У надзвичайному стані та напоготові. Чи готова Харківщина

04.02.2015 14:00 Влада
www.taminfo.ru www.taminfo.ru
Надзвичайна ситуація на Донбасі та режим підвищеної готовності по всій країні – з такими реаліями українці зіткнулися вперше.

Тож «СК» з’ясував, як ці режими відіб’ються на цивільному населенні та чого слід очікувати в разі оголошення надзвичайного або воєнного стану.

Після трагедії в Маріуполі за рішенням Уряду в Донецькій і Луганській областях введено режим надзвичайної ситуації. Не треба плутати з надзвичайним станом. Запроваджений зараз на Донбасі режим жодним чином не зачіпає права і свободи громадян.
Мета рішень Кабміну – повна координація всіх органів влади для безпеки громадян і цивільного захисту населення. До того ж, режим надзвичайної ситуації дозволить залучити кошти державного резерву та інші можливості країни для відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу.

Згідно з Кодексом цивільного захисту України, надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, викликана катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, ведення на ній господарської діяльності. У разі введення на певній території режиму надзвичайної ситуації у країні створюється Державна комісія з надзвичайної ситуації.

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, єдина державна система, якою керує Кабінет Міністрів, може функціонувати в чотирьох режимах: повсякденного функціонування; підвищеної готовності; надзвичайної ситуації та надзвичайного стану.

Слідом за надзвичайною ситуацією на Донбасі було оголошено режим підвищеної готовності на всій іншій території країни. Тобто заради безпеки громадян усі структури та органи місцевої влади повинні тісно співпрацювати сім днів на тиждень 24 години на добу, негайно перевірити плани ліквідації аварійних ситуацій і сконцентруватися на роботі із запуску в дію системи цивільного захисту.

– Бойові дії ведуться на території України не один місяць, але такого масштабу штучного пошкодження систем життєзабезпечення, як ми спостерігаємо сьогодні, ще не було. Маємо якнайшвидше ліквідовувати пошкодження систем. Крім цього, областям необхідно негайно перевірити плани ліквідації аварійних ситуацій. У першу чергу це стосується Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської та Дніпропетровської областей, – підкреслив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

Урядовець наголосив на необхідності забезпечення в регіонах тісної взаємодії органів влади з управліннями держслужби з питань надзвичайних ситуацій. А також звернув увагу на те, що всі області повинні мати запаси паливно-мастильних матеріалів. Окрім цього, було надано доручення негайно перевірити плани ліквідації аварійних ситуацій і сконцентруватися на роботі із запуску в дію системи цивільного захисту.

У Харківській області налічується 1346 бомбосховищ і протирадіаційних укриттів, а також понад 50 тис. інженерних споруд подвійного призначення (підвалів, підземних паркінгів, станцій метрополітену). Але не всі вони зараз знаходяться в належному стані, тож головне завдання – усунути всі недоліки.

– Протягом року було проведено 12 планових технічних перевірок системи оповіщення Харківської області. Із 168 сирен у непрацездатному стані 24 (4 – по області, 20 – у Харкові). У цій системі також задіяно 141 тисячу радіоточок, – зазначив заступник директора Департаменту цивільного захисту Харківської облдержадміністрації Володимир Щітов.

Юлія Міронюк, матеріал з газети "Слобідський край" № 13 від 31.01.2015

Джерело: SLK
Автор: Администратор сайта