими опиняються на місці пожежі, і від їхніх дій багато в чому залежить і доля постраждалих від надзвичайних ситуацій людей, і ефективність подальшого гасіння пожежі.


                                                                                                                                  Фото Тамари Кіч
Із 2003 року в Харківській області було створено 56 місцевих пожежних частин. Згодом 10 з них перетворились на пости обласного ДСНС, а ще 10 у різні роки закрились через брак коштів. В останні три роки в Барвінківському, Близнюківському, Валківському та Печенізькому районах замість скорочених шести підрозділів МПК було створено дев’ять нових, але в інших населених пунктах. Наразі в області функціонують 35 підрозділів місцевої пожежної охорони, в яких працюють 206 рятівників. На їх озброєнні – 33 пожежні автоцистерни, 8 автомобілів, пристосованих до гасіння пожеж. 21 підрозділ – вони працюють приблизно з 08.00 до 18.00 – створено на базі приватних сільськогосподарських підприємств. А 14 підрозділів чергують цілодобово.

У деяких віддалених населених пунктах області місцевих та добровільних підрозділів не вистачає. Особливо у Зміївському, Борівському, Зачепилівському, Золочівському та Нововодолазькому районах. Час прибуття пожежників-рятувальників до цих сіл і селищ перевищує норматив, а тому мешканці таких населених пунктів менш захищені від лиха.

Життєво важлива реформа
Розв’язати проблему нестачі рятувальників має реформа ДСНС, яку восени презентувало Міністерство внутрішніх справ. Спочатку в системі ДСНС проведуть аудит, розповідає заступниця міністра МВС з питань євроінтеграції Анастасія Дєєва:

– Буду відверта – ситуація жахлива, і значна частка проблем пов’язана з недостатнім фінансуванням. ДСНС – найбільша за чисельністю структура МВС після Національної поліції. Але зарплата тут, мабуть, найнижча – 2900–3100 гривень.

Реформатори планують підвищити рівень заробітної плати рятівників ДСНС хоча б до рівня оплати праці патрульної поліції. До речі, у Держбюджеті на наступний рік закладено 3878,8 млн грн, завдяки яким мінімальну зарплату рятувальників підвищать до 5000 грн.
Негайних грошових вливань потребує також оснащення, матеріально-технічна база та уніформа для роботи на пожежах і надзвичайних ситуаціях.

– От, до прикладу, уніформа. Хороша уніформа коштує 1000 євро за штуку. Вона справді якісна й захищає від вогню. А багато наших рятівників носять уніформу за 3600 гривень. Вона у  вогні горить, а берци до неї елементарно промокають після гасіння пожежі, – розповідає про внутрішні проблеми заступник міністра.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», Україні дуже допомагають колеги з Центрально-Східної Європи, які регулярно передають нашим службам свої вживану спецовку.

Інша величезна проблема – застаріла техніка. У Європі нова пожежна машина піддається амортизації після 8 років використання. В Україні ж працюють машини 1985 року випуску.
Не виняток і Харківська область. Особливу занепокоєність у регіональних надзвичайників викликає технічний стан пожежних автодрабин і підйомників.

Утім, автопарк харківських ДСНСівців поступово, але оновлюється. У 2004 році за кошти Харківської міської ради було придбано єдину в області пожежну автодрабину заввишки 50 м. Пік централізованих постачань приходився на 2007–2012 роки, коли гарнізон отримав 44 пожежні машини, у тому числі три автоцистерни, а також спеціальну техніку для роботи на висотах. У 2015 році ДСНС України виділила Харківському гарнізону одну пожежну автоцистерну. У 2016-му державне відомство розпочало процедуру закупівлі пожежної техніки на суму 400 млн грн, і в разі її вдалого завершення Харківщина отримає ще декілька пожежних автоцистерн.

Багато допомагають міжнародні гуманітарні організації. У 2015 році за сприяння ХОО Червоного Хреста і німецької благодійної організації GIZ гарнізон отримав три спеціальні транспортні засоби. А цього року від українсько-німецької благодійної організації «Миргород проект» надійшла пожежна 30-метрова автодрабина.  Крім того, ГУ ДСНС у Харківській області у 2015 році отримало від благодійників багато спеціального обладнання: сучасні стаціонарні електростанції, апарати захисту органів дихання, пожежну мотопомпу, переносні електростанції та пожежні рукави. Загальна сума благодійних надходжень у 2015 році склала 13,2 млн грн.

Покращувати ж матеріально-технічне забезпечення ДСНС загалом в Україні, відповідно до прийнятої стратегії, планують частково завдяки коштам держбюджету та міжнародних донорів, частково – за рахунок внутрішньої оптимізації та правильного перерозподілення.

Зокрема, МВС планує ліквідувати пожежну інспекцію в тому вигляді, в якому вона зараз є. Після реформи у сфері її компетенції залишаються лише державні підприємства та об’єкти з високим ступенем ризику (заводи, багатоповерхові будівлі, торговельні центри, АЕС тощо). Решта бізнесу може обирати – або й далі витримувати візити пожежної інспекції, або застрахуватись і на строк дії страхового полісу забути про перевірки. Таким чином держава оптимізує штат інспекції, зекономить кошти і спрямує їх на реальні потреби.


Нова фігура
Однак головну роль у реформі ДСНС все ж відіграватимуть місцеві пожежні команди, посилені пожежниками-волонтерами. На думку реформаторів, у процесі децентралізацїі влади громади мають самі визначити свою потребу в місцевій пожежній команді. Процес матиме приблизно такий вигляд. Громада оголошує набір добровольців. Пожежником-волонтером може бути будь-хто віком від 18 до 60 років, якщо не має протипоказань для фізичних навантажень.

Щоб стати професійним пожежником-волонтером, добровольці пройдуть  навчання, яке буде організовано ДСНС. Після успішного складання іспитів їм буде надано кваліфікацію та офіційний правовий статус пожежника-волонтера, право на гасіння пожеж і, цілком імовірно, соціальні пільги та гарантії від держави та місцевої влади. Як саме мотивувати волонтерів – вирішуватиме громада. Адже праця пожежників-волонтерів не буде оплачуватися.

– Це має бути передусім круто, бо ти носій певного статусу у громаді. Ти пожежник, і ти рятуєш життя. Ти той, хто виявив добру волю, аби забезпечити безпеку у громаді, – впевнена Анастасія Дєєва.

Отже, стратегія та політична воля є, на місцях змін чекають. Декілька регіонів уже долучилися до пілотного проекту реформи (це Тернопільська, Вінницька, Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Донецька та Київська області). Але спочатку реформаторам доведеться пройти довгий бюрократичний шлях чищення застарілого законодавства. Лише після змін у законодавстві можна буде офіційно запустити процес дерегуляції у сфері, від якої напряму залежать життя людей.

Тамара Кіч

За матеріалами:СЛОБIДСЬКИЙ КРАЙ